Контент вирішує! | Читаю зараз про квантове поле Джо Диспензу.І для мене це дуже точно ля...

Читаю зараз про квантове поле Джо Диспензу.І для мене це дуже точно лягає на точку C — наше невідоме.Те, куди ми зазвичай боїмось іти.А якщо чесно, ми навіть думати туди боїмось.Мені пригадується одна історія...*беріть чайок, тут лонгрід і моє довге міркування Колись ввечері я сиділа на кухні зі свекрухою.Ми пили чай і говорили про нашу машину — мікроавтобус, який ми купували з чоловіком в кредит, ще й у доларах.Останню виплату ми закрили з допомогою родичів, як і закрили ту кредитну історію.Цей бус був нашим улюбленцем.Він возив нас Європою, на канікули, вміщав велику родину.Але з часом почав ламатись, і в нього постійно треба було вкладати гроші.Я не раз казала чоловіку, що нам потрібна нова машина.Але він ніяк не міг підібрати варіант нового авто, який би реально відгукувався. І от того вечора ми за чаєм говорили, що ж могло б бути замість буса.І я так, ніби між іншим, кажу:я б хотіла позашляховик.Чорний.Великий.Такий, щоб міг проїхати всюди і був дуже красивий.Свекруха подивилась на мене і сказала:«Так ти джип хочеш…»І зітхнула з таким виразом обличчя, що я аж присіла.В той момент я дуже чітко подумала:де зараз я і де той джип.Грошей на нього у нас не було.Навіть близько.Але бажання я озвучила з таким відчуттям, ніби я вже в ньому сиджу. Не знаю чому, але отак відбулось Через пару років ми купили саме таку машину.Нову. Чорну. Позашляховик ..І таку, яку я тоді уявила.І скоріш за все у вас теж є хоча б одна така історія.Момент, коли ви чогось захотіли, ще не маючи для цього жодних реальних підстав.➡️просто з відчуттям «це моє», навіть якщо розум говорив протилежне.особисто для мене це момент, коли ти дозволяєш собі подумати і відчути те, куди ще не дійшла логікою.Найстрашніше в точці C дозволити собі туди подивитись 😇Бо щойно ти чесно формулюєш бажання,не знецінюючи його фразами «та це нереально»- ти виходиш за межі того, ким ти себе знаєш зараз.І саме тут більшість зупиняється. Я сама така 🤳, бо мозок наш "на чеку"Тому якщо взяти собі на замітку одну річ, то ось цю:📍не обрізайте свої бажання до масштабу теперішнього життя; 📍не змушуйте себе одразу розуміти «як»📍і не знецінюйте те, що поки не має раціонального поясненняІ як раз точка C буде напрямом, який ви дозволяєте собі побачити. Поки побачити ..Все інше приходить з часом.І дуже часто так само несподівано, як у тих історіях, які ви зараз, можливо, згадали.Такі історії зʼявляються тоді, коли людина хоча б раз чесно дозволяє собі подивитись у точку C, не намагаючись одразу пояснити це логікою. Просто подивитись Саме тому я працюю з вектором A–B–C ➡️як зі способом витягнути з себе справжні бажання, а не ті, що «по кишені зараз».І саме там починається наступний рівень.В якийсь момент я зібрала вектор A–B–C у серію промптів.Щоб полегшити роботу з розпаковкою досвіду і сенсівЯкщо ви відчуваєте, що у вас теж є «та сама історія,або ваш досвід поки не упакований так, щоб було видно вас як експерта,або все це є, але не складається в слова —цей інструмент може стати вашою точкою входу