Книга “Жали, дзижчи, кусай”Авторка Анне Свердруп-ТіґесонВидавництво “Бородатий Тамарин”Оцінка ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Ціна 399 грнНорвезька дослідниця, яка все життя вивчає комах Анне Свердруп-Тіґесон у своїй книзі “Жали, дзижчи, кусай” не просто перелічує факти про комах, а закохує в цю тему навіть тих, хто досі тікав від будь-якої мошки на кухні. Авторка пише як людина, яка справді любить свій предмет, а не як людина, що просто виконала замовлення видавництва на популярну книгу про природу.Книга влаштована як подорож світом комах. Авторка показує, наскільки ці крихітні створіння насправді керують нашим життям, хоча ми цього майже не помічаємо. Тут і жуки, яких налічують сотні тисяч видів, і мухи, що відчувають смак лапками, і комахи з вухами на колінах. Але найцікавіше виявилося в тому, як авторка пов'язує їх із виживанням людства. Вона показує комах буквально всюди, від глибин печер і високогір'я Гімалаїв до гарячих джерел Єллоустоуну, і від цього масштабу в якийсь момент стає трохи не по собі. Головна фішка книги в тому, що вона показує комах не як набридливих сусідів, а як фундамент, на якому тримається все живе. Наприклад, шоколад існує тільки завдяки крихітному комарику, який єдиний здатен запилити складну квітку какао. На плантаціях успішно запилюються лише три квітки з тисячі, тому шматочок шоколадки насправді результат величезної роботи мікроскопічної комахи. Ви знали, що одне дерево какао за двадцять п'ять років життя дає бобів лише на п'ять кілограмів шоколаду, і коли усвідомлюєш, скільки часу і крихітної праці стоїть за одним батончиком, ставлення до таких ласощів змінюється назавжди.Мені найбільше сподобався саме такий фактаж.Авторка також нагадує, що навіть личинки звичайних мух використовують у медицині для очищення ран, а окремі види жуків допомагають розробляти нові антибіотики, тож комахи давно працюють на людство значно активніше, ніж прийнято думати. З мінусів варто сказати, що книга подекуди перевантажує фактами. Авторка так захоплено сипле цифрами і прикладами, що деякі розділи хочеться читати повільніше, невеликими порціями, а не за один вечір. Це не критичний недолік, радше особливість стилю, але про нього варто знати наперед. Книга написана дуже легко і точно зроблена для найширшого кола читачів, але комах на планеті велетенська кількість, тому від неї можна просто іноді легко втомитися.“Жали, дзижчи, кусай” — книга, яка вчить дивитися під ноги з повагою, а не з відразою. Це особливо актуально для такого арахнофоба, як я. І хоч павуки не комахи, а павукоподібні (а ви знали про це?), після неї вже не хочеться так легко відмахуватися від бджоли на балконі, вбити павука чи роздавити мушку.#рецензія 📱Ютуб-канал Pavlo Fantastenko | 💰 Підтримка каналу