Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News | ​​Аналітичний звіт «Без права на вибір: евакуація осіб із соціальних м...

​​Аналітичний звіт «Без права на вибір: евакуація осіб із соціальних місць несвободи у зоні бойових дій (2022–2025)»Громадською організацією «Україна без тортур» за підтримки Данського інституту проти катувань (DIGNITY) та Міністерства закордонних справ Данії в межах проєкту «Seeking Justice for Survivors» підготовлено аналітичний звіт «Без права на вибір: евакуація осіб із соціальних місць несвободи у зоні бойових дій (2022–2025)» (автор Олена Прашко, експертна оцінка – Олена Ащенко).Звіт представляє собою глибоке дослідження, яке піднімає одну з найменш видимих, але надзвичайно болючих тем війни – евакуацію людей із стаціонарних установ соціального захисту населення в небезпечні місця подалі від війни. У звіті проаналізовано трансформацію державних політик з початку агресії РФ до 2025 року, представлена статистика проведених евакуацій в Україні та проблеми, пов’язані з їх організацією. Це також спроба побачити й осмислити досвід людей, які не мали можливості самостійно ухвалювати рішення про власну безпеку. Йдеться про мешканців інтернатних установ — людей похилого віку, осіб з інвалідністю, дітей, які через стан здоров’я або життєві обставини перебувають у системі соціального догляду. У ситуації війни вони опинилися серед найбільш вразливих: часто без доступу до інформації, без права вибору і без можливості самостійно евакуюватися.У звіті зібрано та проаналізовано інформацію про те, як відбувалася евакуація таких людей упродовж 2022–2025 років. Дослідження базується як на аналізі законодавства та офіційних даних, так і на свідченнях тих, хто безпосередньо пережив ці події: мешканців закладів, працівників, представників влади та громадських організацій.Окрема увага приділяється порушенням прав людини, які виникали під час евакуації. Серед них – відсутність своєчасних рішень, ефективного планування, примусові або неінформовані переміщення, розрив соціальних зв’язків, повторні евакуації та складні умови проживання після переміщення. Водночас у звіті зафіксовано і позитивні практики – наведено приклади ефективної взаємодії держави, місцевої влади та громадянського суспільства, які дозволяли рятувати життя.Важливо, що дослідження не обмежується констатацією проблем. Читач зайде для себе аналіз того, як змінювалася евакуаційна політика держави з початку повномасштабного вторгнення, які висновки були зроблені, і які системні прогалини досі залишаються. Авторами сформульовано конкретні рекомендації для покращення підходів до евакуації та захисту прав людей у подібних ситуаціях.Цей звіт є особливо актуальним сьогодні, коли війна триває, а питання безпеки цивільного населення залишається критично важливим. Він показує, що евакуація вразливих верств населення залежить не лише від логістики і транспорту. Це складний процес, який має враховувати гідність людини, її право на вибір, потребу у соціальних зв’язках, підтримці та стабільності навіть у кризових умовах.Видання стане у нагоді широкому колу читачів. Передусім – представникам органів державної влади та місцевого самоврядування, які відповідають за планування і реалізацію евакуаційних заходів. Воно також буде корисним для правозахисників, дослідників, журналістів, соціальних працівників і всіх, хто працює з вразливими групами населення або цікавиться темою прав людини під час війни .Це дослідження важливе ще й тому, що повертає голос тим, кого часто не чують. Воно нагадує, що за кожною цифрою стоять конкретні люди, їхні історії, втрати і досвід, який не можна ігнорувати.З повним текстом звіту можна ознайомитися за покликанням.