У цей сонячний день розповім вам про три нових іноземні альбоми, бо щось пару тижнів цього не робив.Мені подобається напрям, в якому рухається зараз Little Simz. Але ще більше подобається напрям, у якому вона рухається між альбомами — робить абсолютно несерйозне, але комерційне, веселе і качове музло. Іпішка Sugar Girl як раз підходить під цей опис. Ніби чорнова і недбала, але під цею копицею нойзових ефектів ховається хижість, колючість і бажання вкусити. Cімбі запросто могла б рвати жанрових конкурентів, якби хотіла, але ми всі знаємо, чому вона надає перевагу. Little Simz — That’s a No NoЯкщо продовжувати про шум, то варто згадати і про новий альбом Lip Critic — Theft World. Це ультимативний звуковий розйоб. Але у цьому випадку не знаю, чи можна це вважати за комплімент. Зараз здам трошки назад. Два роки тому дізнався про цей гурт, пробував слухати реліз Hex Dealer — і щось взагалі не витримав цього тиску. Цього разу Lip Critic трошки поспокійніше, що дає можливість пролізти через ці звукові хащі, ніби складені з робіт Clark та Oneothrix Point Never, і скласти про них якесь враження. А враження таке, що я на діджитал заводі, який ось-ось розиплеться на біти. Що мене найбільш дивує тут, то це вокал. Це варвево мелодекламує нудотний, високий голос з інтонаціями, як у Yard Act чи Dry Cleaning. І це створює в якомусь сенсі комічний ефект. Місцями слухати цікаво, але загалом не обовʼязково.Lip Critic — TalonІ на останок найлегше, про що можна розповісти сьогодні — перший за бог знає скільки років альбом Marmozets. Найлегше, тому що і розповідати нема чого. Дуже радий, що гурт зібрався і вийшов з анабіозу, але з анабіозу не вийшов їхній саунд. В 2026 таке випускати якось дивно. Co.War.Dice. не поганий, а просто ніякий. Нового не пропонує, дещиця експерименту, яка тут є, не дуже і тупо ламає динаміку релізу, яка і без того ледь тримається серед цих повільних «тягни» та швидких «штовхай». Єдине, що дійсно сподобалося — несвідомий омаж на Late Of The Pier в треку нижче.Marmozets — Cut Back