Але навіть через рік після рішення про відключення, Reporters Without Borders констатували: три опозиційні телеканали залишаються поза цифровим ефіром, а прозорої відповіді, хто, на якій конкретно правовій підставі й чому саме їх усунув, немає.

Європейські інституції закликала українську владу повернути канали в цифрове мовлення.

Але не сталося того, що сьогодні зробили ABC, CBS, NBC і, особливо показово, Fox News у США.

Інші великі українські телеканали не сказали: якщо ви викидаєте з ефіру наших конкурентів, ми не займемо їхнє місце.

Не сказали: ми можемо не приймати їхню редакційну політику, можемо конкурувати з ними за аудиторію, можемо мати протилежні політичні погляди, але правила мають бути однаковими для всіх.

Не сталося великої корпоративної солідарності.

Були заяви окремих журналістів і медійних організацій, були тексти «Детектора медіа», були протести самих редакцій, згодом була реакція міжнародних організацій.

Але не було того простого професійного жесту, який зараз демонструють американські телемережі: ми не скористаємося тим, що влада прибрала нашого конкурента.

Бо дуже легко думати приблизно так: мене не вимкнули; у мене є ефір; у мене є робота; мою редакцію допускають до тіл; це не моя проблема.

Але свобода слова саме так і втрачається. Іноді достатньо, щоб кожен, кого поки що не зачепили, вирішив, що чужа проблема його не стосується.

З початком великої війни створення єдиного інформаційного ефіру мало зрозумілу логіку: країні була потрібна швидка, перевірена інформація, а росія вела проти нас не лише військову, а й інформаційну війну.

Але тимчасовий надзвичайний механізм перетворився на багаторічну систему. Ну а де тоді закінчується необхідна в умовах війни інформаційна безпека і починається політичний контроль над тим, хто має загальнонаціональний ефір?

Саме тому історія з CNN і Fox News для мене важлива.

Fox не мусить любити CNN. NBC не мусить погоджуватися з CNN. Вони конкуренти. Але сьогодні вони захищають не CNN. Вони захищають правило.

Бо правило працює тільки тоді, коли ти захищаєш його не лише для себе і не лише для тих, хто тобі подобається.

Ну і не забувайте, що свобода слова потрібна не журналістам, а всьому суспільству. Щоб не перетворитися на країну, з якою ми воюємо. Де одна особа вирішує все - від народження і до смерті.

Фото: EPA/FILIP SINGER

Зоя Казанжі.