Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News | ​​Документування ймовірних міжнародних злочинів — це не лише про фікса...

​​Документування ймовірних міжнародних злочинів — це не лише про фіксацію фактів. Це про пам’ять, справедливість і фундамент для майбутнього миру. Саме цей процес є одним із ключових елементів постконфліктного відновлення суспільства та довіри до державних інституцій.У межах навчального візиту до Республіки Хорватія (14–18 квітня 2026 року) відбулася зустріч із директоркою громадської організації Documenta — Центру з дослідження минулого - Весною Тершеліч. Зустріч пройшла у відкритій та доволі жвавій атмосфері, стала змістовною платформою для обміну досвідом і практичними підходами до документування ймовірних міжнародних злочинів.Ця організація вже багато років системно працює над документуванням ймовірних міжнародних злочинів, скоєних під час збройного конфлікту, який завершився понад 30 років тому. Досвід Documenta є особливо цінним, адже він демонструє: навіть через десятиліття після завершення війни питання встановлення істини, визнання жертв і забезпечення справедливості залишаються актуальними. Від моменту свого заснування організація сприяє індивідуальному та суспільному осмисленню минулого, працюючи над формуванням культури пам’яті та відповідальності.Серед ключових напрямів їхньої діяльності:🔹збір та систематизація даних про події війни, військові злочини та порушення прав людини;🔹проведення досліджень і публічних дискусій щодо державної політики у сфері перехідного правосуддя;🔹моніторинг судових процесів у справах про воєнні злочини з метою підвищення якості судових стандартів і практик;🔹розвиток регіонального діалогу та співпраці між країнами колишньої Югославії.З 2006 року Documenta також активно підтримує створення регіональної коаліції організацій громадянського суспільства та виступає за формування Регіональної комісії зі встановлення фактів про воєнні злочини (RECOM), що є важливим кроком до спільного розуміння минулого в регіоні.Окрему увагу під час зустрічі було приділено практичним аспектам документування — зокрема, етичним питанням збору інформації. Учасники обговорили важливість отримання інформованої згоди від постраждалих, безпечного зберігання даних та відповідального використання зібраної інформації у подальших процесах.Цей досвід є надзвичайно релевантним для України. Він підкреслює, що документування злочинів — це довготривалий процес, який потребує системності, чутливості та міжсекторальної співпраці.Адже за кожним зафіксованим злочином стоїть не лише юридичний факт, а передусім — людина, її історія, біль і право на справедливість.Публікацію підготовлено в межах проєкту «Справедливість і підзвітність для України: посилення ролі ініціатив, очолюваних потерпілими та громадянським суспільством» у співпраці з Netherlands Helsinki Committee за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.