Пізньою любовю Юрія Липи (як, до речі, і Василя Стуса) був Рільке. Історичний роман Липи «Козаки в Московії» (1934) про події Хмельниччини, написаний в дусі Вальтера Скотта, критик А. Доленго називав «цінною книжкою». Опублікував Юрій Іванович ряд оповідань, серед яких «Чародій», «Справжній ворог», «Вартовий». Юрій Шерех називав Юрія Липу та Віктора Петрова найкращими есеїстами. Звертаючись до подій української державності, письменник видав тритомний «Нотатник». Юрій Липа вже 1938 року склав підручник державотворення під назвою «Призначення України». Як небуденний політолог і філософ історії він дав цікаві обґрунтування прав України на Чорноморський арсенал, дослідження генетичних коренів національного буття.1937 року Юрій Липа одружився з молоденькою галичанкою (уродженкою с. Рахиня на Івано-Франківщині) художницею Галиною Захарясевич, невдовзі зявилися на світ Іванна й Марта.Із початком німецько-польської війни лікаря було мобілізовано, однак він скоро повернувся до Варшави, де став фундатором Українського громадського комітету, - організації, яка опікувалася українськими біженцями зі східних районів. Наступного року разом із Іваном Шовгеневим (батьком Олени Теліги), В. Садовським та Л. Биковським Юрій Липа створив у Варшаві Український Чорноморський інститут - науково-дослідну установу вивчення й прогнозування політичних та економічних проблем, які стануть перед Україною після здобуття нею незалежності.1943 року родина Лип переїхала на батьківщину дружини у Яворів, пізніше у село Бунів поблизу Яворова. Під час війни Юрій Липа лікував хворих, часто не тільки безкоштовно, а й даючи гроші людям. Він став шефом санітарної служби УПА-Південь, сам виїздив на виклики у ліси та боївки. Коли наблизилася орда «визволителів», лікаря вмовляли виїхати на Захід, уже чекали запряжені коні. Майна, крім великої бібліотеки, Липа не мав. Дружина забрала найдорожче: за одну руку тримала Іванну, другою рукою держала бляшану ванну із меншою донечкою. Уже підійшли до воза, але - ні. «Тут вороги й там неприятелі. Одні й другі вимагатимуть упідлюватися. Краще вмерти на своїй землі гідно в боротьбі!» - прийняв рішення Юрій Липа.На Спаса, 19 серпня, опівдні двоє офіцерів «червоної мітли» приїхали за підпільним лікарем. «Слово советского офицера, что врач через 2-3 часа будет дома,» - дав один із прибульців. 20 серпня молода вдова знайшла й поховала тіло чоловіка, замордованого методом «кастрації». А ще через кілька днів загинула Галина Липа й дочка Іванна. Півторарічну Марту добрі люди врятували. Довгий час дівчинка носила чуже прізвище і батьком вважала пана Олексія, який виховав її.(с) Ганна Черкаська