нічний пост з хаотичними думками. цього року я вирішила читати більше українського фентезі, але й також класики фентезі. одна з книжок на черзі — «Чарівник Земноморʼя» Урсули Ле Ґуїн. водночас мене завжди мучив спогад з дитинства, як я після «Гаррі Поттера» просила дати мені в бібліотеці щось теж про магію — і мені дали якусь книжку з дуже похмурим початком. де чаклун та його учень їдять в якомусь замку чи школі дуже просту їжу. учню від цього сумно і він питає, що а чого ж ми магією не можемо щось начаклувати. а вчитель пояснює, що це лише ілюзія, після якої будеш ще голоднішим чи щось таке. і це все, що я пам’ятала років з 11! ні назви, ні автора/-ки. мене це мучило РОКАМИ, шо ж це бляха за КНИГА. загалом, вирішила нарешті спитати ШІ, що ж це може бути за книжка. він каже, що це з вірогідністю в 90% перша частина циклу «Земноморʼя». так я і дізналась, що вже читала Урсулу Ле Ґуїн. мораль історії: ведіть свої читацькі щоденники, щойно вас зацікавить читання, бо потім в житті не згадаєте шо читали, а шо нє… але перечитувати все рівно буду, бо оцей епізод — єдине, що я пам’ятаю з цілої книги 😅
слухайте, гортала вчора на ніч тредс — і випадково натрапила на допис автора. назва його книжки «Пекло працює цілодобово» мені натякнула, що це може бути фентезі, тож я побігла перевіряти. а тут така шикарна анотація!! (дивіться другий скрін) підсумуємо: ➗міське фентезі, мисливець на нечисть та ще й демон з янголом в одному загоні! ➗там бігає нечисть усіляка — знову лайк, бо люблю читати про різних істот➗серійний убивця (я зараз на десятому сезоні крімінал майндз, тому це моя тємка, як ви розумієте). хоч він тут і не просто людина, а з якимось темним ритуалом — залізти в голову покидька завжди цікаво➗і цитата в кінці опису книжки, яка мене повністю покорила:— Моя матінка мені так казала: «Якщо тобі здається, що життя — повне лайно, тобі не здається» — Вона була… дуже цікавою відьмою. — Інквізитори теж так вважали. ні, це зовсім не через те, що згадано відьму! просто весела цитата! загалом, чекатиму на новинку від пана Івана Заболотських. а якщо ще й буде електронка — то точно посуну на найближчі плани.
це було красиво, що тут ще казати. «Володар Перснів. Братство Персня» Дж. Р. Р. Толкін #відгуки якщо ви, як і я, якимось дивом ще не читали, але любите повільні оповіді, які уособлюють в собі одразу казку, притчу, героїчний епос та високе фентезі — обов’язково читайте.🤍 сподобається тим, хто не боїться «нудних» книжок. коли вам дійсно цікаво почитати всі сайд сторі про край кожного персонажа, якому тільки дають слово. і якщо вас не втомлюють монологи на декілька сторінок. 🤍 я дійсно смакувала текст. інколи я забувала, що ми взагалі маємо якусь мету — просто насолоджувалась стилем Толкіна. якщо хочете заземлитись від швидкоплинного світу — це однозначно ваша історія. 🤍🤍 і, о боже, Сем! це такий чудовий персонаж. його слова завжди такі дотепні. обожнюю. навіть якщо ще зʼявиться хтось, кого я ще полюблю — цей гобіт лишиться в моєму серці назавжди. в цю ж категорію відправляється нещасний поні Біл 💔⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️«Браство Персня» однозначно отримує 5 казаночків з 5, бо як інакше. це чесно не тому, що інакше підписники й підписниці цього каналу закидають мене камінням. жартую! ✨а ви поки розкажіть чи не стомили вас мої коментування. я подумала, що для тих, хто фанат(к)и багато років — це може бути весело 👀
‼️📚Важливе від Абук! Книга безкоштовна для військових та ветеранів!У застосунку з'явилася аудіокнига «Трансформовані травмою» про посттравматичне зростання, тобто позитивні зміни, які виникають у людини в результаті проживання травматичної події.Абук оголошує цю книжку безкоштовною для військових та ветеранів. Наше життя нагадує вазу, що в якийсь момент падає і розбивається на друзки. Травма — неминуча частина життя, яка часто розбиває нас вщент.Утім важливо те, що ми робимо після травматичної ситуації. У цій книзі ветерани, військові та їхні родичі — «щоденні герої», як їх називають автори книги, розповідають свої історії життя.Вони, змагаючись із труднощами, стають сильнішими та глибшими, перетворюючи втрату у здобуток, біль — у мету, так само, як і розбита ваза після кінцуґі (японського методу відновлення розбитої кераміки склеюванням лаком, який змішаний з дорогоцінними металами) стає витвором мистецтва.
