у безхвостої відьми | моя непопулярна думка: всі книжки, де персонажам більше 18* — 18+ *або...

моя непопулярна думка: всі книжки, де персонажам більше 18* — 18+ *або не промарковані окремо, що вони дитяча\підліткова літератураі від книжок для дорослих — варто очікувати дорослих тем: складні стосунки, секс, вбивства, жорстокість, травми тощотощотощонавіяно дописом, який побачила у БукМарін читає… (про те, що Readberry буде позначати перчиками рівень «гарячості» своїх історій на обкладинках) ➗чому в трилелах крапельками крові не позначають рівень жорстокості? в детективах рівень «заплутаності»? в «високій полиці» рівень начитаності? і так до безкінечності. і, наприклад, у нас є янґ едалт любовний роман, де секс сцена — це «вони прокинулись наступного ранку поруч на ліжку» або взагалі відсутні. як поміряти романтику? кількістю побачень? скільки разів редактори посміхнулись від милоти? а фентезі? як поміряти фентезійність? 😅🖤 я одна з тих читачок, яка час від часу любить обирати книжку «за вайбами», тому беру до уваги ці картинки з тропами\загальними фразами. це прикольно, можна не читати анотацію та обрати книжку за атмосферою. сюди ж відношу і цю категоризацію від видавництва Readberry. ✨з одного боку це прикольні маркери, покращують розуміння читача. але от існують ще тригери, щоб вберегти читача від надто травматичних тем. і знову ж, де межа тут? адже в кожного з нас свої страхи. до прикладу, я бачила в списку тригерів «бджолині укуси». а якщо хтось боїться, що на них може впасти велика шафа. писати: обережно, в книжці згадка продуктового і бібліотеки з шафами? тобто, я про те, що це вже доходить теж до якогось абсурду 🫣✨не зрозумійте мене неправильно: це не претензія до видавництва чи до ідеї (бо скоріше таке рішення навіяно саме коментарями, що чому не було зазначено про секс в анотації\на сайті\обкладинці), це більше роздум про «а коли вже досить?»➗і чомусь ось ці додаткові позначки (18+ чи ось такі категорії) — це завжди про секс. людей не лякають 18+ сцени (це я про жорстокість і далі по списку), але от прям якщо в героїв (не)графічний секс, ще не дай боже пару разів, то треба писати великий дисклеймер. !!! хоча я згодна, що якщо це прям еротичний роман, то про це варто зазначити окремо в анотації. 🤍 при цьому, перша моя думка, коли побачила новину: о, як класно вигадали. але оце натрапила вдруге — і мені уявилось щось абсурдне: список тригерів на 10 сторінок, всі тропи (в тому числі: він забув свою кофту, а вона забрала її, тож це привід зустрітись ще раз), дійових персонажів, включаючи кота сусідки, карту, путівник (розділами, подіями, піднятими темами або як в енциклопедіях — перелік згаданих тем із сторінками, де це було), наперед усі виправдання від авторів_ок, чому вони зробили той чи інший сюжетний хід, кількість метафор, відсилок, список літератури, навіть для найменшого рефрену, а ще на додачу короткий переказ кожного розділу, щоб точно розуміти чи дійсно сподобається. що ви думаєте? чому люди так бояться сексу в книжках?* може навпаки сфера раніше недопрацьовувала? і треба робити якісь «паспорти» книжок, щоб читачам було зручніше орієнтуватись? а навіщо тоді будуть потрібні відгуки і чи потрібні взагалі? *тут я не говорю про випадки, коли еротичний роман, в якому вся книжка побудована саме на сексі, потрапляє в руки до читача, який хотів сюжет і був готовий лише до парочки сцен, а не через кожні три сторінки. це окремий випадок