🪖Переведення військовослужбовця в особливий період не завжди потребує його згоди.👨⚖️Верховний Суд у постанові від 12.03.2026 у справі №160/7268/23 підтвердив: в особливий період для доукомплектування Збройних Сил України військовослужбовця можуть перемістити на нове місце служби без його згоди.1️⃣ Підстави та особливості переведенняВ особливий період переміщення військовослужбовця може здійснюватися:👉• у зв’язку зі службовою необхідністю;👉• за станом здоров’я;👉• для доукомплектування Збройних Сил України;👉• в інших випадках, передбачених п.82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України №1153/2008.👨⚖️Верховний Суд звернув увагу, що в таких умовах:✅• призначення на рівнозначні та нижчі посади може відбуватися без згоди військовослужбовця;✅• для доукомплектування ЗСУ просування по службі відбувається без дотримання вимог пп.85, 87 Положення №1153/2008.❗❗❗Але є винятки, передбачені п.112 Положення №1153/2008.Без згоди військовослужбовця не допускається таке переміщення, якщо є:❌• неможливість проходження військової служби в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку ВЛК;❌• неможливість проживання членів сім’ї військовослужбовця в цій місцевості за станом здоров’я, що підтверджується документами;❌• потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували військовослужбовця з дитинства замість батьків і були визнані опікунами, якщо вони проживають окремо від сім’ї військовослужбовця, що також має підтверджуватися документами.Тобто сама відсутність згоди ще не означає❌ незаконність переведення, але командування не може ігнорувати ці винятки.2️⃣ Порядок переведенняНавіть коли згода не потрібна, переведення має відбуватися у встановленому порядку.Зокрема:👉• вибуття до нового місця служби здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника);👉• такий витяг може бути доведений і технічними засобами передачі документованої інформації;👉• переміщення осіб рядового, сержантського та старшинського складу здійснюється за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням:👉• висновків атестування;👉• рекомендацій безпосередніх і прямих начальників;👉• клопотань командирів, які порушили питання про переміщення;👉• між видами ЗСУ та окремими військовими частинами таке переміщення здійснюється наказом Головнокомандувача ЗСУ;👉• під час мобілізації, на особливий період, призначення і переміщення за мобілізаційним планом можуть здійснюватися наказом командира військової частини по стройовій частині до завершення заходів відмобілізування.📢Висновок:в особливий період переведення без згоди військовослужбовця можливе, але лише за наявності правової підстави та з дотриманням встановленого порядку. А якщо є обставини, передбачені п.112 Положення №1153/2008, їх не можна ігнорувати.✍️Матеріал підготував наш адвокат Назар Олексюк
ЗМІНИ ЩОДО БРОНЮВАННЯ: ПОСТАНОВА КМУ 862✍️Кабмін вчергове змінив умови бронювання - зокрема, усунув прогалини, які викликали у нас занепокоєння в Постанові КМУ 692. Давайте розберемо основні зміни: 1️⃣Уточнені умови щодо врахування в списках працівників з відстрочкою та сумісників. 👉По-перше, уточнили, що мова йде не про будь-яких сумісників, а працівників, які працюють одночасно в 2 чи більше критично важливих підприємствах/установах. Тобто якщо ваш працівник має друге місце роботи на підприємстві, яке не має відповідного статусу, і не має відстрочки, ви точно включаєте його в списки, як і раніше. 👉По-друге, уточнили, яке ж з двох підприємств має включати його в свій список - те, в якому строк трудових відносин найбільший (грубо кажучи, те, в якому працівник працевлаштувався першим. В більшості випадків це буде саме основне місце роботи). При цьому, якщо ми говоримо про працівника з відстрочкою за іншою підставою, ніж бронювання, який має 2 чи більше місця роботи, то тут не буде мати значення, чи є друге місце роботи критичним. В свій список підприємство може включити його лише за умови, що саме тут він працює найдовше. ЦЕЙ ПУНКТ УТОНИЛА 03.07 о 16.00, дякую за підказку уважним читачам! 🤔Для мене залишається незрозумілим питання, чи мається тут на увазі саме безперервні трудові відносини. Бо від цього залежить, чи зміниться порядок включення до списків, якщо з першого підприємства працівник звільниться і тут же влаштується знову. ❗❗❗Зверніть увагу! Зміни щодо списків діють з 3 липня! Тому роботодавцям необхідно терміново провести перевірку коректності включення військовозобов'язаних до списків і, за необхідності, скасувати "зайві" броні. 2️⃣ З роботодавців зняли обмеження щодо частоти "відкликання" бронювання. Раніше це можна було робити не частіше, ніж раз на 5 днів. Тепер такого обмеження немає. 3️⃣ Визначили додатков умову, за якою рішення про "критичність" не втратить чинність 1 вересня. Про це я писала https://www.facebook.com/share/p/1JDbyW7nik/4️⃣ Визначили, що якщо рішення про "критичність" втрачає чинність достроково - то і відстрочка по бронювання втрачає чинність в той же момент. 5️⃣Уточнили порядок проведеня перегляду прийнятих рішень про визнання критично важливими для економіки. Як і раніше, така перевірка має відбутись до 1 вересня. Але тепер роботодавців зобов'язали подати довідку, яка дозволить перевірити дотримання нових зарплатних умов.
