AgroPortal.ua🌱

❗️ Урожай зернових і олійних в Україні цього року зросте до 83,6 млн тУрожай пшениці 2026 року УЗА оцінює на рівні 22,8 млн т (у 2025 році — 22,5 млн т). Потенційний експорт пшениці у 2026/27 МР міг би сягнути 17 млн т (поточного сезону — 13,5 млн т).Виробництво ячменю 2026 року, за оцінкою асоціації, складе 5,2 млн т (у 2025-му — 4,9 млн т), а ймовірний експорт можна очікувати на рівні близько 2,2 млн т (поточного сезону очікується 1,6 млн т).Врожай кукурудзи складе 32,1 млн т (в 2025-му — 31,1 млн т), а потенційний експорт в новому сезоні міг би сягнути 27 млн т, але, знову ж таки, за умов безперешкодної логістики (поточного сезону — 22 млн. тВрожай соняшнику в 2026 році можна очікувати на рівні 13,3 млн т (2025-го — 11,1 млн т). Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні — 13,5 млн т. Експорт сягне не більше 50 тис. т.У 2026 році виробництво ріпаку може сягнути 3,4 млн т (в 2025-му — 3,2 млн т), при цьому експорт 2026/27 МР може скласти лише 1,9 млн т, решта буде перероблена в Україні.Урожай сої цього року очікується на рівні 4,9 млн т (у 2025-му — 5 млн т). Потенційний експорт — 2,3 млн т (поточного сезону — 2,9 млн т), а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.

❗️У 90% ресторанів їжа однакова: навіщо HoReCa йде у крафт✍️ Володимир Гнатюк, співзасновник мережі міських кафе 1708 Pizza di Napoli: Ми пішли іншим шляхом і плануємо зробити ставку на продукт з історією — у кожній піці буде інгредієнт від ветеранських або крафтових виробників. ✍️ Артем Яценко, співвласник ресторану Spiro Pasta Bar та виноробні Enko Winery: Ми, ресторатори, маємо популяризувати локальний продукт. І це наш виклик — балансувати між якістю та ціною, адже крафтові продукти дорожчі за імпортні аналоги з Європи✍️ Остап Сенчина, засновник сироварні «Чесний сир»: Мої клієнти — це переважно концептуальні ресторани, а не фастфуд. Їхня сила в тому, що вони дають гостям новий гастрономічний досвід і вищий рівень продукту. ✍️ Василь Будз, власник мережі ресторанів Gazda Group: Не все локальне автоматично стає комерційно успішним. Водночас сьогодні ми активно використовуємо крафтові сири — бурату, халумі, страчателу. Це вже не просто тренд, а необхідність✍️ Віктор Стинич, власник бару «Червоні двері» та засновник гастропроєкту «Катран»: Усі готують одну й ту саму карбонару чи бургери, а коли з’являється щось автентичне й особливе — люди на це реагують, тебе запам’ятовують, рекомендують і обов’язково повертаються.

❗️ Бджільництво під час війни: завдяки чому галузь вистояла та як євроінтегруєтьсяПопуляція бджіл в Україні поступово збільшується: станом на 1 січня 2022 року нараховувалося 2 028 585 бджолосімей, а на 1 січня 2026 року – 2 201 485.Цьому сприяє розширення експортних можливостей завдяки стабільній якості та безпечності українського меду, а також завдяки зростанню експортних цін.Втім головною загрозою для бджільництва є кліматична криза. Серйозним викликом залишається і потрава бджіл через порушення норм застосування. Часто ризики виникають і на рівні приватних господарств.✅ Реєстрація пасіки сьогодні — це не просто формальність, а основа безпечної та легальної роботи бджоляра. А в процесі євроінтеграції реєстрація стає вже не вибором, а обов’язковою умовою, адже європейський ринок надзвичайно вимогливий до простежуваності харчових продуктів, і для ЄС важливо, щоб кожна партія меду мала зрозуміле походження — від конкретного вулика до полиці магазину.Для збереження популяції бджіл необхідна координація зусиль на всіх рівнях. Про що йде мова - читайте за посиланням 👆

