Estadísticas de telegram channel - @aerorozvidka

У жовтні Аеророзвідка продовжила системну підготовку користувачів бойової системи DELTA, адже навчання — інвестиція в оперативну ефективність підрозділів💪Проте система велика, модульна й потребує часу й практики: щоб бачити поле бою однаково швидко та влучно, треба розуміти кожен інструмент і вміти їх поєднувати. Тому продовжуємо навчати — від базових курсів до підготовки інструкторів.Ключові цифри за жовтень💚Сертифіковано: 390 військовослужбовців.💚Курси та короткі навчання пройшли 912 військовослужбовців. Паралельно з базовими та поглибленими курсами ми щоденно підтримуємо інструкторів: супроводжуємо їхню роботу в інформаційних системах, готуємо й навчаємо нові кадри та розвиваємо онлайн-школу разом із партнерами. Одночасно працюємо над оновленням користувацьких тестувань і готуємо спеціалізовані лекції для онлайн-платформи; продовжуємо системну співпрацю з мобільними групами з впровадження операційних процесів ISTAR по всьому фронту. Також наші інструктори беруть участь у міжнародних заходах — зокрема в JATEC у Португалії — щоб обмінюватися практиками ведення цифрових бойових операцій🤝DELTA — комплексна екосистема, яка дає перевагу тим, хто вміє не лише отримувати дані, а й швидко трансформувати їх у рішення. Навчання робить це можливим. Дякуємо інструкторам, партнерам і кожному військовому, хто приходить вчитися — саме ця синергія підвищує ефективність дій на полі бою💥Підтримуйте діяльність напряму Управління знаннями (Knowledge management) за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/8du36yMLfz

Україна все частіше завдає ударів в глибокому тилу ворога — і це результат поступового нарощування спроможностей. Про те, що змінилося в підходах до ударів дронами, які цілі зараз пріоритетні і чому важливо рахувати ефекти кожної операції — розповідає Ярослав Гончар, голова ГО «Аеророзвідка» під час розмови на Радіо NV. В інтерв’ю пан Гончар зокрема зазначає, що: 🔹обмеження більше були пов’язані з набуттям спроможностей. Зараз ці спроможності є, і ми бачимо результат;🔹удари по інфраструктурних вузлах — це реальний інструмент. Адже у ворожої країни є критичні точки, вузли, від яких залежить енергопостачання й робота агломерацій. Правильно застосований удар по таких об’єктах дає багатовимірний ефект;🔹коли ми вражаємо законні цілі, потрібно чітко прораховувати наслідки й використовувати отримані ефекти для досягнення подальших переваг у інших доменах. Війна багатодоменна — не можна дивитися лише через одну призму дронів;🔹успіх досягається об’єднаними зусиллями — талановите командування, підготовлені люди і узгоджене застосування всіх сил. Паніку й «кухонні» поради під час ескалацій треба відсікати — орієнтуємося на офіційні дані й на командування.💬Ще більше думок і коментарів у повній розмові за посиланням: https://youtu.be/qPHlb4mbpj0

