Україна та Японія співпрацюватимуть у модернізації агросекторуЯпонія та Україна посилюють співпрацю у відновленні та модернізації аграрного сектору, зокрема через впровадження інноваційних технологій та розширення спільних проєктів. Про це повідомляють у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.За підсумками четвертого засідання японсько-української спільної робочої групи зі стратегії відновлення сільського господарства (Joint Task Force – JTF), представники JICA та JETRO підтвердили готовність розвивати партнерські ініціативи. Зустріч відбулася онлайн за участі українських та японських урядовців, а також компаній NTC International, Greein Inc., Seiwa Co., Zensho Holdings та Mayekawa MFG, які презентували свої проєкти підтримки українського сільського господарства.«Впровадження японських технологій, цифрових рішень та інновацій дозволить прискорити відновлення агросектору України», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик. Українська сторона представила оновлений аналіз стану галузі та наголосила, що війна призвела до скорочення площ оброблюваних земель, руйнування інфраструктури та зменшення виробничих потужностей, але аграрний сектор залишається ключовим драйвером економіки.Сторони також обговорили диверсифікацію експортних ринків з орієнтацією на Європейський Союз, країни Близького Сходу, Африки та Азії.Теги: Агросектор, відновлення, господарство, експорт, інновації, модернізація, партнерство, співпраця, стратегія, технології, україна, Японія
Верховний суд звільнив фермерів від орендної плати за землі в зоні бойових дійВерховний суд звільнив фермерів від орендної плати за землі в зоні бойових дій. Про це розповіла адвокатка у сфері сільського господарства Вікторія Коваль під час вебінару Всеукраїнського Конгресу Фермерів. За її словами, Верховний суд України у лютому 2025 року виніс принципове рішення щодо орендної плати за державні та комунальні землі, які не можуть використовуватися через військові дії. Суд постановив, що орендарі звільняються від сплати орендної плати за землі, що перебувають в окупації або зоні бойових дій.Рішення було прийнято у справі, де міська рада Запорізької області вимагала з орендаря сплати заборгованості за 2023 рік. Суди першої та апеляційної інстанцій спочатку стали на бік міської ради, однак Верховний суд кардинально змінив підхід.“Орендна плата за землями державної комунальної власності має подвійну правову природу, оскільки пересікається з платою податку на землю”, – обґрунтував суд своє рішення. Оскільки Податковий кодекс звільняє від сплати податку на землю в зонах бойових дій, то й орендна плата не може стягуватися.Це рішення вже активно використовується в інших судових справах і створює важливий прецедент для захисту прав фермерів. Адвокатка Вікторія Коваль зазначає, що тепер у фермерів є сформована судова практика для відстоювання своїх прав у подібних ситуаціях.Читайте повністю у публікації: Оренда землі в період військового стану: правові аспекти та практичні поради.Оренда землі в період військового стану: озвучено ключові зміни в законодавстві Теги: бойові дії, Верховний Суд, Вікторія Коваль, захист прав, землі, орендна плата, податок на землю, сільське господарство, судова практика, судове рішення, фермери, юридичн
Стало відомо, як змінилися ціни на зернові та олійніВ AgroMarket UUB від Української універсальної біржі оновлено підсумки за період з 22 по 28 липня.https://agronews.ua/wp-content/uploads/2025/07/tmp_88e18a16-b7cd-4645-9669-e820a1437abe-1753966959.webp Внутрішній ринок (Україна)На ринку кукурудзи минулого тижня спостерігалося незначне зростання цін на тлі скорочення пропозицій та активізації попиту з боку внутрішніх споживачів і трейдерів. Переробники конкурували за обмежені обсяги, формуючи сировинну базу. Старий урожай залишався стабільним, тоді як ціни на новий, після досягнення максимуму, почали знижуватись. Станом на 28 липня середня ціна заявок складала 9 437,16 грн/т(EXW з ПДВ), що більше за показники минулого тижня на 0,13%.«Ціни на пшеницю зростали на тлі обмеженої пропозиції та конкуренції між переробниками й експортерами. Аграрії стримували продажі в очікуванні вищих цін. Через затримку жнив та відсутність фуражної пшениці скоротився ціновий розрив між продовольчим і фуражним зерном. За тижневим прогнозом індикативи на пшеницю демонструватимуть корекцію до незначного послаблення. Станом на 28 липня середня вартість заявок(EXW) на пшеницю 2 класу складала 9 878,49 грн/т(з ПДВ), 3 класу – 9 769,59 грн/т(з ПДВ) і 4 клас- 9 293,41 грн/т(з ПДВ)», – зазначають аналітики УУБ.Зовнішній ринок (Чикаго)У понеділок, 28 липня, на зернових ринках Чикаго спостерігалася змішана динаміка: котирування кукурудзи та сої знижувались, тоді як пшениця утримувала стабільні позиції.