❗️Агросектор на шляху до ЄС: практичні кроки адаптації українських фермерівЄС — ринок із населенням близько 450 млн споживачів із високою купівельною спроможністю та стабільними правилами торгівлі. Україна вже на ньому себе заявила: у 2025 році частка Євросоюзу в українському агроекспорті становила 47,5% — а це $10,7 млрд.У цілому:✅ 41% імпорту кукурудзи в ЄС забезпечує Україна;✅ 93% імпорту соняшникової олії припадає на Україну;✅ 68% імпорту соєвої олії також формує Україна;✅ значна частка кормових компонентів у ЄС залежить від українських поставок.Але вирішальним у закріпленні на цьому ключовому ринку є відповідність вимогам до безпечності, простежуваності та екологічності продукції, тому для українських фермерів головним нині є практична підготовка до гри за новими правилами🟢 Представники українського агросектору просять перехідний період на певні стандарти виробництва до 10 років від вступу. 🟢 Україна готова розглянути відкладений доступ до фінансування в межах Спільної аграрної політики ЄС, щоб пришвидшити процес вступу до блоку. Найкращим прикладом того, що євроінтеграція вже працює на практиці, є дві найбільш фундаментальні законодавчі зміни для українського агросектору у 2026 році — запровадження обов’язкових стандартів благополуччя тварин та нове регулювання щодо ГМО. Наступний етап законодавчих змін розпочнеться з 2027 року. І тут найскладніша тема – ЗЗР

❗️ Інвестиції у автоматизований зерносушильний комплекс: яку елеваторну стратегію обирає аграрійКукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора. 🔈 Людмила Василишена, директор ФГ «Василишен В. М.»: У рік, коли ми збільшили площі під кукурудзою, після збору врожаю зіткнулися з низкою проблем: дорогою логістикою, чергами на елеваторах і високою вартістю сушіння зерна. Цей виробничий ланцюжок потребував великих затрат. Тому ми вирішили будувати невеликий елеватор з акцентом на власну зерносушарку. Оскільки елеваторний напрям був новим і незнайомим для власників господарства, то підбір сушарки розпочали в інтернеті. Так натрапили на українського виробника елеваторного обладнання KMZ IndustriesПро поетапний процес, коли спочатку побудували, а потім автоматизували - читайте за посиланням 👆❗️ ВІДЕО 👉ДИВИТИСЯ

❗️Правила диктує погода: без яких рішень аграріям не обійтися цього сезонуУ сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.У межах польової події «УКАБ Агротехнології» команда AgroPortal.ua шукала продукти, які є актуальними для рослинництва у сезоні-2026. ✅ Антистресові рішення: вивести рослину зі стресу за три дніАграрії, які вже спробували Аміно та Аско-Гумат для вирішення окремих проблем, зазвичай повертаються за продуктами і беруть їх на всю площу. Бо навіть якщо трапляються роки, коли немає стресового фактора, ці препарати застосовуються для підсилення дії мікроелементів. ✅ Діяти на випередження: фітостероли допоможуть зберегти урожай Минулого року у результаті використання препаратів отримано підвищення врожайності озимої пшениці на 0,16-0,2 т/га, кукурудзи на зерно — на 0,92 т/га, соняшнику — на 0,2 т/га порівняно з контролем. Крім прибавки до врожайності, використання EliSun-a також дозволяє підвищити олійність соняшнику в середньому на 1,7 пункту.✅ Біологічні рішення для здорового урожаю Для сої — інокулянти. Залежно від типу наявних у господарстві сівалок препарат Різолайн можна використовувати як із сухими, так і з РКД. Щоб зберегти запас вологи під час вегетаційного процесу й надалі до збирання культур, рекомендується використовувати мікоризоутворювальний біопрепарат МікоФренд. Коли фосфор і калій, які знаходяться в ґрунті, заблоковані й недоступні для рослини, ситуацію вирішує препарат Граундфікс.#LNZ_Group

📍 Приєднуйтеся до найбільш впливової події року для українського агробізнесу — Grain Ukraine 2026Конференція відбудеться 4–5 червня в Києві під слоганом «The New Grain Order».✨Після чотирьох років повномасштабної війни український агросектор навчився працювати в умовах постійного ризику, перебудував логістику, підвищив операційну ефективність і почав розвивати переробку. Наступний крок — сформувати довгострокове бачення. Саме тому Grain Ukraine 2026 стане майданчиком для розмови про майбутнє агросектору на горизонті 20–25 років.✨Понад 50 спікерів і більш ніж 500 представників агробізнесу.✨Перші особи зернового ринку, логістичного бізнесу, харчової індустрії та фінансового сектору зберуться у Києві, щоб:- оцінити трансформацію глобальних зернових ринків;- проаналізувати вплив кліматичних змін і безпекових ризиків;- визначити, які стратегічні рішення дають Україні змогу зміцнити свої позиції у світовій конкуренції.Ці та інші питання обговорять на Grain Ukraine 2026.Програма та реєстрація