💻Усе більше розмов звучить про штучний інтелект у всіх сферах. І DefenseTech не виняток. Про переваги, виклики та загрози ШІ в оборонці говорив Руслан Прилипко, керівник напряму C2IS ГО «Аеророзвідка». Його виступ та участь у панельній дискусії відбулися в межах Kyiv AI Day. 💬Разом з представником ЦІРОТ Руслан Прилипко акцентував на тому, що важливо мати уніфікований стандарт анотації датасетів для завдань дефенсу. Актуальність цього підтверджена спільною роботою ГО «Аеророзвідка» та ЦІРОТ над UMD (Ukrainian Military Dataset) ШІ-платформи Avengers. Відтак ефективність будь-якої системи розпізнавання залежить від якості датасетів: наскільки вони повні, збалансовані, структуровані, як проведена анотація й валідація. Без цього навіть найсучасніші моделі не дадуть бажаних результатів.Окрема тема — доступ розробників до якісних датасетів. Адже замість дублювання зусиль, варто розглядати моделі співпраці, які дозволять українським компаніям швидше навчати системи та впроваджувати їх у бойову практику.💬Пан Прилипко також підкреслив важливість захисту самих моделей. Якщо виріб потрапляє до ворога, то технологія не повинна стати його інструментом. Це вимагає створення механізмів контролю, захисту та моніторингу безпеки моделей. Ще один вимір — кібербезпека ШІ. Штучний інтелект може не лише допомагати обороні, але й сам стати мішенню для атаки. Саме тому питання надійності та стійкості моделей стає стратегічним.Окрему увагу приділено можливостям ШІ у плануванні операцій — моделюванню, аналізу даних у реальному часі, прогнозуванню сценаріїв. А також використанню LLM для навчання — динамічним симуляціям і адаптивним тренуванням, що відтворюють умови, максимально наближені до бойових💪

🛡Міністерство оборони запустило базовий онлайн-курс з вивчення бойової екосистеми DELTA — тепер він доступний у застосунку «Армія+»📱Це стартова програма, яка дає військовим практичні навички роботи в системі, що об’єднує дані, дає ситуаційну обізнаність і дозволяє планувати операції й координувати підрозділи в реальному часі.Курс пояснює логіку DELTA та показує, як користуватися її ключовими модулями: робота з картами в Monitor, аналіз місцевості, планування місій у Mission Control, обробка цілей у Target Hub та відеоаналіз у Vezha✅Акцент у навчанні зроблено на практиці. Для цього розроблено більш як 50 уроків у 11 модулях, проміжні тести й підсумковий іспит для закріплення знань.Навчання через «Армія+» робить DELTA доступнішою: тисячі військових зможуть швидко опанувати базові навички, скоротити час підготовки в підрозділах і ефективніше використовувати аналітичні інструменти системи. ❗️Зверніть увагу: це базовий курс — частина функціоналу системи прихована з міркувань безпеки. Навчання покликане зняти рутинну навантаженість з інструкторів, щоб вони могли зосередитися на поглиблених програмах з ISTAR, інтеграції і тактичних сценаріях.Після проходження курсу військовослужбовець складає фінальний іспит і у разі успішного проходження — отримує відповідний сертифікат📜ГО «Аеророзвідка» стояла біля витоків створення системи DELTA. А сьогодні ми продовжуємо надавати ресурсну підтримку для функціонування і розвитку системи. А наші інструктори навчають працювати з DELTA як на місцях дислокації підрозділів, так і онлайн-школі🤝

Якщо мова не має значення, то чому окупанти зривають українську символіку з адмінбудівель, шкіл, завішуючи натомість усе триколором і ЬІ? Якщо мова не має значення, то чому чиновниця з боліт так прагнула стерти українськість вкраденого з Маріуполя хлопця? До нас були покоління тих, кого знищували за мову. А чи після нас це продовжиться? Все вирішується нині. Тут і зараз. І сьогодні, у День української писемності та мови, маємо привід згадати про ціну мови і цінність кожної миті життя. «Треба жити». Таку назву мав цьогорічний радіодиктант національної єдності. І ці слова згуртували нас, українців, з Херсонщини і Донбасу, з Франківщини і Полісся. Тих, хто залишив домівку, і тих, хто в окопі повертає нам цю домівку. І саме мова єднає нас. Незалежно від того, якою мовою говорили в дитинстві чи слухали казки. Сьогодні ми зробили свій вибір: говорити українською. Бо українською звучить наше життя. Бо українською говорить майбутнє. Бо українська відрізняє нас від ворога. І таких «бо» — десятки. Якщо мова не має значення, то чому це не українська?