❓За яких умов БЗВП вважається пройденою?👀На сайті МОУ можна знайти досить багато інформації про базову загальну військову підготовку (БЗВП) Наразі передбачено 51 день програми навчання та підготовки.З них:✅42 доби на теорію та практику (загалом понад 400 навчальних годин);✅7 вихідних та 2 доби на вирішення адміністративних питань.❓А за яких же умов БЗВП вважається не пройденою?Мають місце випадки, коли військовослужбовець під час проходження БЗВП має погіршення стану здоров'я та в подальшому направляється на проходження стаціонарного лікування, після якого повертається на службу і тоді слідує два сценарії:👉1) продовження проходження БЗВП з фактичним пропуском занять, які можуть бути критично необхідними при подальшому проходженні служби👉2) залишення на повторний курс БЗВП.У разі пропуску більш ніж 30% навчального часу (120 навчальних годин) військовослужбовці відстороняються від навчання з можливістю його завершення з наступним періодом підготовки - при цьому БЗВП вважається непройденим ❌❌❌Ті військовослужбовці, які виконали як мінімум 70% умов програми підготовки ( 280 навчальних годин чи більше), вважаються такими, що пройшли курс БЗВП ✅❗Нагадаємо, що згідно статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Командир (начальник) зобов’язаний не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду.✍️Роз’яснення підготувала адвокат Світлана Корніцька
👀"До Ради викликали керівника Криворізького ТЦК, який мобілізував батька-одинака, залишивши дитину без опіки" - статтю із таким заголовком я прочитала, і дуже обурена цим цирком 😡🤔Трохи контексту. В Кривому Розі доставили в ТЦК для подальшої мобілізації чоловіка, який виховує маленьку дитину, яка залишилась проживати з батьком після розлучення. Чоловікові декілька разів відмовляли у відстрочці, і зрештою вирішили мобілізувати.І депутати настільки обурені, що вирішили викликати керівника ТЦК та СП "на килим". 🤔Але вгадайте з трьох разів, хто вирішив, що самого лише рішення про проживання дитини з батьком після розлучення недостатньо, щоб такий батько мав відстрочку від призову?✅Правильно, депутати Верховної Ради!Ті самі депутати, які придумали ці зміни, сьогодні будуть сварити начальника ТЦК та СП за виконання їх же рішення. Хіба не сюр? Комусь дуже хочеться виглядати білим та пухнастим в очах суспільства.А мені залишається сподіватись, що у суспільства ще не втрачена навичка розбиратись і шукати істину.
