Ого! Скільки було вам років коли ви дізналися, що іноді спалахи наднових бувають настільки слабкими, що оболонка зорі не вилітає в космос, а падає назад? В результаті зоря просто колапсує у чорну діру без помітного спалаху наднової, до якого всі ми звикли! Тихо провалилася в чорну діру і все... Схоже, що астрономи знайшли подібний обʼєкт в галаrтиці Андромеда. Іноді корисно ритися в архівних даних космічних телескопів, таких як NEOWISE. Так група астрономів натрапила на дивне зникнення масивної зорі M31-2014-DS1. Дані показують, що протягом кількох років світило яскравішало в інфрачервоному, а потім згасло у видимому світлі. Зорі, які є настільки масивними і яскравими не можуть просто так зникати. Астрономи і досі фіксують слабке інфрачервоне світіння, ймовірно від залишків пилу і газу, що кружляють навколо ЧД.Вчені спробують підтвердити цю ідею фіксуючи рентгенівське випромінювання, яке є фішкою чорних дір з акреційними дисками. Речовина в таких дисках нагрівається до шалених температур і випромінює яскраво, у рентгені зокрема. Поки що такого світіння вони не зафіксували, але кажуть, що це очікувано, оскільки навколишній газ ще занадто щільний, щоб з нього щось до нас пробилося. Детальніше можете почитати тут. Дослідження рецензоване в журналі science.
Пошук решток зруйнованих комет у сонячній системі 👀Дослідників досі цікавить доля комети C/2019 Y4 ATLAS (ні, не той Атлас), яка обіцяла бути досить яскравою для спостережень навіть неозброєним оком. Але, на жаль, вона розвалилася у квітні 2020. То куди поділися її рештки?🔭Після пошуків у серпні та жовтні 2020 року не було виявлено фрагментів більших за 500 метрів, проте астрономи припускають що фрагменти меншого розміру цілком можуть продовжувати подорож своєю орбітою. Ці пошуки важливі не тільки для "розкриття загадки" зникнення конкретної комети, але також дають уявлення про те, як ці обʼєкти взагалі руйнуються. Яку масу комети втрачають поблизу Сонця і що залишається від них після руйнування - астрономи поки гадки не мають.Тож група дослідників пропонує робити більш глибокий пошук решток комет після з'єднання з Сонцем (після того як комета пройшла за Сонцем), бо це найкращий шанс для пошуку решток.☄️Для C/2019 Y4 подібні пошуки робити вже запізно, але тепер астрономи пропонують бути готовими для ретельних спостережень коли наступна крижана гостя наблизиться до нашої зорі. Детальніше тут.
Потенційний величезний екзосупутник може перевернути наше розуміння супутників 👀Науковці виявили коливання екзопланети під назвою HD 206893 B під час її подорожі навколо батьківської зорі. Це може бути свідченням наявності супутника - дуже масивного супутника.🔭Йдеться про газовий гігант з масою в 28 разів більшою за Юпітер, який обертається навколо молодої зорі за 133 світлові роки від Землі. Команда, яка проводила це дослідження, виявила ознаки потенційного супутника під час дослідження за допомогою інструменту GRAVITY на Дуже великому телескопі (VLT), розташованому в пустелі Атакама на півночі Чилі.🌔Супутник обертається навколо своєї планети кожні 9 місяців на відстані 0,2 а.о. А також його орбіта нахилена аж на 60 градусів. І головне, його маса складає близько 40% маси Юпітера, або приблизно в дев'ять разів більша за масу Нептуна!Якщо це відкриття підтвердять, то таке поняття як "супутник" набуває нового сенсу. Ганімед навіть близько не можна порівняти з тим здорованем.✨ Також це відкриття підкреслює, що астрометрія — вимірювання хитань орбіт — може стати ключем до виявлення нових екзосупутників, особливо тих, які неможливо знайти традиційними методами (транзити чи Метод Доплера).🛰️Ідеальна нагода, щоб переглянути відео про екзосупутники 🔭
Європейський перехоплювач комет запустять раніше 🚀Через неготовність телескопу Ariel, європейська космічна агенція розглядає запуск місії Comet interceptor вже в 2028-2029 роках.Ця місія незвичайна, оскільки поки що немає конкретної цілі для дослідження. Апарат розташують в точці лагранжа L2, де він очікуватиме на прибуття якоїсь довгоперіодичної комети, щоб її вивчити зблизька.🛰️Насправді місія складається з трьох апаратів: основного та двох менших. Один з малих належить японській JAXA, решта - ESA. Метою є проліт повз комету та вивчення її з різних ракурсів для створення більш об'ємних моделей. Це дозволить краще зрозуміти комети, які прибувають з зовнішнього краю Сонячної системи.🔭Основною ціллю є саме "чисті" довгоперіодичні комети, однак цікаво було б дослідити і міжзоряні об'єкти типу 3i/ATLAS. На жаль, такі обʼєкти мають дуже високу швидкість, до того ж, шанс, що котрийсь з них знайдеться раніше за комету дуже малий. У випадку, якщо найближчим часом не вдасться виявити довгоперіодичну комету, місію можуть спрямувати на короткоперіодичну.Випуск про астроїди і комети ✨
