Різанина в Нанкіні. Масове вбивство, що досі отруює стосунки Китаю та ЯпоніїНанкінська різанина 1937 року залишається однією з найболючіших травм у китайсько-японських відносинах. За шість тижнів кривавого наступу японської армії в тодішній столиці Китаю було вбито, за різними оцінками, понад 300 тисяч цивільних та військовополонених, а близько 20 тисяч жінок зазнали масових зґвалтувань. Ця подія глибоко закарбувалася в історичній пам’яті Китаю, тоді як Японія, на думку багатьох, так і не визнала її злочинів у повному обсязі.Пекін активно підтримує й культивує цю пам’ять, роблячи її складовою патріотичного виховання та націоналістичного наративу. Водночас у Японії суспільна увага спрямована здебільшого на власну роль жертви — бомбардування Токіо, трагедії Хіросіми та Нагасакі, післявоєнне відновлення. Воєнні злочини японської армії часто залишаються на маргінесі публічного дискурсу, а праворадикальні політики інколи відверто їх заперечують. Саме ця різниця у трактуванні минулого і надалі підживлює взаємну недовіру.За правління Сі Цзіньпіна пам’ять про японську агресію отримала нове політичне значення. Китайська влада розширила хронологічні рамки війни, відраховуючи її не від 1937-го, а від вторгнення до Маньчжурії 1931 року, тим самим перетворивши її на 14-річний масштабний конфлікт. Військові паради, масштабні кінопроєкти й пам’ятні дати стали інструментами «китайської мрії» про національне відродження, де зовнішній ворог допомагає консолідувати націю.Особливу роль у цьому відіграє кінематограф. Новий фільм «Нанкінська фотостудія» (Dead To Rights), що розповідає історію цивільних, які переховуються від японських солдатів у фотостудії, став касовим хітом у Китаї. Його прем’єра співпала з підготовкою до 80-ї річниці завершення Другої світової війни та стала частиною ширшої серії картин про воєнні злочини японської армії. Фільм викликав широкий резонанс: японський відеоблогер Хаято Като, який живе у Китаї, після перегляду емоційно засудив заперечення різанини в японському суспільстві. Його виступ, у якому він наголосив, що «якщо ми заперечуємо минуле, воно повториться», швидко набрав сотні тисяч вподобань, але викликав і хвилю націоналістичних коментарів.Ключова репліка з фільму — «Ми не друзі. І ніколи ними не були» — стала крилатим висловом у китайських соцмережах, символізуючи відсутність справжнього примирення між двома народами. Попри офіційні вибачення Токіо, у Китаї й досі вважають їх недостатніми, а суперечливі заяви японських лідерів лише підживлюють гнів.