По той бік новин | ​Нещодавно на конференції «Міжнародне право проти геноциду» історик і ...

​Нещодавно на конференції «Міжнародне право проти геноциду» історик і філософ Тімоті Снайдер навів шість основних ознак, які доводять намір росії скоїти геноцид. Пропонуємо ознайомитися та поділитися з друзями i колегами. Записала і переклала Європейська правда. 1.🚫"Україна недодержава"Перший показник геноцидного наміру походить ще з історії колоніалізму. Його ознакою є опис якоїсь держави як "недодержави". Коли у минулому колоніальні держави захоплювали якісь політичні суб’єкти, то не визнавали їх державами, і це відкривало двері до та було індикатором геноциду в майбутньому.2.🚫"Українців не існує"Другий показник новіший, він походить з XX століття. Тоді для знищення якоїсь соціальної групи спершу назвали народ не народом, суспільство – не суспільством, націю – не нацією. Отже, соціальна група не дістає визнання як така.3.🚫"Українці - не люди"Третій показник має приклади і у XX столітті, і до нього. Цей показник – це заперечення того, що люди є людьми, людськими істотами. Тобто ви націлюєтеся на певних осіб, але не визнаєте, що перед вами є люди. 4.🚫"Голодомор - вигадка"Четвертий показник з’явився від кінця XX століття і помітний дотепер. Це – показник ретроспективи, коли люди заперечують попередні геноциди. Бо це може означати, що вони хочуть знову вчинити те, що вони заперечують. Найочевидніший приклад – це неонацисти, які заперечують Голокост. Бо по суті це означає не заперечення фактів як таких, а бажання, щоби вони могли повторитися. 5.🚫"Це наша земля"П’ятий показник відомий з давніх часів і донині. Це так звана теорія заміщення, яка каже, що одні народи можуть прийти та забрати землю іншого народу, витіснити його і почати там жити. Щось подібне було у баченні світу нацистами, і особливо чітко цей підхід помітний у путінському баченні світу. 6.🚫"Перенавантаження геноцидом"Останній, шостий показник – не історичний. Він радше належить до часів сьогодення. Йдеться про підхід, коли суспільство "перенавантажують геноцидом". Коли люди бачать так багато доказів геноциду і у словах, і у справах, то починають сумніватися, чи справді є геноцидом те, що відбувається. Звучить парадоксально, але це саме те, що ми бачимо сьогодні. Нині проблемою є не брак доказів геноциду, а те, що доказів занадто багато. 🦉Про те, як кожен із показників проявився не лише за останні 8 місяців, а й був ще до повномасштабного вторгнення, читайте на нашій сторінці в фейсбуці.