В нас в Одесі сезон і всі намагаються привезти діточок "покупатися в море", не дивлячись на постійні російські обстріли. Пару ночей було тихіше - орчатня накопичує свої срані шахеди, але до цього гучно кожну ніч, атаки вдень - звично. Дякуючи нашим ППО, всю цю летючу смерть намагаються позбивати над морем, не пускати у місто.Але я зараз не про обстріли.Офіційно пляжі відкриті тільки в Одесі. 27 пляжних "зон" - про це на початку літа писали всі медіа. Чому тільки в Одесі? - Тому що в нас тут стара система берегоукріплення: пірси, хвилерізи, міни до берега не допливуть. Один запит в гугл: "які пляжі в Одесі відкриті?" - вирішує проблему де купатися.Іноді я думаю: як так, інтернет у всіх зараз, радіо, телебачення, з кожної праски новини, у кожного смартфон. Все є, а мізків немає. Ну не вміють люди ними користуватися. Батьки, які відправили дитину на море з прабабусею, яка поперлась на заборонений пляж, де відкрите море в будь-який момент винести міну, ви взагалі хто?Сичавка - дикий пляж за містом, купатися не можна. Мало того, що там люто повзе берег і не раз засипало людей під тими схилами ґрунтом, так стоїть же колючка - не ходи в море. Ні. Мадам приперлася, пустила дитину плавати одну на надувному кружку в сильний вітер. Де мізки? - Десятирічну дівчину унесло в море. Рятувальники шукають її вже понад 18 годин. Вихідний, прохідний, війна, обстріли - по барабану. Ти, дурепа, фізику в школі не вчила і не знала, що надувні речі мають велику вітрильність? Ти не знала, що купатися на тому пляжі заборонено?Я в шоці, коли в тредсі питають: де в Одесі відпочити? - Там, де є укриття. Де є відкритий пляж, де можна сховати свою дитину, хоча б дитину, якщо в тебе нема мізків подбати про себе.Без коментарів. Бережіть себе і діточок. Будь ласка.Фото ДСНС з міста подій. Це вчора.
Це я була шокована, коли в 2001-му таліби закладали динаміт і підривали древні статуї Будди в Баміанській долині і весь цивілізований світ тільки виражав занепокоєння. Це я плакала, коли в 2016-му росіяни зі своєї сраної авіації бомбили античний Алеппо, а всі поїхали в расєюшку на черговий футбольний чемпіонат і ні в кого нічого не тиснуло. Реготали над мужиками у кокошниках.Ми маємо справу з нелюдами, з абсолютним злом, яке нас 12,5 років руйнує, а ми стоїмо тільки тому, що є божевільні, які «не зʼїбалися від ТЦК» і продовжують нас боронити. Тільки завдяки ним ми живемо в своїй країні.Вчора поверталась в Одесу на інтерсіті. Прекрасні сусіди поруч і позаду, всі розмовляли українською або суржиком, всі чемні, навіть котик, якого дівчина везла спочатку в переносці, а потім після Вінниці він їхав на сидінні як людина. Але попереду їхала одеська мамашка з синочкою років 13 в донькою побільше. І всі вони втрьох гучно і нахабно на весь вагон розмовляли російською, верещали і пукали. Хотілося сказати: якщо ти в суспільному просторі - переходь на мову, хай погану, хай суржик, але переходь. Або не верещіть, курва, цією російською мовою.Подруга каже: Одеса, пляж, субота, тривога, летять шахеди і мамки з дітьми, замість того, щоб сховатися і сховати їх, знімають відео, як збивають шахеди. Невиліковні.Коли для нас культура буде не тільки в новинах про прильоти по музеях, соборах і кіностудії, коли буде соромно говорити «я мистецтвом не інтересуюсь», коли ми змінимося і займемося своїм внутрішнім вихованням відповідальності і розвитком, тоді будемо перемагати. Тільки так. Інакше ми такі, як орчатня. Впізнали? - «одіннарот», аж нудить.Дякую Збройним Силам України.
