Чесно - я не очікувала, але, здається, я тимчасово на боці хейтерів книги "Усі персонажі вигадані. Або ні".І от що саме мене бісить:📌 Занадто багато описівСерйозно. Щоб героїня просто зайшла в бар, авторка підключає всі художні засоби, які колись існували в українській мові.Я вчора навіть читала абзаци вголос - і це звучало як національний диктант:тут тобі й однорідні члени речення,і порівняння,і епітети,і ще трошки епітетів, про всяк випадок.📌 Перенасичення стилемМені іноді хочеться просто сюжету, а не відчуття, що текст змагається сам із собою за звання "найбільш художнього"📌 МемиЇх реально багато.З одного боку - це прикольно, сучасно, іноді смішно.З іншого - моментами відчуття, ніби меми про "гірка, як дупа огірка" живуть окремим життям і трохи заважають, чи може то я злюка... хзПри цьому - книга точно не погана. Можливо це все через те, що я то брала її як легку літню історію, а отримала ну.. не те 🫠А ви читали? На якому ви боці:❤️ любові🌚 роздратування🔥 не читалиВ коментарях детальніше поясню, що не так ⤵️