❓Чи можна позиватись до Міноборони щодо неналежної організації роботи реєстру, через які виникають труднощі з виконанням рішення суду з боку ТЦК та СП?👨⚖️Тільки згадала про цю справу в попередньому дописі - і щойно отримала Постанову апеляційного суду.Спойлер: апеляційний суд погодився з моєю думкою про те, що не тільки можна, але і треба! 🤯Суд першої інстанції вважав, що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно ст. 378 КАС України, а не пред`являти новий адміністративний позов.На цій підставі суд першої інстанції відмовив ❌ у відкритті провадження.👨⚖️Апеляційний суд таку Ухвалу скасував і зазначив: ✍️"Дана справа та справа № 200/3231/25 мають:- різних відповідачів (Міноборони в першій справі і Голосіївський районний в м. Києві ТЦК та СП у другій);- різні предмети;- різні підстави.Відтак, пункт 2 частини першої статі 170 КАС України не може бути застосований в даному випадку.Позивач не намагається цим позовом примусити Міноборони виконати рішення суду. Більш того, Міноборони і не може виконати рішення суду, оскільки не є відповідачем у справі № 200/3231/25. Натомість, цим позовом Позивач намагається примусити Міноборони належним чином виконати свій обов'язок з належної організації функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.Сам по собі судовий контроль по справі № 200/3231/25 не може вирішити проблему, яку створило Міноборони неналежною організацією роботи реєстру. Примусити Міноборони належним чином виконати свій обов'язок з належної організації функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів можна лише через звернення до суду із відповідним позовом - і саме таке право і намагається реалізувати Позивач."⌛Тепер справу по суті розглядатиме Харківський окружний адміністартивний суд.🖇️Справа №200/2702/26
👩⚖️Штраф за невиконання рішення суду ≠ штраф за неподання звітуАпеляційний суд залишив в силі Ухвалу суду про накладення другого штрафу в розмірі 66 560,00 грн. за неподання звіту за невиконання рішеня суду на наачльника Голосіївського ТЦК.🤔Цікаве в цій постанові - розмежування наслідків неподання звіту і невиконання рішення суду згідно поданого звіту. 👩⚖️Апеляційний суд вірно погодився з моєю позицією та виснував:✍️"Така ухвала суду обґрунтована тим, що Голосіївський районний у м. Києві ТЦК та СП у встановлений судом строк не подав звіт про виконання судового рішення, водночас в матеріалах відсутні докази виконання судового рішення.Жодних спростувань факту неподачі у встановлений судом строк звіту, наявності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання апелянт не надає.Саме за неподачу такого звіту судом і було накладено штраф на керівника Голосіївського районного у м. Києві ТЦК та СП.Нормами КАС України не передбачено можливості звільнити керівника відповідача від відповідальності за неподання звіту у випадках наявності поважних причин неподання звіту.Враховуючи, що сам керівник відповідача є відповідальним за належну організацію роботи його підлеглих, сам факт неналежної організації роботи підлеглих не може бути розцінений як поважна причина.Незважаючи на те, що ухвала суду від 29.04.2026 обґрунтована саме неподачею звіту відповідачем, апелянт аргументує протиправність ухвали нібито неможливістю виконання судового рішення.В даному випадку в процесі розгляду апеляційної скарги не підлягає дослідженню питання наявності чи відсутності у відповідача можливості виконати рішення суду. Таке питання підлягало б дослідженню, якби відповідач подав звіт з інформацією про наявність технічних перешкод, а суд би відмовив в прийнятті звіту і наклав на керівника штраф, і на таку ухвалу була б подана апеляційна скарга. Однак, в даному випадку звіт поданий не був, і суд апеляційної інстанції має оцінити виключно той факт, чи законно суд першої інстанції наклав на керівника відповідача штраф саме за неподання звіту."❗Інакше кажучи, у випадку подання зіту з інформацію про невиконання рішення суду суддя може розглядати питання звільнення керівника від відповідальності, якщо ж дійде висновків про існування об'єктивних перешкод для виконання і вжиття відповідачем заходів для виконання рішення суду. Однак, якщо звіт не поданий взагалі, штраф має бути накладений незалежно від того, чи існують перешкоди у виконанні рішення суду. ✉️До речі, на Постанову апеляційного суду про залишення в силі ухвали про накладення першого штрафу начальник Голосіївського ТЦК подав касаційну скаргу. 🔎Справа 200/2785/25 (Постанова від 25.06.26 р. в реєстрі ще не оприлюднена)
