В березні 2022-го мій друг, який насправді "коренной" одесит, народився тут, хоча його бабуся з Донбасу, їздив до неї кожне літо, а виріс тут, в Одесі, закінчив школу, в яку от нещодавно прилетіло і повибивало все, так от. В березні 2022-го, він сказав: "Страшно це вимовляти, але я навіть радий, що росіяни двинули одразу на Київ". І пояснив: "Люди так старанно вісім років робили вигляд, що війни не існує, що вона так далеко, що їх ніколи не торкнеться. А так не буває. Ось й прилетіло".

Я, звісно, тоді впала в ступор. Зрозуміла тільки через деякий час. Хоча також знала, що за першою російсько-чеченською, на якій Ічкерія перемогла, була друга війна. І мої друзі нохчі попереджали, що буде друга війна. І що росія не залишить нас у спокої. Що вони навіть коли отримують по зубах і їх не добити, вони відповзуть, наберуться сил і полізуть знову.

Люди, які думають сховатися на заході, думають, що їх не торкнеться - ось вже 13 років. А їх перших загребуть у російську армію, видадуть по калашу і відправлять у Польщу. Штурмувати посадки. Якщо тисячі реактивних шахедів з бандеролями, балістикою і крилатими полетять на умовний Вільнюс, Варшаву чи Братиславу, ніяке НАТО не писне.

Але когнітивний дисонанс в українців "війна вже п'ятий рік" (а не 12,5), "ТЦК людолови" і "бусифікація", "чого служити в ЗСУ, коли керівництво наживається на війні", - все це досі в головах у пересічних. До цього додаються ще старі-нові меми: "я цю войну не вивожу" і "зима буде важкою".

Коли більшість українців зрозуміє, що від тебе залежить - якою буде зима також, що на зараз росія не може прорватися на на Краматорськ і Слов'янськ, що від того, що там не може наступати, активно бомбить тили і тероризує мирних жителів. Що треба невпинно допомагати ЗСУ, щоб якмога скоріше зробили свою ефективну зброю від реактивів і бандеролей, щоб відбиватися.

Пропаганда бруднодупих зараз буде діяти ще сильніше - через всі тіктоки, ютуби, тредси-телеграми, через всі дірки, щоб доказати українцям, що ми нікчеми, а "росія сильніше" і "сильна як ніколи". Повалити фронт вони не можуть, будуть намагатися розвалити тили - всім, чим тільки знайдуть.

Тому не скиглимо. Готуємося. Допомагаємо Збройним Силам України. Війна сама себе не закінчить. Не вірте в "перемовини", про які пишуть ЗМІ, це не надія, це обманка. Все залежить від кожного конкретного українця. Поки ми створюємо спротив і виганяємо росіян з нашої землі - ми живі, ми є.

Дякую Збройним Силам України.

UPD. Той друг вже декілька років в ЗСУ. А бабусю вивезла його мама. В минулому році. Їхнього будинку на Донбасі вже нема. Війна.