☝️ Як отримати аудіокнигу в Абук: Діючі військові та ветерани можуть отримати безкоштовний доступ до цієї аудіокниги. Для цього просимо написати на пошту [email protected] і надіслати скан\фото документу, який підтверджує статус діючого військовослужбовця або ветерана.
дивіться, яка книжка вийшла у «Моєї книжкової полиці» 🥺«Кіт Марік і Азов» Анастасії Дмитрук і Аліни Колесник — це історія про котика Маріка і його друзів — Тавра, Редіса, Калини та Хасана, які стали на захист міста, яке люблять.анотація:Котові Маріку найбільше подобалося гуляти рідним Маріуполем, їсти млинці зі сметанкою і спілкуватися з новими друзями. Ці кремезні хлопці незвично називалися: Редіс, Калина, Хасан, Тавр, — наче коти. Тож Марік і почувався серед них, ніби серед своїх — серед котів.Але в Маріуполь прийшла біда: бридкий і заздрісний велетенський ящур, який підступно чаївся за парканом, вирішив зруйнувати це красиве місто на березі Азовського моря. І тоді азовські друзі кота Маріка, а разом з ними і сам кіт, сміливо стали на захист того, що вони любили. Стали як одна велика азовська родина, де всі кличуть одне одного "друже" і готові боронити свій дім до останку.Казка містить епізоди, що перегукуються з подіями в Маріуполі наприкінці зими й весною 2022 року, тому дорослим, які купуватимуть книжку, варто пересвідчитися у відсутності чутливих для їхньої дитини моментів. на першому фото — Марік у Редіса на руках 🥰 мені здається, що це дуже хороша книжка, коли ви хочете поговорити з дітьми про війну, розповісти про її героїв та про важливі події. ілюстрації дуже чуйні, адже війна та страшні події передані чорними абстрактними образами чудовиськ, які малює наша уява. тобто, дитина не побачить справжніх жахів війни. проте, окрім важливих тем — це ще й просто дуже мила та чуйна казка, у якій є випробування, страх, але так само підтримка, дружба та любов 💜я ще й не могла пройти повз книжку, бо чоловік моєї подруги служить в Азові — і мені дуже цінно бачити таку книжку 🥺щиро раджу!
«Жоржику» 9 років сьогодні💕13 січня, так і запамʼятайте🫶Отут купа способів привітати видавництво — замовляйте книжки, які давно хотіли, зі знижками. Я працювала в «Жоржі» з листопада-грудня 2024-го і до травня 2025 включно. Потім вийшла в декрет. Це був суперовий досвід в плані натхнення і драйву і суперскладний в плані налагодження процесів. Тішуся, що на мою позицію комунікаційниці в «Жорж» погодилась прийти Валентина, яка робить вогінь ще більше. Зараз «Жорж» готує до друку збірку детективних оповідань на основі тру крайм історій, яку я укладала і для якої писала оповідання. Скоро буде багато новин про збірку, презентації і зустрічі з авторами. Поки — передзамовляйте. Ще дуже чекаю на вихід «Залишеної» Оксани Ковальчук, «Анатомії жаху» Серафими Білої, «Куба» Євгена Товстонога, «Примар Менґура» Нати Гриценко, збірки готичних детективних оповідань і багато іншого. Хай вийдуть ці книжки, мало хто зможе похвалитись таким сильним портфелем українських авторів:)Всі ми чекаємо «Катабазис» Ребекки Кван, нові книжки Мони Авад, горори Стівена Ґрема Джонса і Чака Тінгла і багато інших крутих тайтлів.Най «Жорж» росте і квітне, а бурʼяни, що трапляються час від часу, самовипилюються:)Гарних книжок і гарних продажів💕
У видавництві Vivat виходить роман «Боги мого краю дуже люблять кров» української письменниці, авторки текстів у DIVOCHE.MEDIA Євгенії Кужавської.Це роман в жанрі «темної академії» (Dark Academia), що переносить у 1917-й рік, коли в Києві відкрили Другу українську гімназію, де дівчата і хлопці могли навчатись разом. Здобувати освіту до неї із закладу для дівчат переходить і 17-річна Вероніка Черняхівська — майбутня українська поетеса, перекладачка, діячка «Розстріляного відродження». Спіритичні сеанси, захоплення Вайлдом, особливі картини, таємничі культи та розслідування містичних убивств у місті раптом стають частиною її життя. Тим часом червоні загони Муравйова повільно наближаються до станції Крути.«Женя пише так, ніби ти всередині цієї історії. Вправно опрацьована історія України оживає в атмосфері dark academia. Я мріяла б про таку книгу у свої роки становлення й дорослішання і щаслива, що можу читати її зараз», — говорить про роман Кужавської засновниця DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко.@divochemedia