👨⚖️Знятий чи виключений за станом здоров’я:позиція Верховного Суду.Верховний Суд ухвалив рішення в спорі про виключення з військового обліку за станом здоров’я, яке має значення для подальшого розгляду подібних справ.🔎Проаналізував Постанова наш адвокат Микола Михальчук.👉Історія справи:У тимчасовому посвідченні Позивача міститься запис: «Знятий з військового обліку згідно ст. 37 п. 6, 3 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» від 4.04.2006 р., такий запис скріплений печаткою та підписом начальника РВК. Сформувавши електронний ВОД «Резерв+» Позивач виявив, що він має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку у РТЦК та СП.Вважаючи себе невійськовозобов’язаним та виключеним з військового обліку, Позивач звернувся до суду з позовом щодо зобов’язання РТЦК та СП внести вірну інформацію до Реєстру про його непридатність до військової служби за станом здоров’я та виключення з військового обліку. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили повністю в задоволені позовних вимог, обгрунтовуючи, що у паперовому військово-обліковому документі Позивача наявне формулювання «знятий з військового обліку», а тому відсутні підстави вважати позивача таким, що був виключений з військового обліку та втратив статус військовозобовязаного, а тому його перебування на військовому обліку є правомірним. Не погодившись з такими рішеннями позивач звернувся до Верховного суду. 👨⚖️Верховний суд зробив такі висновки:“Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у військово-обліковому документі позивача одночасно формулювання про його «зняття» з військового обліку та посилання на правову норму, яка стосується виключення з військового обліку, фактично надали перевагу лише словесному формулюванню запису та дійшли висновку, що позивач був саме знятий, а не виключений з військового обліку.Такий підхід судів є помилковим. Встановивши вказану невідповідність, суди повинні були зясувати, яка саме облікова дія фактично була вчинена щодо позивача та які обставини стали підставою для її вчинення. Отже, для правильного вирішення спору необхідно було встановити, чи відповідали встановлені щодо позивача обставини підставам для зняття з військового обліку, чи, навпаки, підставам для виключення з нього, а також чи відповідає зміст спірного запису тій нормі закону, на яку в ньому зроблено посилання.У звязку з цим суди мали дослідити не лише текст запису у тимчасовому посвідченні, а й інші докази, які могли б підтвердити дійсну правову та фактичну підставу зміни облікового статусу позивача, зокрема матеріали військового обліку, документи, на підставі яких було внесено спірний запис, а також відомості щодо причин такого запису.За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач є саме знятим, а не виключеним з військового обліку, є передчасним, оскільки зроблений без повного та всебічного зясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.Колегія суддів вважає, що встановлення зазначених обставин має ключове значення для правильного вирішення цього спору, оскільки саме від цього залежить висновок про наявність або відсутність у позивача статусу військовозобов'язаного, а відповідно - про правомірність відображення у відповідних реєстрах відомостей про його перебування на військовому обліку.❗️Ключовим у цій справі є встановлення того, яка саме облікова дія була вчинена щодо позивача: зняття з військового обліку чи виключення з нього, а також яка фактична та правова підстава зумовила внесення відповідного запису до його тимчасового посвідчення.”👨⚖️У зв’язку з цим Верховний суд скасував рішення першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Тепер суди має розібратись, що ж насправді зробив військкомат - зняв з обліку чи виключив. А для цього вже доведеться досліджувати наявну додаткову документацію, крім військово-облікового документа.
🤔Згідно паперових документів військовозобов’язаний перебуває на обліку, а згідно даних реєстру - ні❓Як діяти в такій ситуації? 👉Про один з можливих варіантів розповімо на прикладі клієнта нашого адвоката Романа Кичка. 📱Військовозобов'язаний, перебуваючи за кордоном, не зміг згенерувати електронний військово-обліковий документ - в додатку зазначено, що на обліку він не перебуває. Насправді він перебував на військовому обліку з 1992 року, що підтверджується відповідними відмітками у військовому квитку.Проте, під час спроби згенерувати електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), виявилося, що в реєстрі «Оберіг» записи про перебування на обліку відсутні ❌📮З метою актуалізації даних про перебування на обліку, було подано заяву до відповідного ТЦК та СП з вимогою внести відомості в Реєстр на підставі наявного військового квитка.Заява не дала результату, дані до реєстру внесені не були.👨⚖️Оскільки досудовий порядок не спрацював, було подано позов щодо зобов'язання ТЦК та СП актуалізувати відомості в Реєстрі.Після постановлення судом ухвали про початок розгляду справи ТЦК та СП оперативно та добровільно виконав позовні вимоги — дані в «Оберіг» були внесені в повному обсязі. Електронний ВОД було успішно згенеровано клієнтом.Одразу після цього відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що порушення прав позивача було усунуто до ухвалення рішення судом.
ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ ЧЕРЕЗ «ДІЮ»🗓️З 2 червня 2026 року в Україні запрацював новий механізм звільнення через «Дію» для працівників, чиї роботодавці залишилися на окупованій території або в зоні бойових дій.🤔Якщо точніше – запрацював юридично, але технічно – лише на стадії тестування. Йдеться про спеціальний порядок, затверджений постановою КМУ №410 від 01.04.2026. Спочатку він мав запрацювати з 07.07.2026, але постановою КМУ №690 його достроково ввели в дію вже з 02.06.2026.📌 Це не новий загальний порядок звільнення для всіх працівників. Цей механізм створили для випадків, коли через війну працівник фактично не може нормально звільнитися, бо роботодавець:▪️ залишився на окупованій території або в зоні бойових дій;▪️ не виходить на зв’язок;▪️ не працює;▪️ або не може оформити звільнення у звичайному порядку.📌 Хто може скористатися?Працівник може подати заяву через «Дію», якщо роботодавець офіційно зареєстрований:▪️ на тимчасово окупованій території;▪️ або на території активних бойових дій.Важливо: йдеться саме про території, які офіційно включені до спеціального Переліку територій бойових дій та окупації, затвердженого державою.Саме цей перелік система автоматично перевіряє під час подання заяви.📌 Хто НЕ може скористатися:▪️ керівники підприємств;▪️ особи на виборних посадах.📲 Як це працює?Людина подає заяву через портал або мобільний застосунок «Дія».Далі система автоматично:▪️ перевіряє дані;▪️ підтверджує наявність трудових відносин;▪️ перевіряє місцезнаходження роботодавця;▪️ реєструє заяву;▪️ передає інформацію про звільнення до державних реєстрів.📌 Важливо:▪️ згода роботодавця не потрібна;▪️ наказ про звільнення не потрібен;▪️ трудовий договір припиняється автоматично наступного дня після подання заяви.📌 Які документи потрібні?Для використання механізму через мобільний застосунок «Дія» фактично необхідно мати:▪️ ID-картку;або▪️ біометричний закордонний паспорт,які підтягуються в «Дію».Також потрібні:▪️ РНОКПП;▪️ електронна ідентифікація;▪️ «Дія.Підпис» або КЕП.⚠️ Якщо людина має лише старий паспорт-книжечку і не має цифрових документів у «Дії», скористатися цим механізмом фактично буде неможливо.📌 Що відбувається після подання заяви?Система автоматично передає інформацію:▪️ до Пенсійного фонду;▪️ до реєстру застрахованих осіб;▪️ до реєстру військовозобов’язаних.Роботодавця також повідомляють за контактними даними, які є в державних реєстрах:▪️ електронною поштою;▪️ через електронні системи взаємодії, якщо такі контакти є і технічно працюють.📌 Новий механізм через «Дію» НЕ скасовує звичайні способи звільнення. Це додатковий механізм саме для ситуацій, коли нормальна комунікація з роботодавцем через війну стала фактично неможливою.✍️Матеріал підготувала наш адвокат Валентина Литвин
❓Чи завжди потрібна спільна "прописка" для супроводу військовозобов'язаним за кордон своєї матері чи батька? 🤔Наразі ми говоримо про випадки, коли військовозобов'язаний перетинає кордон саме на тій підтсаві, що він супроводжує свою хвору мати чи батька. Спільна "прописка" потрібна не завжди!❌❌❌Вона НЕ потрібна в таких випадках:1️⃣ Коли син супроводжує за кордон свою мати чи батька з І чи ІІ групою інвалідності і має акт про встановлення факту здійснення догляду (не плутати з тим актом, що для відстрочки, це інший акт, хоча і схожий за назвою!)2️⃣ Коли син супроводжує за кордон свою мати чи батька з І чи ІІ групою інвалідності і має довідку ВПО за адресою реєстрації батька/матері. Або навпаки - мати/батько має довідку ВПО з адресою реєстрації сина. Або син та мати/батько мають довідки ВПО з однаковою адресою. 3️⃣ Коли син супроводжує за кордоном свою мати/батька, який потребує постійного стороннього догляду і має документ про це. 4️⃣ Коли один з батьків визнаний судом недієздатним, а син призначений її/його опікуном. 📣Нагадаю, що хоча Постанова КМУ прямо цього і не вимагає, коли ми говоримо про військовозобов'язаних, для перетну кордону потрібна оформлена відстрочка (інакше мобілізація може відбутись до того, як прикордонники пропустять через кордон). 📌Документи, необхідні для перетину кордону, визначені в Постанові КМУ "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" https://zakon.rada.gov.ua/go/57-95-%D0%BF
TGLIST.COM.UA
