Як і було обіцяно — #дочитала "Шукай стежку з-під гори" Анастасії Бідонько, і це було прекрасно. Вже третя нова улюблена українська авторка за цей рік, і теж у жанрі умовно міського фентезі (першою була Юлія Нагорнюк, чи це ще торік я її для себе відкрила? — а другою Оксана Ковальчук — "Залишена", хоча там фентезі не козі, та й не зовсім фентезі).

Попри всі жахи й реально моторошну атмосферу, яку авторка просто прекрасно вміє нагнітати, для мене це, як я вже писала, козі фентезі. Бо ти знаєш, що все буде добре — це головне. Бо всі вороги перетворяться на коханців/друзів або помруть болісною смертю 😁 Бо це Київ без війни, тільки з ковідом, який через всі ці роки вже теж виглядає досить козі.

І взагалі я люблю цей паралельний Київ, а ширше — паралельну Україну мавок, потерчат і злиднів, саме піджанр міського/сільського фентезі, де відьми працюють аптекарками, вампіри помагають на городі, а за привидами ганяється поліція. Що ще порадите почитати, окрім вже названих авторок і Світлани Тараторіної? І Аліни Дихман!