«Попри загальне ослаблення котирувань на просапні культури, ринок пшениці продемонстрував відносну стійкість. Активність торгів залишалася низькою, учасники ринку очікують чіткіших сигналів щодо балансу попиту та пропозиції», – додають аналітики УУБ.Зовнішній ринок (Euronext)Ціни на європейську пшеницю зросли на тлі ослаблення євро щодо долара, що підвищило конкурентоспроможність експорту з ЄС. Валюта просіла після новин про рамкову торгівельну угоду між США та ЄС, хоча деталі — зокрема щодо аграрного сектора — залишались невизначеними.Щоб ознайомитися з оглядом цінових індикативів ринку, перейдіть у безкоштовний чат-бот для купівлі та продажу аграрної продукції в Телеграм – AgroMarket UUB, далі – «поділитись номером» і обираєте розділ «Аналітика».Аналітики знизили оцінку виробництва сої Теги: AgroMarket UUB, аналітика, внутрішній ринок, експорт, Європа, зернові ціни, котирування, кукурудза, олійні ціни, переробники, пшениця, Чикаго
AgroNewsОренда землі в період військового стану: озвучено ключові зміни в законодавствіВсеукраїнський Конгрес Фермерів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps провів важливий вебінар для аграріїв на тему орендних відносин в умовах воєнного стану. Експерткою заходу виступила адвокатка у сфері сільського господарства Вікторія Коваль.Сільське господарство в період військового стану зіткнулося з безліччю викликів. Ця галузь, і без того складна в звичайних умовах, отримала додаткові ризики та фактори впливу. З огляду на це законодавець ще на початку повномасштабного вторгнення вжив ряд заходів для покращення або мінімізації можливих факторів для здійснення діяльності у сфері сільського господарства, зокрема в орендних відносинах. Ключові зміни в законодавствіОднією з найважливіших норм став автоматичний перехід на новий рік усіх договорів оренди, укладених до початку повномасштабного вторгнення. Усі договори оренди, які були укладені до 24 лютого 2022 року, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін. “Ця норма давала можливість продовжити існуючі договори і безумовно в певний проміжок часу вона врегулювала досить великий такий кусок відносин, які могли б опинитися у незрозумілому підвішеному стані”, – пояснює Вікторія Коваль.Законодавством також дозволено передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на один рік за спрощеною процедурою. Це означає, що не потрібно проходити весь механізм заходів, необхідних для виділення земельної ділянки в звичайних ринкових умовах.Передача в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передбачила можливість виділення таких ділянок без присвоєння кадастрового номеру. Якщо раніше для укладання договору обов’язково мала пройти певна процедура виділення земельної ділянки, отримання кадастрового номеру, то тепер це спростилося. Формування земельної ділянки здійснюється лише на підставі технічної документації, яка є набагато простішою, ніж та, яка мала б бути в звичайних умовах.Розмір орендної плати за такими землями не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є значно меншою сумою, ніж за звичайних умов. Обмеження спрощеної процедуриТаке виділення земельних ділянок має ряд особливостей, які впливають на орендаря. Орендар земельної ділянки не має права на компенсацію власних витрат на поліпшення цієї земельної ділянки, що мав би можливість зробити за звичайних умов. Також поновлення договору оренди землі на новий строк не передбачається – договір може бути укладений лише на один рік без права його подальшого продовження.У цьому випадку не діятимуть загальні норми щодо переважного права викупу, щодо переважного права оренди та інші норми, які в звичайних умовах застосовуються до орендних відносин. Такі земельні ділянки не можуть мати зміну цільового призначення, забороняється будівництво на них об’єктів нерухомого майна та закладення багаторічних насаджень. Також такі ділянки не можуть передаватися в заставу, суборенду та не підлягають поділу.Законодавець також закріпив норму, що якщо суб’єкт господарювання, використовуючи земельну ділянку, до закінчення договору оренди не встиг зібрати свій урожай, він може фактично використовувати цю ділянку вже без договору до закінчення збирання урожаю, але має відшкодувати орендодавцю вартість орендної плати за той пропорційний період. Критична важливість реєстрації договорівНайбільшою проблемою на практиці є нереєстрація договорів оренди. “Дуже часто на практиці орендарі не придають цьому значення. Особливо це ті земельні ділянки, які перебувають у приватній власності, передані в оренду і довгий час використовуються на підставі договорів оренди”, – зазначає експертка.Типова небезпечна ситуація виглядає так: орендар уклав договір, все чудово, почав працювати, земел[...]
