Аліна Доротюк | Не хочу і не буду мовчати, коли бачу подібне в Україні, яка сьогодні в...

Не хочу і не буду мовчати, коли бачу подібне в Україні, яка сьогодні виборює своє краще майбутнє дуже дорогою ціною. Не займаючи жодну зі сторін, таки висловлюся. Бо почуте, прочитане не вкладається в жодні рамки цивілізованого суспільства‼️Останні кілька днів несеться скандал. Учасники: Віктор Павлік і його дружина Катерина, яка по сумісництву є концертним директором артиста, та керівник Палацу «Україна» Сергій Перман. Нагадую: 21 березня в Палаці «Україна» відбувся сольний концерт Віктора Павліка. Суть конфлікту: концерт було зупинено на антракт через те, що Павлік, буцімто, мав проблеми з голосом і йому треба було за рішенням керівництва концертного майданчику терміново вколоти адреналін - зі слів Репяхової. Позиція ж організаторів: вони "почули тенденцію до втоми голосу" і зупинили концерт, щоб викликати лікара-фоніатра. Хай там як, та врешті керівник державної установи (нагадую, що мова спілкування у держзакладах у нас визначена законом) Сергій Перман зірвався на крик у бік Катерини ще й російською з відповідною лайкою, обвинувачуючи жінку у непрофесійності. До слова, з відео я так і не зрозуміла, про яку «мою територію» йде мова, якщо пан Сергій - найманий працівник. Повторюся: не займатиму жодну зі сторін, бо не була присутнею під час конфлікту. Але давайте по фактам…Професійною чи непрофесійною була поведінка концертного директора артиста - достеменно так і невідомо. Бо фактів Перман не надав. Натомість ми бачимо абсолютно непрофесійне поводження КЕРІВНИКА ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ у центрі столиці країни, яка бореться за право зайняти своє почесне місце у цивілізованому суспільстві і за мову зокрема. І замість очікуваних вибачень, чергові обвинувачення у звичній манері з переходом на особистості. Де вже Народного артиста України називають «ганчіркою для підлоги». Хоча, у першій версії була чомусь «статева ганчірка» - Гугл-перекладач, це ти🙄Що ми маємо у висновку…Уся комунікація російською з ненормативною лексикою на підвищених тонах, від якої мені особисто стає дуже погано і боляче за тих, хто сьогодні віддає здоровʼя та життя за краще майбутнє нашої країни. Ну і коли я спостерігаю такі ситуації від людей, які займають високі державні посади, мені стає таки прикро за себе. Бо я досі не розумію, у якій країні я живу, до чого ми прагнемо і за що ми сьогодні боремося.