Артем Дорученко | Інсулінорезистентність, або як вступити в ряди денного дожору!Отже, сь...

Інсулінорезистентність, або як вступити в ряди денного дожору!Отже, сьогодні тема непроста, тому що розвивати її можна довго й нудно, але я постараюсь коротко.Інсулінорезистентність — це порушена біологічна відповідь тканин організму на дію інсуліну.Як простіше: клітина організму не реагує на інсулін — така ж реакція дружини, коли чоловік забув про 8 березня. Але різниця в тому, що чоловік може виправитися, метнувшись по подарунок, а для клітини такої реакції буде замало.Наш обмін речовин залежить від злагодженої роботи всього організму, кожної клітинки. А якщо клітина оголосила бойкот інсуліну — це перший сигнал військових дій в організмі.Так от, коли клітина зачиняє двері для інсуліну, той смачний і манливий вуглевод, який ви жуєте на кожному прийомі їжі (і неважливо, який саме вуглевод), потрапляючи в кров у вигляді глюкози, не може навідати клітину й "позайматися" з нею для виробництва енергії, тому що там всі ліжка вже зайняті, а двері (рецептори) — на замку!І в цей момент бідна підшлункова, викидаючи інсулін і витираючи сьомий піт з чола, з усіх сил намагається протиснути всю цю зайву глюкозу, але у відповідь — тиша.Вона ще більше напружується, й рівень інсуліну підвищується: мовляв, чим більше інсуліну, тим більше шансів спихнути глюкозу. Але у відповідь все одно тиша.Тобто постійно високий інсулін у відповідь на коливання цукру (дуже багато — різко мало), різкі атаки жору, голод, втома, залежність від солодкого (через різкі стрибки цукру), ми заїдаємо проблеми й лікуємо втому печивом (знову ж — вуглеводною їжею). І КОЛО ЗАМИКАЄТЬСЯ!І такі панічні та регулярні викиди інсуліну (все більше і більше) розвивають НЕчутливість клітин до цього гормону.У підсумку ми маємо ожиріння, тому що зайвій глюкозі діватися нікуди, окрім як у жирові клітини — а ці товстосуми завжди раді поповненню.І, звичайно, через те, що рівень глюкози не зменшується, не пригнічується — це веде до цукрового діабету.Але зайвим жиром це не закінчується. Далі отримуємо набряки, атеросклероз, СПКЯ, міому, гіпертонію, травматизацію судин, порушення регуляції обміну речовин — причому не лише вуглеводів, а й білків, жирів!А тепер спитайте свого тренера, що таке інсулін. Максимум, що він відповість: «гормон, який знижує цукор». А якщо пощастить — «блокує ліполіз». Сумно!Насправді інсулін — дуже важливий гормон, від роботи якого залежить багато процесів в організмі, а також ваша фігура.Гаразд, поїхали далі!Як дізнатися або які ознаки інсулінорезистентності.Один із найперших показників ризику — ожиріння на талії, звичайно ВІСЦЕРАЛЬНЕ (яке обгортає органи). Далі крокує підвищений тиск, гіпертонія, підвищений холестерин (є ще багато факторів, але я пишу найпопулярніші).Гаразд, страхи страхами — що робити, куди бігти, кого кусати?!Зараз будуть улюблені слова тих, хто худне: єдиними «ліками» проти інсулінорезистентності є фізичне навантаження + скоригована вуглеводна дієта (іноді низьковуглеводна).Але не поспішай викидати вуглеводи й малювати на карті обхідні маршрути магазинів зі солодощами.НЕ ПЛУТАЙ низьковуглеводну дієту з низькокалорійною або безвуглеводною.Щоб ти розумів: низьковуглеводна дієта — це в середньому 120–140 г вуглеводів у раціоні, не менше! Тобто 150 і навіть 170 г вуглеводів можуть бути при такій дієті, але вид вуглеводів переважно повільний (злаки, овочі, фрукти, тому що фруктоза дозовано: 200–300 г).Тобто головне завдання — забезпечити глюкозозалежні тканини глюкозою, але не дати надлишку і не «порожніх» вуглеводів.І знову ми впираємося в контроль харчової поведінки, контроль БЖВ і розуміння свого режиму плюс утримання його роками! ОСНОВА ЛІКУВАННЯ БУДЬ-ЯКОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЗАВЖДИ — ХАРЧУВАННЯ!І другі «ліки» — це тренування або активний спосіб життя.Найкращий спосіб знизити цукор у крові — це витратити його за рахунок роботи м’язів, які отримують енергію з вуглеводів.Одне НО: не можна позбутися такої проблеми за пару тижнів. Скільки часу піде на відновлення чутливості клітин до інсуліну — не знає ніхто, тому що всі ситуації унікальні.