Цьогоріч рекордів з урожайності пшениці не будеЦьогоріч рекордів з урожайності пшениці не буде. Середній офіційний показник очікується на рівні 3,5–4 т/га. Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК.«Після покращення погодних умов минулого тижня внутрішня пропозиція пшениці почала зростати, що спричинило спроби з боку покупців знизити ціни. Через рясні дощі у північних і західних регіонах погіршилась якість зерна, що призвело до розширення цінового розриву між 3-м і 6-м класом, а також між продовольчою та фуражною пшеницею — до $8–10 за тонну», — пояснюють експерти.Очікується, що у найближчі півтора тижня великої нової пропозиції на ринку не буде. Збиральна кампанія затягується через несприятливі погодні умови. Значного зростання цін наразі не очікується, однак продовольча пшениця матиме стабільний попит через дефіцит якісного зерна.Сезонна модель показує рівень $250–260 за тонну з CPТ-порт для третього класу у період січень – березень 2026 року. Фуражна пшениця прогнозується на рівні близько $240.
AgroNewsВ Україні знижується загальне виробництво молока попри його зростання в агропідприємствахМТФ Західної України компенсують скорочення надою у східних та південних областях внаслідок триваючих військових дій, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, пише agronews.ua.За попередніми даними Мінагро, в червні 2025 року господарства усіх категорій виробили 657 тис. т молока-сировини, що на 28 тис. т менше (-4%) відносно травня 2025 року, але на 47 тис. т менше (-7%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року обсяги надою в Україні становили 3,39 млн т, що на 179 тис. т (-5%) менше відносно минулорічного періоду. В червні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 39%, а господарств населення – 61%.Підприємства виробили 257,7 тис. т молока-сировини в червні 2025 року, що на 12,4 тис. т менше (-4,6%) порівняно з травнем 2025-го, але на 5 тис. т більше (+2%) порівняно з червнем 2024-го. В січні-червні 2025 року МТФ виробили 1,56 млн т молока-сировини, що на 63 тис. т більше (+4%) відносно минулорічного періоду.В господарствах населення обсяги надою в червні 2025 року становили 400 тис. т молока, що на 16 тис. т менше (-14%) відносно травня 2025 року і на 53 тис. т менше (-12%) відносно червня 2024-го. В січні-червні 2025 року присадибний сектор виробив 1,82 тис. т молока-сировини, що на 242 тис. т менше (-12%) відносно минулорічного періоду.Варто зазначити, що обсяги виробництва молока найбільше наростили сільгосппідприємства у Львівській області (+21%), Закарпатській області (+20%), Хмельницькій області (+17%), Миколаївській області (+13%) та Тернопільській області (+10%) відносно минулорічного періоду.Георгій Кухалейшвілі зауважує, що темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України з початку 2025 року були одними з найкращих в Європі та світі. Зокрема, ЄС в січні-травні скоротив обсяги надою на 0,7%, Нова Зеландія збільшила виробництво молока-сировини на 1,1%, а США – лише на 0,5%. МТФ наростили обсяги виробництва молока попри російські ракетно-бомбові удари, релокацію і зростання виробничих витрат.Однак, незважаючи на приріст виробництва в промисловому секторі, в особистих селянських господарствах триває падіння обсягів надою в річному відношенні. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання.В січні-червні 2025 року МТФ наростили обсяги виробництва молока-сировини в 14 областях. Лідерами за обсягами виробництва молока-сировини залишаються області Центральної та Північної України. Однак, найбільші обсяги зростання виробництва молока-сировини спостерігаються у Львівській, Закарпатській та Хмельницькій області, що пов’язано з будівництвом нових МТФ на території Західної України. Вони компенсують скорочення надою у східних та південних областях України внаслідок триваючих військових дій.Обсяги виробництва молока-сировини на МТФ в Україні стримує неготовність молокопереробних підприємств купувати його за справедливою закупівельною ціною в умовах зростання виробничих витрат фермерів. Вітчизняні молокопереробні підприємства з застарілою технологічною базою не здатні конкурувати за якістю з підприємствами розвинених країн. Тому вони не готові купувати молоко-сировину за адекватними цінами, оскільки продають свою продукцію за нижчими цінами щоби витримати конкуренцію на експортних ринках.Невизначеність на ринку також стримує МТФ від суттєвого нарощення обсягів надою в перспективі. Після відміни Єврокомісією в червні автономних торгівельних заходів (АТЗ), Україна та ЄС переглянули торгову угоду, погодивши нові квоти на експорт української молочної продукції за умови поступового переходу до стандартів ЄС до 2028 року.Втім, новий документ до цих пір не підписаний через позицію Угорщини, Польщі, Румунії, Болгарії та Словаччини навколо мит та квот для українського зерна, як[...]
