Відгук на книгу "Усі персонажі вигадані або ні"Це було важко. Напевно, одна з найскладніших книг у жанрі ромкомів - якщо вона взагалі до нього підходить. Попри те, що на сайтах її визначають як романтичну комедію або соціальний роман, для мене це зовсім не та легка історія, на яку я очікувала.Що завадило отримати задоволення:Невідповідність жанру: замість приємної літньої мелодрами я отримала глибоку й соціально важку книгу про токсичні стосунки, психологічне та економічне насильство, втечу від аб’юзу та болісний пошук себе.Головна героїня: вона позиціонується як розумна критикиня, що легко розбирає чужі сюжети, але у власному житті абсолютно не розуміє своїх бажань. Хоча, як на мене, для міленіала це нормально, я досі не впевнена, ким хочу стати коли виросту 🤷🏼‍♀️Але тут драма здається створеною на рівному місці, а троп "неможливості поговорити словами" доведено до гіперболиПеревантаженість темами: у книгу вмістили занадто багато: аб’юз, складну родину, зв’язок із селом, материнство, дружбу, романтику. Через таку кількість соціальних питань жодне з них не встигає розкритися повністю. Дійсно відчувається, що авторка вписала в книгу свій досвід 10 років - як на мене, то історію варто було б розділити на кілька окремих творів.Надмірні описи: велика кількість епітетів та докладних пояснень там, де все було зрозуміло й так, втомлювали під час читання.Відсутність внутрішньої опори: навіть у фіналі героїня не знаходить власну силу. Її буквально "витягують" друзі. Вона залишається неприємною для мене, а її "самостійність" у фіналі - це швидше втеча від світу, яка завершилася поверненням у соціум знову ж завдяки ініціативі подруги.Плюси, які тримали увагу:Атмосфера Хорватії: я обожнюю цю країну, жила поруч з островом Крк, бувала в Пулі, тому згадки про ці місця дуже гріли серденько. Це одна з причин, чому я не кинула читання.Лінія дружби: друзі в цій книзі просто офігенні. Їхня підтримка - це зразок того, якою має бути справжня дружба. Фактично, цю книгу "зробила" подруга головної героїні, яка все організовувала та вирішала.Підсумок: загалом історія непогана, але вона працює для мене лише в одному ключі - як розповідь про те, наскільки важливими є правильні люди поруч у моменти, коли власна внутрішня опора втрачена 💔Автор:Юлія ЛабаВидавництво: ЛабораторіяСторінок: 368Серія: одиночнаОцінка: -Лабораторія| Зачитана