ВІДВЕРТО

Інженер з Кривого Рогу створив у будинку термокапсулу, де можна грітися без опаленняВинахідник із Кривого Рогу Юрій Колесник розробив конструкцію, яка дозволяє комфортно спати у холодній квартирі, коли немає опалення. Його термокапсула працює за принципом термоса і нагрівається виключно теплом людського тіла.Чоловік називає свій винахід «будинком у будинку». Він говорить, що змайструвати подібне сховище під силу кожному українцю, адже для цього знадобляться звичайні речі: шафа, стіл, цупка тканина, картон чи поліетилен. Головна ідея полягає у створенні кількох шарів захисту з повітряними прошарками, які не пропускають холод всередину.❗️Таку капсулу варто встановлювати біля міжкімнатної стіни. За словами автора, завдяки ізоляції температура всередині піднімається з 10 до 20 градусів усього за пів години — лише від присутності людини. Юрій говорить, що цей метод нагадує давні часи, коли ліжка закривали балдахінами, щоб зберегти тепло.Винахідник займається темою енергоефективності та виживання вже десятки років. Окрім термокапсули, він обладнав свій дім сонячними панелями, вітряком та саморобним велогенератором, а понад 10 років тому запатентував власний спосіб утеплення приміщень.

Рада пропонує змінити український правопис і додати єдиний український шрифтУ понеділок, 12 січня, відбулося засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, на якому представили законопроєкт "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави", йдеться на сайті Верховної ради.Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук представив ідею оновити український правопис й створити глосарій правничої мови без канцеляризмів і русизмів."Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови", - підкреслив Стефанчук.Правопис мають узгодити до 1 березня 2026 року після консультацій із Кабінетом Міністрів та науковими інституціями. Правничий глосарій розроблятимуть спільно з мовознавцями та юристами.Також планують запровадити створення унікального національного шрифту для державних документів. Наголошують, що недопустимо використовувати шрифти російського походження, наприклад, "Peterburg" або "Izhitsa", в офіційних актах і на державних відзнаках УкраїниРаніше голова Верховної ради України Руслан Стефанчук вже порушував питання щодо українських шрифтів перед голосування під час сесії питання-відповідь перед призначенням Тетяни Бережної на подвійну посаду.Стефанчук запитав Бережну про її ставлення до використання українських шрифтів та дерусифікацію розмінної монети:"Тому що коли в Україні є таке надбання, як шрифти Нарбута, шрифти Рутенії, а ми до цих пір послуговуємося "російськими іжицями, Петербургами" – це ганебно. Тому, яка ваша позиція щодо створення "українського таймс романа". І як ви ставитеся до українізації розмінної монети України щодо повернення історичної назви?". Тетяна Бережна відповіла, що наразі створили робочу групу з питань шрифтів та анонсувала, що скоро міністерство оприлюднить перші результати. Також вона підтримала повернення історичної назви монети "Шаг"Як вам така реформа?

Чи можна говорити українською "клейонка": як замінитиУ побуті ми щодня користуємося назвами речей, не замислюючись над їхнім походженням. Деякі з них здаються сумнівними через схожість із російськими словами. Саме до таких належить і "клейонка".❓Часто виникає питання, чи є це слово нормативним в українській мові. Серед побутових речей, як у житлових оселях, так і у виробничих приміщеннях, майже завжди знайдеться шматок водонепроникного матеріалу, який у розмовній мові називають клейонкою.Так, українські словники фіксують слово "клейо́нка". Вони подають таке тлумачення: це тканина, покрита спеціальною речовиною, що робить її водонепроникною. У буквальному сенсі – "тканина, покрита клеєм".👉Слово утворене від основи клей, клеїти, покривати клеєм. Водночас його будова справді нагадує деякі російські зразки на кшталт "згущонка" чи "дубльонка", що й викликає сумніви в мовців. Проте сама подібність форми ще не робить слово ненормативним.☝️Однак українська мова має й інші варіанти. Найвідоміший синонім – церата. Його особливо часто вживають у західних регіонах України. Це слово є полонізмом: польське cerata означає "бавовняну, лляну або конопляну тканину, покриту воском чи лаком, блискучу й непромокальну". Походить воно з латини: cērātus – "натертий воском" (від cēra – "віск").Також у словниках можна знайти назви олійниця, клейовик, вощанка, але вони мають позначку "діалектизми". До того ж сьогодні слово вощанка закріпилося за конкретним видом товару – багаторазовими восковими серветками для зберігання їжі. Такі вощанки просочені тонким шаром бджолиного воску, змінюють форму від тепла рук і вважаються екологічною альтернативою пластику.✔️Отже, слово "клейонка" є українським, утвореним від слова клей і закріпленим в академічних словниках. Його вживання нормативне й мовно коректне. Водночас паралельно можна використовувати слово "церата", особливо якщо йдеться про традиційні або регіональні назви.#МовнийПонеділок