Перед обличчям загроз українське суспільство демонструє унікальну здатність до самоорганізації та взаємопідтримки💙💛 Це стало очевидним ще у 2014 році й посилилося після 2022-го. Саме громадянське суспільство — волонтери, громадські організації, ініціативні спільноти — взяло на себе ключову роль у підтримці війська: від базового забезпечення до створення складних технологічних рішень.Саме вони стали рушієм розвитку оборонних інновацій — від розробки дронів і роботизованих систем до інтеграції штучного інтелекту у військові процеси.Сьогодні ж до вже відомих викликів додаються нові: масовані атаки "шахедів", поява все складніших засобів радіоелектронної боротьби, потреба у швидкому оновленні технологічних підходів🚀 Коли вартість ударного дрона становить кілька тисяч доларів, а його збиття — у десятки разів більше, виникає запит на ефективні та економічно збалансовані рішення. Відтак зростає роль перехоплювачів. 📰Про те, як волонтери, інженери та держава спільно шукають ці рішення — у матеріалі від міжнародного видання Table Media: https://table.media/en/security/feature/ukraine-why-private-initiatives-rely-on-interceptor-drones

🥳Sahaidachnyi Security Center (Sahaidachnyi Center) відзначив перший рік роботи! І з цієї нагоди наші добрі друзі та партнери провели низку експертних зустрічей, серед яких і панельна дискусія «Як підготуватися до наступної агресії: ПВК, технології та математика війни»🤝Це питання, яке знаходиться у фокусі ГО «Аеророзвідка», тож своїми міркуваннями поділилися представник наглядової ради організації, голова правління Центру оборонних стратегій, ексміністр оборони України (2019–2020) Андрій Загороднюк та голова Аеророзвідки Ярослав Гончар. Серед іншого йшлося про те, що точна й потужна зброя — це реальна сила, але вона має свої обмеження. Її висока вартість і обмежена доступність диктують інші реалії для держав із обмеженими ресурсами. У конфлікті з масовими загрозами (агресор, який може мобілізувати значні ресурси та техніку, як-то росіяни) важливішою стає не лише окрема суперзброя, а здатність створювати та підтримувати масовий, економічно виправданий ефект — багато доступних, точних і дешевих систем, що разом дають перевагу.У цьому контексті на перший план виходить налагодження власного масового виробництва, яке б закривало запити українського війська. І для генерації інноваційних ідей були створені всі умови. Утім на часі перехід до серійного виробництва. Відтак пан Гончар зробив акцент на таких аспектах: 🔲 Масова «гаражна» інновація — велика перевага нашого середовища: швидкі експерименти й прототипування дали багато практичних рішень. Водночас хаотичне множинне виробництво різних типів платформ породжує критичні проблеми логістики, обслуговування та підготовки персоналу. Коли у підрозділі — сотні різних моделей, ускладнюються запаси, ремонтні цикли й навчання операторів.🔲Проблема не в інноваціях як таких, а в балансі між інноваціями й уніфікацією. У підсумку на перший план виходять не технології як такі, а модель роботи: люди - процеси - технології. Потрібні чіткі процедури взаємодії між авіацією, артилерією, розвідкою, кіберпідрозділами та штабами; зрозумілі протоколи розподілу завдань і верифікації результатів. Тільки поєднання людей, технологій і процесів дає сталий ефект.Дякуємо Sahaidachnyi Security Center за можливість поділитися важливими інсайтами, за перший рік роботи і втілені проєкти💙💛Українське суспільство потребувало появи такої аналітичної організації. Тішимося, що команда Центру активно досліджує ключові безпекові тенденції, формує експертний дискурс і допомагає ухвалювати рішення, засновані на даних, а не припущеннях. Це саме той напрям, який зараз надзвичайно затребуваний — і в оборонному секторі, і серед громадянського суспільства💪