Проєкт НЕ/вкрадене. Штудії та омажі, присвячений пограбованому мистецтву в Україні, має своє продовження: виставка повертається після експонування в Торонто, Канада, і, сподіваюсь, скоро буде представлена в Одесі. Готуємося, переживаємо і дякуємо митцям, які беруть участь.Задача проєкту - не тільки показати, що вкрали російські окупанти, а розповісти про наших мужніх художників, які живуть в Україні і не припинили працювати, створюють шедеври, не дивлячись на постійні обстріли, на російські шахеди і ракети. Недостатньо просто "вірити в Перемогу" - я наочно знаю, як наші митці допомагають Збройним Силам України.Сьогодні хочу представити вам роботу львівського митця Віктор Проданчук, який переосмислив полотно Марії Шнайдер-Сенюк "Тридцяті роки в Україні" 1989 року - гобелени і полотна художниці вкрали російські окупанти з Херсонського Художнього Музею"Ця робота народилася з трагедії подвійного знищення. Перетворюючи пласке зображення на об’ємний дерев’яний барельєф, я ніби повертав голос твору, який намагалися викреслити з української культури. Поверхня барельєфа була обпалена вогнем — як символ спалених українських міст і сіл, знищених людських доль, спроб стерти історичну пам’ять українців. Сто років тому Україну намагалися зламати голодом. Сьогодні її намагаються знищити ракетами, вогнем і окупацією.Ця робота є свідченням того, що історія не завершилася. Вона триває зараз. Обпалене дерево, сліди війни та образи Голодомору поєднуються в єдиному просторі пам’яті, де минуле і сьогодення стають одним болем і однією боротьбою", - каже Віктор Проданчук.Ця робота вже в Одесі. Дякую митцю. Дякую всім нашим художникам.Віктор Проданчук. "Спалені долі". Омаж на полотно Марії Шнайдер-Сенюк "Тридцяті роки в Україні" 1989 року. 87×58 см. Дерево, вогонь, авторська техніка. 2026.
Коли в нас лідери думок якісь невдахи-бізнесмени, які в школі навчалися на трійки, а потім в 1990-нульові наробили багато того, що ми всі зараз розплачуємося - в тому числі й війною. Побудувати висотні бетонні клітини чи гігантські супермаркети замість зелених зон і широких доріг вони навчилися, а поводитися в суспільстві - ні. В головах цих здорових дядьок і тіток так накакано, що покоління зумерів сміється з вас і просто не читає ваші фейсбучики. Їм плювати на ваш срач по Булгакову, вони виростали тоді, коли їхнім світом правили здорова англійська, манга і SpaceX. Вони зрозуміли, що Булгаков - це Гіркин. Ім це пояснив художник Олег Тістол. Про вбивцю, злочинця і реконструктора Гіркина, який "освобождал" український Слов'янськ в 2014-му, вони знають зі шкільної історії. А все інше - з сьогоднішніх безсонних ночей під російськими шахедами і ракетами.Мені байдуже, що в головах тих, хто з диванів командує - прибирать чи залишать імперські пам'ятники, мені важливо, що думає і як будує свою свідомість молодь
"Спить натомлене місто тихим лагідним сном" - Київ красиво і гідно відсвяткував свій День - не пишу "народження", бо це суцільна радянська брехня, яка в'їлася в мізки і міцно сидить там знущальним стереотипом. Не пишу. Просто День Києва. І полетіло. Мої друзі-кияни чекали ракети і шахеди ще в суботу, 30 травня. Не нервували, просто знали, домовлялися йти в укриття. Потім була неділя, понеділок, радянський день "захисту дітей", Одеса відбивала шахеди, на Київ полетіло в ніч на 2 червня. Результати ви знаєте: розбирають завали в Дніпрі, Запоріжжі і в Києві, шукають людей. Вже купа загиблих. Боже, дай нам всім сил.Якщо ЙР думає, що вони так підпишуть капітуляцію України, - не підпишуть. Вчора була ще одна дата - 30 років, як ми віддали росії своє ядерне озброєння і стратегічні літаки, "завершили процес денуклеарізації", курва, в обмін на папірчик меморандуму, підписаного росіянами.Так ось, котики, жодна "бумажка", яку вони підписали - нічого не коштує, крім наших життів. Просто знайте це. Якщо ми їх зараз не переможемо і не виженемо з нашої землі, якщо не перерубаємо цю гідру на 100 дрібних клаптиків, то будемо гинути знову, будуть гинути наші діти і онуки.Це наша місія. Давид вбиває Голіафа, Змієборець знищує змія і ріже його на шмаття. Така наша доля. Світла пам'ять загиблим. Тиха світла пам'ять. І дякую Збройним Силам України і нашим рятувальникам. Безмежно дякую.