❗️Від спорту до продажів. Ефективну роботу менеджера формує живе спілкуванняТелефонні комунікації ніколи не замінять живе спілкування з клієнтом. Це найкраще, що може бути в роботі менеджера з продажів. У цьому переконаний менеджер Тернопільського представництва LNZ Group Володимир Тарасюк.У дитинстві він і подумати не міг, що буде дотичним до сільського господарства. Володимир Тарасюк займався спортом, вищу освіту здобув у педагогічному університеті в Тернополі, після чого пішов працювати до школи вчителем фізичного виховання. Загалом робота з дітьми йому подобалася, але фінансова стабільність не була такою, як хотілося. Тому почав шукати себе в інших сферах діяльності, і вийшло реалізуватися в продажах.✅ Постійне навчання дозволило опанувати тонкощі агрономії✅ Аграріям важлива оперативність, чуйність менеджера та висока якість продукціїНа думку Володимира Тарасюка, сільськогосподарський ринок дуже насичений конкурентами. Але компанія #LNZ_Group змагається не ціною, а якістю надання послуг

📍 Хлібна індустрія – 2026: розширено програму форумуПрограма форуму «Хлібна індустрія» вже доступна на сайті заходу. 12–13 травня в Premier Hotel Rus відбудеться головна подія року для борошномельного та хлібопекарського ринку України12 травня. Початок реєстрації – 8:00. Урочисте відкриття форуму – 9:00Ключові блоки програми:✅Панельна дискусія «Зерно, борошно, хліб: погляд держави і бізнесу» за участі аграрного комітету ВР України, Мінекономіки, Держпродспоживслужби та представників галузевих об’єднань✅ Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів – 2026✅Експертна сесія від генерального партнера «Лесаффр Україна» — «Закваска як стратегія. Споживче сприйняття. Ефективне виробництво»✅Паралельні засідання: сесія «Сучасні технології для розкриття потенціалу борошна, тіста та хлібобулочних виробів» та круглий стіл «Чи є вирішення проблеми нестачі жита в Україні?»✅Панельна дискусія «Кадровий голод та ментальне здоров’я персоналу: нестандартні рішення на виробництві»✅Панельна дискусія «Від печі до смартфона: як змінюється маркетинг хлібобулочних виробів в цифрову еру»13 травня — виїзний день. Учасники на вибір відвідають сучасні підприємства галузі:🥖 ТОВ «Київський Пекарний дім» [м. Бровари]🥖 Компанія «UniBlend» [м. Київ]🥖 Компанії «Food Reform» / «Дім спецій» / «Савин хліб» [с. Савин, Чернігівська обл.]

❗️Біологічні рішення: стратегічна відповідь на вимоги ЄС до агросекторуЗмінювати підходи чи втратити ринок? Перед таким вибором опиняються українські аграрії через посилення вимог ЄС.Європейський Союз — ключовий ринок для агроекспорту. Але вирішальним у доступі до нього стає відповідність вимогам до безпечності, простежуваності та екологічності продукції. Один із найскладніших моментів — обмеження діючих речовин у засобах захисту рослин. Це означає необхідність перебудувати всю систему — технологічно, інституційно і фінансово.У компанії BTU, українському виробнику препаратів для сільського господарства, переконані: зберегти економіку господарств і відповісти на нові вимоги ринку можна через біологізацію технологій🌱 🔈 Тетяна Хоменко, комерційна директорка BTU: Уже 27 років ми вивчаємо й інтегруємо альтернативні рішення щодо захисту та живлення сільськогосподарських культур, тому на шляху до євроінтеграції готові сприяти українському агровиробнику залишатися конкурентним на ринку Біологічні препарати не просто замінюють «хімію», а працюють комплексно: захищають, покращують стійкість рослин рослин — без шкоди для ґрунту. Для господарств це означає:✅ менше витрат на добрива;✅ можливість зменшити кількість обробок хімічними фунгіцидами;✅ відповідність «зеленим» нормам, зокрема Європейському зеленому курсу ;✅ +8–22% до рентабельності.Як свідчать дані BTU, у 2025 році аграрії збільшили застосування біопрепаратів: біодобрива +35%, мікориза +25%, біостимулятори +24%, біофунгіциди +46%. Однак разом із попитом росте і кількість «експертів» та сумнівних продуктів. Тому дуже важливо уважно підходити до вибору постачальника. На що дивитися:📌 підтверджені польові результати;📌 багаторічний досвід і наукова база;📌 системний супровід, а не просто одноразовий продаж препарату; 📌 стабільність якості від партії до партії. 🔈Олександр Яблонський, директор ПСП «Злагода»: На наших полях уже 7 років поспіль вносимо біологічні фунгіциди Екостерн Триходерма та Склероцид. Фітосанітарний стан ґрунту покращився, використання синтетичних ЗЗР суттєво скоротилося. Зараз застосовуємо хімію лише за потребою, тоді як раніше це було 2–3 обробки щороку Тож європейські вимоги — вже реальність і питання не в тому, чи змінюватися, а в тому — коли почати. Ті, хто почне зараз, матимуть запас часу, досвіду і рішень. І, як наслідок, — доступ до ринку. Детальніше читайте у публікації 👆