Про три нові альбоми коротко розповім. Почну з британського квартету Lime Garden та їхньої новинки Maybe Not Tonight. 10 пісень, 28 хвилин, хвацький денс-панк і прикольні вокальні лінії, які цілком можна назвати хуковими. Нічого нового в цьому нема, але дівчата деліверять це з непідробним ентузіазмом і своєрідною харизмою. Не певен, що буду слухати прям всю платівку надалі, але пару треків собі зберіг. Було приємно послухати щось таке, з чого я починав дізнаватися про подібну музику 20 років тому.Lime Garden — 23 Honey Dijon та її The Nightlife на черзі…і не знаю. Фіти краще, ніж на попередньому альбомі — Рошель Джордан, Джейкоб Ласк з Gabriels, Mahalia, Медісон Макферрін. Прикольні джазові семпли з контрабасом. В цілому, продакшен на рівні. Але все одно не покидає відчуття, що це більше safe and lazy job, аніж те, що дійсно варте уваги. Дуже бракує емоцій цим пісням та зухвалості. Ніби це і найтлайф, тільки з увімкненим офісним білим світлом. Honey Dijon — I Like It Hotоте награду the most lazy job цього тижня забирає проєкт TOMORA — Тома Роулендса з The Chemical Brothers та Аврори. Таке враження, що «брати» та Аврора мали б записати спільний альбом, але Ед Сіммонс не захотів брати в цьому участі. Тож Том сказав «fuck it» і вийшов сайдпроєкт. Просто це буквально якісь ауттейки The Chemical Brothers. Тут Аврора здебільшого повторює один-два рядки, а іноді спромогається і на повноцінну лірику. Але звучить все це куцо, нудно і абсолютно непотрібно. Хоча саме оцей трек окремо від усіх — хороший.TOMORA — My Baby