В День Києва, з яким всіх нас вітаю, бо всі українці хоч трохи кияни - хтось жив, хтось вчився, в когось тітка або друзі там живуть чи бабуся заміж вийшла, - коротше, всі! Всіх вітаю!Й в традиціях «Газети по-київськи», де колись мене Сергій Тихий навчав писати коротко і яскраво, хочу поділитися своїм репортажем про Одесу і рибу, яку поставили на цьому тижні. Ну й майже 40 фото, яких я зробила і вони просто тупо не влізли в матеріал) Тому що Одеса без Києва нікуди, Київ наш татко, а Одеса - мамуся. Всіх нагодує і дасть люлей: «Сину, а ну марш додому! - Мама, я замерз? - Ні, ти хочеш їсти»)Мій заголовок був «Ви смажте, риба буде». Але редактори виправили) ну нічого, головне, що в нас дійсно є Київ, є Одеса, є риба, а Збройні Сили України смажать орчатню так, що їм скоро мало не покажеться, уберуться з нашої землі як міленькі. Тому допомагаємо їм, не зупиняємося. Київ вивезе, Одеса завжди нагодує.Репортаж з Привоза тут, фото нижче.З Днем Києва і дякую Збройним Силам України🇺🇦 Одеса любить вас❤️
Кожен ранок пишаюсь, як наші виносять "нефтянку" і логістику болотяної орчатні. Системна, структурована праця, яка направлена не тільки на те, щоб було легше на лінії бойових зіткнень, а з чітким зрозумілим меседжем: ЙР, виходь з України. Ви маєте звільнити всі наші землі і вийти. Заплатити репарації і зробити вигляд, що ніколи ви нас не знали. Взагалі.Люблю структурований підхід, тому дочитую свій курс лекцій про сучасне українське мистецтво ХХ-ХХІ онлайн - там залишилося всього три пари: 1. Вангого-гогенівський момент, або історія ар'єргарду2. Вуличне мистецтво і Майдан3. Сучасна скульптура в УкраїніЦя субота 30 травня. Тема: Вангого-гогенівський момент, або історія ар'єргарду. 18.00. Google Meet. Українська мова. Тривалість 1,5 години. Дискусія як завжди вітається. Якщо ви хочете потрапити, пишіть сюди в коментарі або в особичку, я в суботу зранку всім закину посилання на зустріч в міт. Одразу на всі питання: лекція безкоштовна, але якщо ви з тих, що за все любите платити, то можете закинути грошей на донецьку банку піхоті в Константинівку. Банка стара, поставлю її в коментарі. Розраховуйте на півтори години вашого суботнього часу і не пишіть, що вам незручно або ще щось, будь ласка. День і час обраний і зручний для тих, хто постійно ходив ніжками на мої лекції оффлайн і прослухав весь курс, я поважаю таких слухачів, від них і відштовхуємося.Тема улюблена. Курс буду повторювати онлайн весь, як тільки набереться група. До зустрічі.