AgroNewsВ Україні прогнозують 29,26 млн т урожаю кукурудзиВ Український зерновій асоціації (УЗА) прогнозують, що Україна зможе виростити 29,26 млн т кукурудзи, якщо погода не завадить, при цьому експорт зросте до 24 млн т. У сезоні 2024/2025 було 25,94 млн т і 21,4 млн т відповідно. Про це розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов на зустрічі з журналістами. «Кукурудза дуже добре виглядає на полях, жодних ризиків на сьогодні немає. Єдине, що через погоду може затриматися збір урожаю. Якщо раніше деякі господарства починали збирати кукурудзу у вересні, то цього року її жнива розпочнуться, ймовірно, наприкінці вересня – на початку жовтня», — зазначив Микола Горбачьов. У сезоні 2025/2026, за прогнозами Української зернової асоціації (УЗА), виробництво зернових і олійних може сягнути 83 млн т, що на 4 млн т більше, ніж попереднього сезону. Водночас експорт зросте на 3,3 млн т і становитиме 50 млн т.Глобальні зміни в торгівлі пшеницею: що чекає на Україну Теги: виробництво, врожайность, експорт, жнива, зернові, кукурудза, олійні культури, погода, прогноз, сезон, Українська зернова асоціація, урожай
AgroNewsВ Україні садівники зможуть отримати гранти на обладнанняУряд дозволив надавати підтримку на післяурожайну обробку плодів – відповідну норму внесено до постанови №813. Про це повідомляє президент «Української горіхової асоціації» Геннадій Юдін у Фейсбук.Постановою Кабміну №813 від 6 липня 2025 року уточнено порядок надання грантів для переробної промисловості. В оновленому документі окремим абзацом у пункті 6 передбачено, що грантову підтримку зможуть отримати й підприємства, які займаються вирощуванням багаторічних культур (КВЕД 01.2) – на закупівлю обладнання для післяурожайної первинної обробки плодів.Йдеться про техніку для очищення, миття, сушіння, калібрування, фасування врожаю тощо. Раніше така підтримка була недоступною через розбіжність між секціями А і C у класифікаторі КВЕД.«Нарешті у садівничих підприємств з’являється можливість отримати грантові кошти на придбання необхідного обладнання», – зазначив Юдін. Він уточнив, що цьому рішенню передували звернення корпорації «Вінницясадвинпром» та Української горіхової асоціації до уряду, а також консультації з Департаментом розвитку реального сектору економіки Мінекономіки.Власника найбільшого виробництва харчового маку в Україні заарештували через зміну охорони полів Теги: вирощування культур, гранти, грантова підтримка, обладнання, переробна промисловість, післяурожайна обробка, садівництво, садівничі підприєм, техніка для обробки плодів
AgroNewsВ НБУ пропонують запровадити обов’язкове страхування воєнних ризиківУпровадження в Україні масового продукту страхування воєнних ризиків позитивно вплине на інвестиційні настрої та матиме колосальну додану вартість. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці НБУ.«Загроза втрати майна або виробничих потужностей унаслідок воєнних дій стримує інвестиційні настрої, тож зниження цих ризиків за допомогою страхування стане додатковим стимулом для пришвидшення економічного зростання», – розповіла перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова під час онлайн-виступу на круглому столі в Брюсселі, організованому Європейському Комісією.Локальні страховики вже пропонують страхування воєнних ризиків, однак через невелику ємність українського ринку – це одиничні дрібні угоди, переважно щодо автомобілів та невеликих об’єктів нерухомості. З великими проєктами працюють іноземні страхові компанії, однак точково, не задовольняючи потреби ринку загалом.Катерина Рожкова нагадала, що для вирішення цієї проблеми Національний банк та Міністерство економіки за участю експертів Світового банку розробили відповідний законопроєкт. За результатами його обговорення з бізнес-асоціаціями отримано схвальні відгуки.Про зміст законопроєкту розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук. За його словами, система спиратиметься на державну агенцію, що розроблятиме уніфіковані продукти та захищатиме локальних страховиків від надмірних ризиків. З часом можлива участь іноземних перестраховиків.Переваги запропонованої моделі:* обов’язкове страхування дасть змогу диверсифікувати ризики та утримувати прийнятні тарифи;* навантаження на бізнес і населення не буде через доступні тарифи та зниження ризиків;* фінансування з бюджету не знадобиться з огляду на участь міжнародних партнерів.«Обов’язкове страхування на першому етапі покриватиме досить широке коло недорогих об’єктів, що дасть змогу досить швидко створити цей ринок та наповнити фонд агенції, – зауважив він. – Водночас інші об’єкти можна буде застрахувати добровільно, тож ми говоримо про розбудову повноцінної системи захисту в масштабах країни».Глобальні зміни в торгівлі пшеницею: що чекає на Україну Теги: держ, економічне зростання, законопроєкт, інвестиційні настрої, Національний банк України, ринок страхування, страхові компанії, страхування воєнних ризиків
