Існування Сумеру для мене, як гравця у GayShit Infarct довгий час було безсенсовним. Я очікував буквально те, що й вийшло в результаті, регіон з пустелі та тропічного лісу, що вже було абсолютно не цікаво. Але ж це не все, далі у нас йде архонт, котрий навіть звучав скучно, Архонт Знань, що він може зробити? Але коли почався сторілайн, я зрозумів, робота над помилками була проведена максимально ретельно, адже історія тепер не намагається влягтись у 3 глави, а персонажі мають час, щоб розкритись, крім того, усі персонажі сюжетц - цікаві, не рахуючи ту дівку з другої глави, дурхшосьтотам. Перший персонаж, котрого ми зустрічаємо, Тігнарі, має свою мотивацію та позицію, і між славою великого вченого, у системі котру він ненавидить, та простого наглядача за лісами він обрав друге. Аль-Хайтам це буквально Кіра Йошикаге, котрий хоче спокійного життя у статусі секретаря, а тому провертає аферу рівня 322 Сайно діє згідно правил, тому найбільш не цікавий з усьої когорти, найманку я вписав туди ж, вона просто закомпанію тусує. А, там ще Нілу була, точно, гарний персонаж, чисто Барбара з мечем. Сюжктка мене приємно здивувала, очікував у сотню разів меншого від найбільш скучного регіону, але 8/10 заслужили, особливо фінальна розмова з Нахідою інтригує пизда.