#advice #supportВід підписників:Вітаю! Вже три роки як я підозрюю в себе РДУГ і вивчаю цю тему вже як три роки. Останні +-7 років я страждаю і від симптомів депресії, і від симптомів тривожності, при цьому я досі не мала можливості потрапити до компетентного психіатра і отримати діагноз(батьки мають думку що це все не є справжнім, а вєдь їм було важкіше, і РДУГ це просто моє виправдання, а не реальний діагноз).Одна психіатр більше року тому в державній лікарні виставила мені діагноз "Розлад адаптації. Астено-депресивний синдром" після того як я нарешті набралася хоробрості і вмовила батьків повести мене туди(в майже 18 років)І я так і не зрозуміла чи існує такий діагноз, а психіатр за РДУГ і слухати не хотіла, бо не знала що це, напевне(совкової закалки).Справа в тому, що зараз я почала жити на дві країни. Україна і ПольщаПровела в Польщі останні 5.5 місяців свого життя, встигла влаштуватися на мою першу працю на складі, намагатися вчити мову але все складно з цим і я досі не дуже добре розмовляю польською(хоча добре говорю англійською, дякуючи гіперфіксаціям).Поїхала я з України не тільки через те що мешкала в прифронтовому місті, а й через те що справді розчарувалася, що лікарі не сприймають нейровідмінності серйозно, і що в Україні заборонені ліки від РДУГу.Нажаль мрія, що якщо я поїду від "кривдників" і якщо зміню все навколо себе, стане краще, виявилася лише мрією — мої рожеві окуляри розбилися.Ментально я серйозно хвора.І ось я повернулася в Україну в батьківський дім(в 19 років) через те що не змогла знайти іншу працю після складу, і через депресію(останнім часом так багато плакала, це могло бути 4-6 годин в день, і я сама не розуміла чому...).Моє питання зараз заключається в тому, що я правда не можу більше терпіти цей жахливий ментальний стан, і я хотіла знайти хоча б онлайн-психіатра в Україні, так як я ДУЖЕ невпевнена щодо стабільного життя в Польщі(наразі) і чи зможу я банально пояснити польською психіатру для чого я прийшла.Питання: Чи є сенс витрачати тисячі гривень на все таки постановку діагнозу в Україні і почати купувати медикаменти тут, чи треба було залишитися в Польщі, і бути наполегливіше щодо пошуку праці, наприклад, і лікуватися вже там, бо це ж "Європа", і там в мене не прилетить шахід?Я поки що маю гроші, але я не маю впевненості в собі і підтримки такої, яка б дала мені спокій і зняла постійну напругу і стрес.В батьківському будинку мені правда стресово, і неловко казати щось на кшталт "мені погано", хоча я ж зуміла прожити АЖ 5 місяців в іншій країні(з партнеркою, але все ж)!А в Польщі з партнеркою я знімала кімнату в квартирі, і ми ділили квартиру з чужими людьми, що дуже wear me out(нажаль знімати кавалерку дорого,ТАКИХ грошей в нас немає).І сама партнерка зараз залишилася там, і теж не має стабільної праці на зараз, має нейровідмінність теж і до того ж депресію. Сподіваюся мій посил зрозумілий. Ми бідні нісчастні діти яких всі покинули(я вже правда розвивала паранойю і думаю що абсолютно весь світ працює ПРОТИ мене і мені нічого не допоможе).Здавалося б, не таке важке питання, але мене розриває навпіл.Буду рада почути будь які поради або reassuring, можливо схожий досвід.дЯкую за те що дочитали до кінця