🌍Дуже низька навколоземна орбіта – пекло для супутників чи місце перспективи?Зараз над нами літає понад 10 тисяч супутників. Їхні орбіти проходять на висоті від 400 до 2000 км над Землею - це називають низькою навколоземною орбітою.🛰️Наразі ННО дуже перевантажена і тому на її заміну може прийти нова — дуже низька навколоземна орбіта (VLEO). Мова про висоту всього 100-400 км над поверхнею - це дуже близько до верхніх шарів атмосфери. Вона має певні беззаперечні плюси:1) Краща якість зображень, бо супутник ближче до поверхні планети. Це важливо в дослідженні клімату, сільському господарстві, а також спостереженні за стихійними лихами.2) Менша затримка зв'язку. Хоча сигнали поширюються з тією ж швидкістю, їм доводиться долати меншу відстань, тому затримка зменшується, а розмови відбуваються плавніше.3) І, напевно, головним плюсом є швидке очищення орбіти. Непрацюючі апарати та сміття тут затримуються не більше ніж на декілька тижнів.Тепер про мінуси:1) Головний мінус - апарат має постійно корегувати орбіту, інакше втратить висоту і згорить. Це відбувається через атмосферний опір: повітря ще достатньо густе, щоб гальмувати супутник.2) Супутники на дуже низькій навколоземній орбіті піддаються впливу атомарного кисню, який є надзвичайно хімічно активним і швидко роз'їдає більшість речовин, навіть пластмаси.3) Нагрівання через тертя теж є вагомою проблемою - супутники можуть нагріватися аж до 1500°С.🚀Так чи інакше, а зараз дуже активно ведуться дослідження як подолати ці перешкоди. Аналітики очікують, що у найближчі роки інвестиції у VLEO-супутники можуть сягнути сотень мільярдів доларів. Тож, потенційно, такі супутники можуть стати новим кроком у космічних технологіях. Ось тут докладніше.
Чи можуть сім світів TRAPPIST-1 мати супутники?🪐Система TRAPPIST-1 захоплює астрономів з 2017 року, три з її планет обертаються в зоні життя, де може існувати рідка вода. Але цього разу питання не про планети, а про потенційних компаньйонів – супутників.🔭Команда астрономів провела тисячі комп'ютерних симуляцій, щоб перевірити, як гіпотетичні супутники обертатимуться навколо кожної екзопланети TRAPPIST-1.Дослідники підрахували, що припливні сили змушуватимуть більші супутники поступово зіштовхуватися зі своїми планетами протягом мільярдів років. Тільки супутники з масою менше приблизно однієї десятимільйонної маси Землі могли б витримати ці сили протягом усього життя системи. Також, не виключено, що зовнішні планети можуть мати трохи більші супутники.🌔В підсумку можна сказати, що там не вийде знайти великих супутників, проте цілком можуть існувати об'єкти типу марсіанських Фобоса з Деймосом. Звісно, технічних можливостей виявити такі обʼєкти ми поки що не маємо - тут хоча б атмосферу надійно виявити у котроїсь із планет...💻Також це гарна нагода глянути відео про екзосупутники.
2026: Нова місячна гонка, дослідження Меркурія, приватні станції...🌖Почати варто очевидно з головної події цього року - це запуск Artemis 2 який відбудеться в першій половині року. Цього разу на орбіті нашого супутника побуває троє американців та один канадець, які перевірять роботу капсули "Оріон" перед тим як повернутися на поверхню Місяця вже у наступних роках.🛰️Крім цього очікується багато роботизованих місій на поверхню супутника від компаній Firefly; Astrobotic; Intuitive machines.🧑🏻🚀Іншою важливою подією стане запуск першої приватної космічної станції від Vast space.Heaven-1 стане основою для майбутнього розвитку цієї станції. А також забезпечить стабільне перебування людей на орбіті після закінчення терміну роботи МКС.Наступною новиною є те, що восени 2026 BepiColombo досягне місця призначення.Це спільна місія європейського та японського космічних агентств з метою вивчення найближчої до Сонця планети - Меркурія.🚀Також цього року очікуємо значного прогресу у розвитку багаторазових ракет.Повторне використання ступенів New Glenn від blue origin. Прогрес у програмі Starship Ілона Маска. Запуск ракети Neutron, а також вдалі спроби китайців скопіювати шлях falcon-9 від Spacex.🔭Ну і, звичайно, чекаємо на нові вражаючі відкриття, про які ми поки що не здогадуємось.
