Ранні галактики були дуже динамічними - жили швидко і помирали молодими.🌌За допомогою Вебба та радіотелескопа ALMA команда дослідників виявила потужний витік газу, який буквально видуває цінну речовину для зореутворення з молодої галактики.✨Обʼєкт під назвою CRISTAL-02, існував приблизно через 1 млрд років після Великого вибуху. Це галактика, яка дуже активно формує нові зорі, але, що цікаво - вдвічі швидше вона втрачає свій газ. Надзвичайно чутливі спостереження виявили величезний шлейф холодного газу, що простягається далеко від CRISTAL-02. Цей шлейф майже такої ж довжини, як і сама галактика, що є показовою ознакою потужних зоряних вітрів, які видувають матеріал. Якщо так триватиме (точніше "тривало") і далі, то менш ніж за 50 млн років зореутворення там мало припинитися. Ймовірна причина такого самознищення полягає у взаємодії чи навіть злитті з іншими галактиками. Парадоксально, але під час злиття газ стискаєтсья і народжуєтсья купа нових зір. Але зорі народжуються величезні і масивні - вони швидко вичерпують паливо і помирають у спалахах наднових. Велика кількість наднових створює той самий вітер, який і здмухує речовину геть із галатики. 🔭Дослідження опубліковано в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 10 червня.Прес-реліз тут.
Привіт! Є імена команди ARTEMIS-3. Цього разу чомусь без дівчат, хоча потенційних кандидаток було вдосталь.Отже:👨🚀 Ренді Брезник (командир місії) — пишуть про нього як про ветерана NASA. Колишній пілот Корпусу морської піхоти США. Провів у космосі понад 149 діб та здійснив два виходи у відкритий космос.👨🚀 Лука Пармітано (пілот) — астронавт Європейського космічного агентства з Італії. Очікувалося, що має бути хтось з Європи, бо сервісний модуль Оріона створило саме ESA. Лука - колишній льотчик-випробувач. У 2019 році командував МКС та став першим італійцем на цій посаді.👨🚀 Френк Рубіо — лікар за освітою та колишній військовий льотчик. Відомий тим, що встановив рекорд США за тривалістю безперервного перебування в космосі — 371 день на борту МКС.👨🚀 Андре Дуглас — новачок у космосі (нагадую, Джеремі Хансен теж дебютував саме під час Artemis-2). Андре - інженер і до відбору в загін астронавтів працював над технологіями навігації для майбутніх місячних місій.Детальніше про Артеміс-3 тут не розписуватиму, бо скоро зробимо випуск.
Несподіване відкриття, або як маленький зонд Хаябуса-2 виявив екзопланети 🪐Ця місія створювалась для дослідження астероїда Рюгу. Космічний апарат Хаябуса-2 зібрав з нього зразки і повернув на Землю, а потім попрямував до наступного астероїда. Під час цієї подорожі він спостерігав за зорями. Цікаво те, що бортова камера апарата дуже крихітна, з апертурою 15 мм - вона призначалася лише для навігації біля астроїда Рюгу. Але, виявлося, навіть цей крихітний інструмент можна використати для пошуку екзопланет. За допомогою транзитного методу астрономи виявили два "гарячі Юпітери". Система спостерігала за зміною яскравості зорі протягом багатьох годин (близько 21 години), і за цей час робилися тисячі знімків.Загалом зафіксували 14 випадків транзиту двох гарячих юпітерів WASP-189 b і MASCARA-1 b впродовж двох років.Наразі, це беззаперечний рекорд! 15 мм - це найменший "космічний телескоп", який коли-небудь фіксував транзити планет.Про це розповіли на сайті японського Інституту наук про космос і астронавтику, а статтю опублікували в The Astronomical Journal.