Її торт підкорив Велику Британію: кулінарка з Донбасу, яка вчилася пекти у бабусі, створила десерт у формі України і стала зіркоюУкраїнка Наталія Річардсон тріумфувала у найрейтинговішому проєкті Великої Британії – Great British Bake Off. Під час першого знімального тижня кулінарка з Донбасу змогла підкорити професійне журі вражаючим тортом у формі карти України, за який отримала спеціальну нагороду – "Зірковий пекар".Як повідомляє BBC, Наталію Річардсон обрали з-поміж 10 тисяч претендентів на участь у проєкті. Вона змогла дійти до середини змагань та потрапила в шістку найкращих пекарів Великої Британії."Особисто для мене це було можливістю представити Україну не тільки з війною та горем, а показати всім, як ми готуємо, яка в нас щира душа, які ми класні люди", – прокоментувала кулінарка свою участь у Great British Bake Off.👉Її торт підкорив Велику Британію: кулінарка з Донбасу, яка вчилася пекти у бабусі, створила десерт у формі України і стала зіркоюЩо цікаво, пекти Наталія Річардсон вчилася у своєї бабусі за традиційними рецептами, які передавалися з покоління у покоління. Тепер у своїх кулінарних шедеврах зірка Great British Bake Off поєднує українські смаки, як-от мед, мак та спеції, з екзотичними інгредієнтами.Що відомо про Наталію РічардсонНаталія Річардсон народилася і виросла на Донбасі, проте після окупації рідного регіону Росією переїхала до Києва. За пів року до початку великої війни вона вийшла заміж за коханого чоловіка Гаррі, разом із яким переїхала до Великої Британії. Обранець Наталії Річардсон також народився і провів дитинство в Україні. До речі, саме він надіслав заявку на участь українки у популярному проєкті.Подружжя мешкає у Східному Йоркширі та виховує 3-річну доньку Франческу. Наталія Річардсон із чоловіком підтримують Україну, зокрема допомагають українським біженцям у Великій Британії. Пара навіть прихистила у своєму будинку песика, якого врятували з-під ворожих обстрілів.

😱 Перші українські гроші могли бути зі свастикою, а стали - "горпинками"❓А ви знали про це?Січень 1918-го.Українська Народна Республіка випускає перші паперові гроші — карбованці.Не як бухгалтерську формальність.А як заяву: ми — держава .📜 Ще влітку 1917 року Михайло Грушевський оголосив конкурс ескізів.До нього долучилися топові художники часу:Георгій Нарбут , Антон Середа, Георгій Золотов, Олександр Красовський, Микола Романовський.🗣 Обговорювали різне.Тризуб із хрестом.Козака з мушкетом.І навіть свастику — як давній сонячний символ , без жодних нацистських сенсів (так, це факт).🎨 Крапку поставив Нарбут.Він вивчав монети Київської Русі й образ тризуба з хрестом.Саме цей знак і з'явився на перших українських банкнотах.💸 Емісія — 500 мільйонів карбованців.Почали зі 100 — найбільшого номіналу.📍 У народі гроші швидко назвали «горпинками» .Бо орнамент нагадував візерунки з жіночих фартухів.Теплі. Свої.🎯 Перші українські банкноти були не про інфляцію.Вони були про ідентичність .📌 Держава починається не з кордонів.Вона починається з символів, якими довіряють.❓А як би ви сьогодні назвали нову українську купюру?#ЦейДень

1984–1997. Київ під землею. Не щороку — але регулярно.📍 Кінець грудня в Києві міг бути святом.Особливо якщо десь поруч відкривали нову станцію метро.З 1984-го по 1997-й 30 грудня часто ставав днем запусків.Місто рік за роком рило майбутнє — швидке, без заторів і пересадок.⚒️ 1984Відкриваються Червоноармійська (нині Палац «Україна») і Дзержинська (нині Либідська).Назви — радянські. Відчуття — сучасні: центр і Голосієво стають ближчими.🌊 1992Лівий берег отримує Славутич і Осокорки.Метро приходить — і за ним підтягуються будинки, дороги, життя.🏙 1994Позняки та Харківська.Райони ростуть навколо станцій, а не навпаки. Київ змінює логіку розвитку.🏛 1996Лук’янівська.Для Шевченківського району — маленька, але довгоочікувана перемога.🟢 1997Печерська.Підземний зв’язок між владою, бізнесом і звичайним містом. Символ епохи.📊 13 років — 7 станцій. 3 лінії. 2 береги.Метро з’являлось хвилями — і щоразу змінювало місто сильніше, ніж здавалось у день відкриття.🎯 Метро — це не просто транспорт. Це рішення наперед.📌 А яка станція, на вашу думку, найбільше змінила свій район — і як саме?#ЦейДень

