Аналітика: переклади і першоджерела | ​Том Купер. Війна в Україні 6 грудня 2022Вчорашній звіт Тома Купера до...

​Том Купер. Війна в Україні 6 грудня 2022Вчорашній звіт Тома Купера доволі об’ємний: ідеться про атаку дронів на російські аеродроми, черговий авіаудар по українській інфраструктурі, коли нашій ППО вдалося збити значну кількість ракет, чергові покинуті одиниці російської техніки та безглузді «шапкозакидальні» атаки росіян. Приємний тролінг російської ППО, що готувалася протистояти авіації НАТО, але була майже безсила проти перероблених безпілотників ще радянського зразка.повний текст перекладу тутВсіх вітаю [Опубліковано 6.12 о 12.00 за Києвом].ОНОВЛЕННЯНа початку ставлю два оновлення: російський Су-34, про збиття якого повідомляли 4 грудня, виявився Су-24М (RF-93798) . І збили його з переносного ЗРК військовослужбовці прикордонних сил України. Цей літак був одним із задіяних у бомбардуваннях українських позицій під Спірним вакуумними бомбами ODAB-500P (ось як вони діють, хоча саме відео взагалі-то з Сирії) . Екіпаж літака загинув.Ретроспективно, це – як видається – цікаве «нововведення». Можливо, російські ВКС тепер не лише застосовують тактику «насипай і тікай» літаками Су-25, але й перейшли до «прямих атак» на ветхих Су-24. Чи так роблять із метою вберегти свої нові Су-34, чи щоб оновити їхній парк – незрозуміло.4 грудня 2022 року було також плідним днем для української 138-мої бригади ППО: один із її «Буків» збив гелікоптер Ка-52 ; росіяни підтвердили загибель екіпажу. Дехто розмірковує, що за ракету там застосували і як трапилося, що «ракета вдарила згори»? Те що «ракета вдарила згори», не є новиною вже більш як 40 років: в радянських системах ППО така функція доступна ще з 70-х років, коли пізня модель С-75 (SA-2 Guideline в західній класифікації) була модифікована вражати цілі на низькій висоті. Це називають функцією «горішньої атаки». Іншими словами: для ППО така можливість – це вже давно «стандартна процедура».повний текст перекладу тутПереклад: Микола Ковальчук, Ростислав Семків, Антон Шигімага, Антоніна ЯщукРедакція: Ростислав СемківОригінал тут