🌔Як дістатися Місяця? Здається знайшли новий маршрут)Міжнародна команда дослідників змоделювала понад 30 мільйонів траєкторій польоту до Місяця і виявила новий цікавий маршрут - він потребує менше пального, ніж усі відомі маршрути, описані раніше. 🌙План такий: космічний корабель прямує до точки Лагранжа L1 системи Земля-Місяць. Тут, нагадуємо, гравітація двох масивних тіл врівноважується. Далі, апарат має огинати Місяць і заходити на його орбіту зі зворотного боку. На цій траєкторії Місяць сам гальмує корабель і затягує до себе на орбіту.Це довзволяє знизити Δv десь на 58,80 метрів за секунду. Звучить небагато, але в космосі це огого. По суті - це тонни збереженого палива, які можна витратити на підйом більшої кількості вантажу. В космчних місіях кожен метр на секунду матиме значення, особливо під час тривалих польотів.Ще плюсом такого маршруту є відсутність проблем зі зв'язком як це було під час польотів Artemis 1 та 2, де зв'язок пропадав за Місяцем.Нюанс в тому, що така подорож все ж триватиме довше ніж класичний вихід на орбіту "в лоб". Але для запуску вантажів - хороша можливість.🚀 Дослідження вийшло в журналі Astrodynamics. А популярно можна почитати тут.
Відомо, які наукові прилади від NASA будуть встановлені на місячному ровері FLIP від Astrolab 🌒18 травня американська компанія Astrolab оголосила, що її дебютний невеликий місяцехід FLIP доставить на південний полюс Місяця чотири наукові вантажі для NASA. FLIP, по суті, буде технічною демонстрацією - він є малим прототипом майбутнього великого місячного транспорту для астронавтів (LTV). Ровер має полетіти на борту посадкового модуля під назвою Griffin-1 від компанії Astrobotic. Старт заплановано наприкінці цього року.Отже, центр Еймса надасть камеру та радіометр для пошуку гелію-3.🪩Центр Ґоддарда надав ретрорефлектори - дзеркала, що використовуються для вимірювання відстані до Місяця.Центр Джонсона надав обладнання для дослідження пошкоджень систем від місячного пилу.А центр Маршалла надав демонстраційний лідар (система для створення 3D-мап поверхні і, загалом, для навігації).🚀До кінця літа Astrolab очікує завершити випробування та підготовку FLIP для доставки на космодром, де його інтегрують з Griffin-1.
Ого, новий підхід для пошуку слідів життя! 🌱 Наразі, пошуки слідів життя десь за межами Землі здебільшого обмежуються пошуком органічних сполук. Однак, як ви знаєте, такі молекули можуть формуватися і без участі живих організмів. То, як відрізнити колишні "живі" молекули від "неживих"? Група дослідників пропонує не просто шукати молекули, а уважно вдивлятися в їх структуру і шукати закономірності. Фішка в тому, що життя створює молекули за певним принципом! Наприклад, амінокислоти послідовно більш різноманітні та рівномірніше розподілені в матеріалі, що створений живим організмом, ніж ті, що містяться в абіотичних зразках. А для жирних кислот все навпаки. Тож просто треба шукати підпис, за яким молекули розподіляються. ☄️Головне, що цей метод пошуку може бути реалізований навіть за допомогою інструментів, які вже є на борту марсоходів та майбутніх місій до супутників Юпітера і Сатурна. Тобто дані, які збирають чи збиратимуть ці апарати можна буде прогнати через відповідну модель і отримати кращу відповідь про походження молекул. Звісно, одного такого методу недостатньо, щоб однозначно заявити про відкриття позаземного життя. Але як доповнення до сучасних методів — виглядає цікаво)📊Дослідження опубліковано в журналі Nature Astronomy 11 травня. А ще ось тут прес-реліз.
Вебб здійснив новий важливий крок в дослідженні езопланет. Він зміг показати склад поверхні суперземлі неподалік від нас 🌒Використовуючи MIRI (інструмент середнього інфрачервоного діапазону) на борту Джеймса Вебба команда дослідників проаналізувала склад поверхні кам'янистої екзопланети LHS 3844 b, що розташовується за 48,5 світлових років від нас.🌘Вона на 30% більша за Землю та здійснює один оберт навколо холодного червоного карлика приблизно за 11 годин.Через те що одна сторона завжди звернена до зорі - денний бік нагрівається до 725 °С. Оскільки атмосфери тут немає, температура поверхні напряму залежить від матеріалу поверхні. Власне, різні породи нагріваються і випромінюють тепло по різному - ось так можна припустити, з чого саме складається поверхня.Дослідження виключило подібну до земної кори поверхню багату на силікати. Це може означати відсутність значної тектоніки як механізму подрібнення порід.🔭Тому астрономи мають дві версії:1) Базальтові моря та вулканічні породи (застигла лава), що недавно утворилися і не були змінені космічним середовищем.2) Темна поверхня покрита шаром реголіту, такого як на поверхні Місяця, що має означати відсутність значної геологічної активності.🛰️Дослідження вийшло в журналі Nature Astronomy 4 травня.
