Маленька людина не може бачити не тільки великої послуги, благодіяння, подвигу, зусиль, жертовності великої людини, вона не може бачити великої проблеми, великого лідера, великої біди, великої загрози, великого щастя, великого злочину, великого обману, великого злочинця.

Якщо ти даруєш людині цукерку, копійчаний сувенір, обіцянку --гарантовано отримаєш подяку і взаємність, а якщо даєш мільйонам маленьких людей справедливість, закон, свою національну церкву, захист від ворога, безвіз, децентралізацію, залучаєш інвестиції в економіку, організовуєш міжнародну підтримку країни, даєш можливість плодитись і множитись, даєш їх дітям всі умови жити в мирній, багатій, безпечній країні -- все вищеперераховане для маленьких людей означає абсолютно Н І Ч О Г О, НУЛЬ.

Для маленької людини всіх цих великих абстракцій просто не існує, як не існує звуку для глухого та істини для дурного.
Для них реальне тільки те, що поміщається в їхній голові -- 100 разів повторені брехливі, маленькі слова, тисячі брехливих слів.

Велика людина для маленьких це як людина для мурахи, комаха може бачити тільки частинку взуття але ніколи всю людину.

(Джонатан Свіфт описав механізми взаємосприйняття великих і малих людей у своєму алегоричному романі "Пригоди Гулівера" де все фізичне потрібно розуміти як духовне)

Маленька людина помітить як у неї вкрали 100 гривень, і не помітить як у неї вкрали її майбутнє.

От тому не має сенсу ображатися на маленьку людину.

Саме тому всі люди мають бути обєднані у партії, в групи, в асоціації, в команди, в українські церковні общини, в стада як у дикій природі звірі, щоб захищатися від великих шахраїв і великих злочинців.

Адже малі, великі, середні, дурні, розумні, добрі, злі, високі, низькі, криві, прямі, покидьки, герої, злочинці, зрадники, ідіоти, мислителі, просвітителі, подвижники -- всі ми є одна велика команда, одна велика сім'я.

Тарас Кулик.