🧙«Відьомський спадок» Катерини Юнакової або найкраще фентезі грудня #відгуки ✨якщо ви шукаєте хороше міське фентезі — беріть. якщо шукаєте прикольне відьомське — беріть. загалом — просто беріть! мені дуже сподобалась історія. для мене це якесь ідеальне втілення міського фентезі, де ти можеш відчути Київ на дотик, а до магії неначе от-от — і дотягнешся. справедливості заради, я можу бути трошки упереджена, бо події розгортаються в добре знайомому мені районі (якщо живете десь навколо проспекту Науки — беріть книжку не роздумуючи!). 🖤що сподобалось: ➗легкий гумор➗атмосфера добросусідства (це той самий будинок, де всі сусіди одне одного знають, помагають та ходять в гості)➗відьма з безкінечною цигаркою 👀➗кітик!! (він правда дав би мені лапою по обличчю за те, що я не назвала його вельмишановним паном котом)➗сюжет➗прояви магії ➗прикольне підсвічення бюрократії➗відьомський шабаш ➗персонажі! (якщо чесно, то мені всі сподобались. навіть поганці, бо насолоджувалась їхньою мразотністю)➗лиса гора! ➗магічні істоти, яких ввела авторка в історію 💚що НЕ сподобалось: ➗я люблю читати про магію, як нею користуються. а тут ми занадто довго, виключно на мій смак, ходили навколо та робили вигляд, що нічого чарівного не існує. хотілось би, щоб магія сочилась з кожної сторінки➗ви зараз не повірите своїм вухам, але от любовна лінія мені аж наче трохи зайва була 🫣 як на мене, її треба було або більше розкрити, або і не починати. але вона не те, щоб погана. скоріше викликала емоцію «ну є і є». мені більше дружба лягала між персонажамиале про негативні враження мені треба було подумати набагато довше — і нашкребла тільки два моменти. тому від усього серця раджу! ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️«Відьомський спадок» отримує 5 казаночків з 5 — і відправляється на балкон в улюблене прочитане в грудні. тож щиро раджу! 🪄Що ще вам розказати про книжку? Хто вже читав, як вам?
а як у вас загалом із читанням? ➗мені чомусь весь рік здавалось, що я читаю доволі багато книжок, а виявилось, що до кінця року я прочитаю десь книжок 40 (+ 5-6 бета-рідингу). в порівнянні: минулого вийшло майже 60, тому я поставила амбітну ціль на цей рік — 80 😁➗для мене це не про гонку «треба красиве число», а скоріше про те, що я занадто багато книг за життя хочу прочитати, тому хочеться встигати якнайбільше. але мені ок і коли 40. в рік початку ведення блогу — було взагалі 30. а під час навчання в універі дай бог 3-4 штучки (саме для себе, а не по програмі). ➗зрозуміла, що більше не можу говорити про те, що мій улюблений піджанр фентезі — роментезі. я його все ще люблю, але найчастіше класно проводжу час з іншими історіями. напевне, трошки перенаситилась. ➗цього року також читала багато українських авторів. зловила себе на думці, що прямо зупиняю себе від покупки іноземних авторів, якщо це не книжка, про яку я прямо мріяла. бо хочеться зосередитись на нашій літературі, а зарубіжне ще встигнеться. а у вас які міні-підсумки?
прочитала 100 сторінок. класне! атмосфера захоплює — і я дуже чітко можу уявити емоції персонажів чи навіть фото, які вони зробили. дуже цікаво дізнатись минуле батьків нашої головної героїні (це тут головна інтрига). а ще! класно відчути присмак оцих всіх братств і сестринств, на які ми звикли дивитись у фільмах, але в українському сетингу. і романтична лінія хороша! змушує мене хіхікати та смикати ніжками. але чомусь відчуваю, що мужик молочний — і я б не сказала, що прям проти 👀 (це не спойлер, там ніде про це не кажуть, це чисто на рівні відчуттів). з мінусів: дратують деякі діалоги, які, на мій смак, треба було навіть не відредагувати, а викинути🙈 ну занадто очевидні та примітивні. + оця стандартна арка гг, коли те, що їй треба в неї під носом, але вона спотикається об когось, кому це теж треба, і звісно жертвує собою — а потім намагається знову знайти спосіб дістати те, що в неї 5 секунд тому було перед носом. я розумію, що так автори хочуть показати характер персонажки, але такий прийом трошки втомив. а взагалі, я найбільше чекаю магію. тому хочеться дуже сильно погортати книжку і підглянути, що там попереду, але поки тримаюсь!п.с. плейлист крутий. ще більше занурює в атмосферу, хоча я і так зараз блукаю коридорами університету, а зовсім не в зручному ліжку.