В січні, під час страшних обстрілів і блекаутів, на сторінку НЕ/вкрадене написала викладачка Школи мистецтв №1 в Херсоні з запитанням: а можна приєднатися до проєкту? — Та, звісно, — відповіла я. — Заходите на сторінку музею, обираєте викрадену роботу, досліджуєте, робите штудію або омаж - подяку старому митцю.Проєкт настільки відкритий і прозорий, що своє вкрадене росіянами мистецтво може досліджувати кожний і робити це як завгодно: гучно, тихо, з натхненням, з повагою. Головне — РОБИТИ. Я взагалі хочу, щоб українці досконало знали колекції кожного пограбованого музею. Ми ще про Маріуполь і Крим не починали. Хоча я написала про пограбовану росіянами місцевість Сувлу-Кая в Бахчисараї.І ось на День Музеїв діточки школи малювали штудії і омажі. Вони зараз в різних містах України і навіть в різних країнах, бо Херсон під постійними обстрілами і дронами російських окупантів. Вони займаються онлайн. Вони малюють. Мистецтво іманентно цілюще: воно лікує від травм і позбавляє роздратування, навіть якщо ти не виставляєшся на великих майданчиках і не їздиш по закордонних конференціях. Тому що соцмережі зараз — це також виставкові зали. Хоча завжди раджу бачити шедеври наживо. Тому завжди наполягаю на відвідуванні виставок і підтримку живих митців.Діти малювали вкрадені роботи. Херсонські діти. Наші діти.Не важливо, з якими стереотипами залишаються дорослі, що вони цитують, за що хапаються і як вони досі залежні від толстоєвських. Важливо - якими виростуть наші діти. Що вони будуть знати, на що вони дивляться і що читають. Тому діти, які досліджували колекцію музею і робили штудії і омажі на викрадені роботи, ніколи не будуть росіянами. Ніколи.Дякую викладачці Наталії Володимирівні, це просто неймовірно, що ви зробили. Дякую херсонським дітям. Картинки нижче 👇🏼👇🏼👇🏼
Одеса. Одна балістика з Криму. Всі живі. Видихаємо. У бруднодупих нема стільки балістик, щоб всіх нас кошмарити одночасно, все ж таки ми велика країна. Облізуть. В суботу ще до всіх цих червоних доріжок і обстрілів говорила зі своїм старим знайомим. Він історик і в Мордорі. Наш, більше нічого не пишу, щоб не нашкодити. Я на ньому перевіряю всі свої припущення на майбутнє. Кажу: "Красиво ми по Москві вдарили, там всі прям закукарекали". Він: "І правильно вдарили. Тільки так до них трохи доходить. Інакше - ніяк. Вони тільки силу розуміють".Ще поговорили. З чим згодна, що там не буде ніякої революції, ніякого організованого протесту. Тому що там взагалі ніколи не було громадянського суспільства. Одиночки з плакатами "нет войне" не рахуються, як й ті, хто пішов в РДК - вони за нас воюють, а не за росію. Ну не побудувала та "прекраснодушна російська інтелігенція" ніякого громадянського суспільства, можете скільки завгодно "восхищаться" своїми звягінцевими, ви лохи безхребетні.Там буде бунт, коли їх прижмьот. Не протести, не почуття гідності. Ні . Там буде кримінальний бунт з погромами. Вони підуть різати, громити і грабувати цих "прожигателей життя" з червоних доріжок, у яких нерухомість в Дубаях і в Каннах. Хто думає, що росгвардія зі всіма владнає, що "как-то проскочим і вивезет", - не вивезе. Бунт почнеться з Москви. Найкращий каталізатор - звісно, Збройні Сили України. Ось чому я так чекаю на тисячі українських добрих дронів на Москву. Ага, розкажіть мені про мої їдкість і ресентимент. Послухаю.
Підсумок Каннського післясмаку – двоє загиблих і 87 поранених. “Господін презідєнт” має бути задоволений. Звичку спостерігати за Каннським фестивалем я перетворила на їдкий текст. В мене ще залишилося багато питань, насправді. Ну, наприклад, чому господин Звягінцев так легко бере гроші у американського бізнесу, нічого не "жмьот"? Чому досі Європа пускає до себе суку собчак? Де для неї санкції в Україні? Питати - чому ми не робимо гучне кіно - не буду. І питання не в грошах. Французька нова хвиля починалася з малобюджетних фільмів, знятих на ручну камеру. Питання, в тому, що ми досі себе сприймаємо як продовження радянського, російського кіно. І це треба обговорювати в широких колах, а не тільки серед "експертів". Про промову звягінцева в Каннах, що вона означає, про "масковську тусовку" в Європі, про танатократію як ідеологію бруднодупих і хто дає на "мінотаврів" гроші - читайте. Думаю, буде цікаво https://www.cemaat.media/ua/article/kanni-groshi-dva-stvoli-yak-rosiyska-kulturna-okupaciya-prosuvaietsya-na-zahid
TGLIST.COM.UA
2024-07-14