💬«Безпілотники — це те, що дає нам певну незалежність. Так, ми залежимо в питанні комплектуючих, де їх узяти. Але дрони робимо самі. І це нам гарантує можливість чинити опір. А чинимо опір ми всією нацією, навіть у гаражах збираючи дрони. І це добре. Проте все, що можна було зробити в гаражах, ми вже зробили», — зазначив голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар у коментарі для Цензор.НЕТ.⏰Утім настав час переходити на новий щабель розвитку — від «гаражного» етапу до системного виробництва та уніфікації. Різноманіття рішень нині корисне для швидкої адаптації на фронті, каже співзасновник FRDM і член ГО «Аеророзвідка» Вадим Юник, — але воно ж створює логістичні та навчальні витрати.💬«Солдат сьогодні має один дрон, завтра інший — і втрачає час на перенавчання. Ідеально було б мати універсальний, але це нереально», — стверджує пан Юник. Саме тому наступний крок — збалансована уніфікація: збереження простору для інновацій стартапів при одночасному впровадженні стандартів і сумісних рішень там, де це підвищує боєздатність і знижує ризики.🔗Детальний огляд ситуації — у матеріалі за посиланням: https://cutt.ly/nr9q6MCm

У вересні відбувся масштабний івент Defense Tech Valley 2025 — платформа, що об’єднала ключових гравців оборонно-технологічного сектору.✅Представники ГО «Аеророзвідка» взяли участь у події: зокрема голова організації Ярослав Гончар відвідав стенди виробників, поспілкувався з партнерами та оцінив нові технологічні рішення.Кілька головних спостережень — нижче:🔘«Якщо узагальнювати, то чимало розробок — це фантазії на тему, далекі від реальних бойових потреб. Але були й такі розробки, що просто вкладай гроші, масштабуй і застосовуй на полі бою». 🔘«Час відходити від «зоопарку» дронів та техніків, а робити акцент на стандартизації, сумісності різних технологій та інтеграції з уже наявними бойовими системами, тією ж DELTA. Але виробники досі перебувають на стадії R&D: генерують ідеї, але не переходять до серійного виробництва. Це не романтика інженерії, а буденна, часто нудна робота. Але вона вкрай необхідна, бо у військового користувача питання просте — чим воювати тут і зараз». Повний огляд — у нашій новій колонці за покликанням: https://cutt.ly/sr2CQFG8

російсько-українську війну вивчатиме весь світ. А ми робимо це вже сьогодні✅ Бо цей досвід, технології, інновації слід систематизувати, щоб не лише зберегти унікальні знання, а й перетворити їх на практичні рішення для війська. Маємо вакансію для тих, хто вміє бачити системність у складному, розуміє цінність аналітики й хоче впливати на розвиток сучасної армії. Шукаємо керівника/цю секції «Вивчення та масштабування бойового досвіду». 📌Основні обов’язки: - управління дослідницьких проєктів у сфері безпеки та оборони;- управління життєвим циклом проєктів: планування, реалізація, моніторинг, звітність;- формування команди та адаптація/навчання нових працівників;- налагодження взаємодії з військовими інституціями, науковими установами, міжнародними партнерами та громадськими організаціями.📌Вимоги:- досвід координації проєктів, бажано в сфері оборони або R&D;- базові знання щодо методів проведення досліджень будуть перевагою; - досвід написання академічних матеріалів буде перевагою;- вміння працювати з конфіденційною інформацією та дотримання стандартів кібергігієни;- готовність до відряджень в бойові підрозділи;- володіння українською та англійською мовами.📌Умови праці:- можливість працювати віддалено, але бути готовим впродовж декількох годин прибути до офісу в Києві;- рівень заробітної плати узгоджується під час співбесіди;- офіційне працевлаштування;- можливість відряджень за кордон та навчання;- можливість роботи для обмежено придатних військовослужбовців або таких, які проходять відновлення після поранення.❗️Зверніть увагу! Вакансія передбачає стажування та поліграф на фінальному етапі.Ви працюватимете на перетині технологій, військової практики та стратегічного аналізу — щоб зробити знання, здобуті ціною життя і зусиль наших оборонців, основою для подальшого розвитку оборонних спроможностей України💥Це робота, яка формує майбутнє. Готові приєднатися? 📧Надсилайте резюме: [email protected]