Якось всі пишуть підсумки року, що минув, а у мене часу нема, бо я пишу про Юпітер)) так - ось такий спойлер для вас.Якщо коротко, то як на мене - рік був дуже насичений на новини астрономії/астрофізики/космології. Навіть деякі астрономічні обʼєкти змогли пробитися крізь морок божевільного політичного інформаціного фону (нехай і не через свою наукову привабливість). Є багато речей, які запамʼяталися найбільше, але, як я вже сказав, часу мало - тому пишу про мої топ-3 новини:3. Одразу 4 планети в системі Зорі Барнарда. Це вау! Дуже довго їх шукали і не дарма, бо це одна з найближчих до нас зір. Відкриття планет неподалік - це завжди особлива подія і я таке люблю)2. Потенціні біосигнатури на Марсі. Так, ми багато разів чули про це, але, здається, цього разу маємо справді щось серйозне. На жаль, навряд чи буде щось більше по цій новині поки людина чи робот не поверне з Марса зразки. 1. Огляд галактик в межах проєкту Dark Energy Spectroscopic Instrument (DESI) натякає на іншу природу Темної енергії. Так, я не робив про це відео, тому що чекаю коли будуть дослідження з більшим рівнем достовірності. Головна ідея - Темна енергія, можливо, змінюється з часом, тобто вона не є космологічною константою, як її прийнято вважати в межах Лямбда CDM. Наслідки: доля Всесвіту може не полягати у безкінечному розширенні, а сценарій Великого стискання також можливий. Чекаємо на нові дослідження з цієї теми, але виглядає так, що космологічну модель можуть переглянути.Пишіть, що найбільше зацікавило Вас у минулому році 👇
Вебб відкрив екзопланету, яка не схожа на жодну відкриту раніше🤯💎Офіційно названий PSR J2322-2650b, цей об'єкт з масою Юпітера, схоже, має екзотичну атмосферу: замість звичних газів, типу води, метану чи CO₂, тут переважають гелій та вуглець! Ніде раніше не бачили такої хімії серед екзопланет. В умовах таких температур вуглець утворює сажу і, можливо, навіть падає всередину у вигляді «алмазного дощу».Через те що ця планета обертається навколо мілісекундного пульсара вчені отримали максимально чисті її спектри, бо тьмяний зоряний залишок не заважає інфрачервоним дослідженням від Вебба.🍋Ну і, звісно, дивна лимоноподібна форма. Вона виникає внаслідок припливних сил, що генеруються всередині планети потужною гравітацією мертвої зорі, до якої вона чіпляється. Планета обертаєтсья дуууже близько до пульсара і робить й оберт всього за 8 годин.🔭 Це відкриття кидає виклик нашим уявленням про те, як можуть виглядати екзопланети — особливо ті, що формуються в екстремальних умовах.Стаття опублікована в The Astrophysical Journal Letters.
Сьогодні короткий огляд короткої роботи типу "астрономи мріють".Stellar physics at sub-nanoradian angular resolutionhttps://arxiv.org/abs/2512.11005Це короткий огляд того, що нам стане доступно для спостереження, коли оптичні/інфрачервоні телескопи доберуться до роздільної здатності меншої ніж нанорадіан (0.2 міліарксекунди). Себто в 300 000 кращої ніж в людського ока. Ось ця субнанорадіанна наука і обговорюється.Таке можливо лише з допомогою інтерферометрії звісно. Телескопи - оптичні інтерферометри вже існують, але мають плечі в десятки метрів, що тільки наближає до нанорадіана, сотні метрів і кілометри (в теорії до 20 км) між телескопами, що утворюють інтерферометр, дозволять пробити цю межу. І таки проєкти вже існують та розбудовуються. В статті присутня гарна картинка, що показує, які з поточних і планованих телескопів зможуть прямо спостерігати фізичні радіуси найближчих зір (!!!). Зараз, з поточним телескопами таких зір небагато. Ось JWST може побачити прямо розмір Бетельгейзе. А наземна система оптичних інтерферометрів CHARA (в США) може прямо спостерігати радіуси найближчих коричних карликів (Lumen 16 наприклад). Але як видно з тієї схеми, наступне покоління над-роздільних телескопів зможе міряти безпосередньо радіуси найближчих білих карликів! А це ого який буст буде для всіх хто займається астрофізикою цих об'єктів! Дізнаємось про те як тиск виродженого Фермі-газу стримує гравітацію. Можливо вдасться побачити хмари і зливи з металів на їх поверхнях...Ну і найважливіше, тут обговорюється які нові можливі явища можна буде спостерігати надроздільними телескопами, порівняно з тим, що ми бачимо з спекторметрії зараз. А це дуже багато з того що ми можемо бачити на Сонці: ефект потемніння до краю, зоряні плями (аналогічні до сонячних), швидкість диференційованого обертання, пульсація зір, протуберанці та викиди маси - і хто зна, може й коміркові структури на інших зорях. Це все стане доступне для десятків та сотень найближчих зір на головній послідовності (гігантів та субігагнтів в першу чергу звісно) Ох, товариші астрофізики, оце ви заживете! А через прямо виміряні фізичні радіуси зір можна буде міряти і радіуси їхніх транзієнтних екзопланет! Ох, товариші планетологи!...Залишилось дочекатись того ж ELT (Extremely Large Telescope), а це 2030 рік. Але помріяти можна і зараз :) https://arxiv.org/abs/2512.11005#зорі #телескоп #білі_карлики
TGLIST.COM.UA