Марс продовжує дивувати. Цього разу Curiosity виявив органічні сполуки, яких раніше тут не бачили 🧬 Вони вважаються будівельними блоками життя на Землі. 🔬Експеримент було проведено за допомогою комплексу приладів, відомого як Sample Analysis at Mars, або SAM (по суті - мінілабораторія). Всередині цієї штуки є лише дві маленькі чашечки зі спеціальним реагентом, який називають TMAH. Ця речовина має розчиняти складні молекули на менші складові, щоб прилади могли їх потім розпізнати. Оскільки на борту було всього дві ємності з цим TMAH, ціль для дослідження ретельно обирали. Отже, з понад 20 хімічних речовин, ідентифікованих в експерименті, Curiosity виявив молекулу, що містить азот, зі структурою, подібною до попередників ДНК — хімічну речовину, яку ніколи раніше не спостерігали на Марсі. Ровер також ідентифікував бензотіофен: сірковмісну хімічну речовину, яка часто доставляється на планети метеоритами.Знову ж таки - це не прямий доказ, що там було колись життя, але, принаймні, черговий натяк на те, що потрібні умови були присутні. По суті, Марс більш складний хімічно ніж ми думали раніше. 📊Міжнародна група дослідників опублікували свої висновки в журналі Nature Communications.
Триметрові хвилі навіть за слабкого вітру: нова модель для розуміння хвиль за межами Землі 🌀Команда вчених створила нову модель для прогнозування поведінки хвиль на інших планетах, або тілах, що схожі на планети, які можуть містити рідкі озера та океани.🌊Ця модель, враховує не лише гравітацію тіла, але і властивості рідини на поверхні, зокрема її густину, в'язкість тощо.Спочатку модель протестували на земних озерах і вона показала непогані результати. Тому вчені вирішили випробувати її на Титані з його метановими озерами, а також для розуміння умов на деяких екзопланетах.🪐Отже, на Титані хвилі утворюються набагато легше, головним чином через те, що на супутнику менша сила тяжіння. Навіть невеликий вітерець, який на Землі створює брижі в озерах, на Титані створює триметрові хвилі! Щодо створення хвиль у лавових озерах екзопланет - то це набагато складніша задача і там потрібні справжні штормові урагани навіть для хвиль розміром в пару сантиметрів.Дослідження було опубліковано в журналі «Journal of Geophysical Research: Planets»
Егегей! В мене для вас чудові новини!Львівське Товариство Науковців за підтримки Simons Foundation та у співпраці із ЛКП “Львівське Радіо” оголошує про відкриття першого постійного науково-популярного лекторію у Львові “Світло Науки”! На наших регулярних лекціях ви зможете дізнатися про найостанніші досягнення в найширшому спектрі наук від провідних львівських науковців, справжніх професіоналів у своїй сфері. Якщо вас заворожують всі досягнення наукового методу і шалений поступ людства у пізнанні Природи за останні століття, якщо ви хотіли б дізнатися більше про фронтир науки — ласкаво просимо до нашого лекторію! Особливо цікавими наші лекції будуть для тих, хто ще тільки мріє пов’язати свою кар’єру з наукою — школярам старших класів та студентам! Однак ніяких обмежень в нас нема — запрошуємо абсолютно всіх на наші лекції! Вхід вільний!Перша лекція відбудеться вже в наступну суботу, 25 квітняДуже швидко ми оголосимо точний час та місце лекції!яку звісно буду читати я. Тому позначайте день в календарі! Буде мегатоп!#лекція
TGLIST.COM.UA
