#дочитала також і "Йоль: ніч богів і людей". Це досить незвичний за форматом нонфік — збірка статей на теми, дотичні до Йоля, не знаю, написаних спеціально для збірки чи частково вже десь опублікованих? Але менше з тим. Головне, що статті написані, цитую передмову п. Кривоноса, "у форматі радше дружньої бесіди, ніж наукової лекції", і для мене в цьому головна перевага книжки. В принципі я про Йоль досить багато читала й навіть перекладала (щоправда, художнє оповідання — про те, як св. Боніфацій рубав ялинки; тут цей епізод також описаний в статті В. Гарькавенка. А, ну і про бідолашного Гакона, якого примусово годували кониною, теж було в "24 годинах у світі вікінгів"), тому книжка мені була цікава не лише як виклад фактів (він тут теж є, я б навіть порадила почати зі статті Аліни Сіґрід "Звичаї Йоля", якщо для вас ця тема більш-менш нова — там є практично все, що потрібно), а як різні інтерпретації, історичні й філософські, ну і просто для лулзів :) Ну як не полюбити книжку, де один з розділів, наприклад, називається "Дурня з-під коня: ритуальне пожирання конини".
Декого з авторів збірки я вже знала, любила і читала їхні канали (до речі, в кінці там є посилання на всі), декого полюбила і підписалася зараз, чого і вам раджу. У них там ще й стріми бувають, і навіть не лише на сканді-теми.
Так, зараз Йоль трохи не на часі, але чому б і не підготуватися заздалегідь. Сколь!
(щоразу, як чую або читаю Skal, згадую, як років 20 тому в Дубровнику сиділи в ресторані за сусіднім столиком з компанією п'яних шведів, які на кожен тост замість сколь кричали "školjka!" — "мушля" хорватською — і реготали. Мабуть, в меню побачили).