Київ без Булгакова: як розділилися думки суспільстваРішення Київської міської ради усунути з публічного простору пам'ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі стало черговим епізодом у довгій і напруженій дискусії про місце російської культури в українському міському ландшафті. Для одних усунення пам'ятника стало логічним і необхідним кроком. Для інших – тривожним сигналом спрощень, які ризикують перетворити складну історію на набір жорстких заборон та перерости в популістичні заклики. Ще для когось Булгаков врешті лишився значимим на цінним письменником, якого зносити все ж не варто.Які пам'ятники "мають право бути"Реакції на усунення пам'ятника Булгакову продемонстрували, що суспільна дискусія точиться не лише довкола конкретної постаті, а й довкола принципів роботи з пам'яттю в публічному просторі. Частина коментаторів акцентує не так на питанні "зносити чи ні", як на способах і рамках ухвалення таких рішень.Митець Саша Курмаз пригадує альтернативну модель, яка обговорювалася ще кілька років тому: переосмислення через контекстуалізацію. Хоч це рішення втратило актуальність з Булгаковим, так можна було б вчиняти з іншими складними об'єктами міського простору, вважає художник:"Була така ідея кілька років тому. Доповнювати вже існуючі скульптури, пам'ятники в місті оновленими, історично достовірними інформаційними табличками. Чи можливо "закенсилити" БулгаковаЖурналіст і публіцист Дмитро Крапивенко наголошує:"Він російський письменник. І завжди був таким. От Маяковський мав якесь там українське коріння і написав чудовий вірш "Долг Украине", але при цьому він, звісно ж, поет російський. Як і польським є Юліуш Словацький, народжений у Коемʼянці, він польський і більш нічий. Так, в нас будуть стояти памʼятники Словацькому, Шолом Алейзему й імаму Шамілю. Бо вони не належать до імперської культури, а Пушкін і Булгаков належать. Тому ми відмовляємось від них". Схожої позиції дотримується й публіцист Віталій Портников, який прямо пов'язує присутність діячів російської культури в українських містах із відтворенням міфів про "русскій Кієв" чи "русскую Одессу". В умовах війни, зазначає він, ці міфи перестають бути абстрактними культурними конструкціями й стають частиною реальної загрози. Відмова від пам'ятників російським авторам у цьому контексті – акт руйнування колоніального символічного ландшафту: "Час, коли тут була напівросія, минув. Тепер тут буде або Україна – якщо ми відібʼємося. Або Росія – якщо ні. І в захопленій Росією Україні нічого українського вже не буде. Від слова зовсім.А чи будуть в Україні, яка відібʼється, читати Булгакова чи Ахматову? З роками будуть – але в українському перекладі і з усвідомленням контексту. Але памʼятників діячам російської культури в Україні більше не зʼявиться – і кожна притомна людина прекрасно розуміє чому". Більше про дискусію можна прочитати за посиланням

Сьогодні, в 2025 році, Україна активно повертається до автентики: ПЦУ святкує 25 грудня, вертепи відроджуються, а радянські елементи відкидаються як колоніальний баласт. Факт, що наші предки саме 25-го святкували, підкреслює: Різдво – це про свободу, а не про московські календарі. Щоб зцілити це, потрібно критично переосмислити минуле: Різдво – не про дату чи казкових дідусів, а про свободу віри та культури. Радянський “гібрид” – це фальшивка, яка не заслуговує на місце в українській душі.Звісно, у період війни, нестабільності й хронічного виснаження далеко не кожна людина має внутрішній ресурс переглядати звички, які роками здавалися “правильними” або “просто традицією”, особливо коли це стосується релігії та спогадів. Але варто чесно назвати речі своїми іменами: без поступового, іноді болісного відходу від московського культурного та символічного спадку неможливе формування повноцінної української ідентичності. Бо ідентичність – це не лише мова й прапор, а й система координат, у якій ми живемо щодня: календар, свята, ритуали.Ці зрушення починаються з дрібних, але принципових рішень – перестати автоматично відтворювати те, що десятиліттями нав’язувалося як “єдине правильне”. Не тому, що “так сказали”, а тому, що ми нарешті дозволяємо собі бути суб’єктами, а не підневільними спадкоємцями чужої ідеології.

ПАМ'ЯТНИК БУЛГАКОВУ В КИЄВІ ДЕМОНТУЮТЬКиїврада підтримала усунення з публічного простору пам'ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі.Про це повідомляє КМДА.Навесні 2024 року експерти Українського інституту національної пам'яті (УІНП) визнали російського письменника Михайла Булгакова українофобом та імперцем за світоглядом. 👉 Тому топоніми та пам'ятники, присвячені йому, можуть вважатися символікою російської імперської політики, а їхнє перебування у публічному просторі – пропагандою країни-агресорки."Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні", – зазначили експерти інституту.Згодом Київська міська рада почала розгляд петиції про усунення згадок про російського письменника Михайла Булгакова з публічного простору.❗️Крім того, підтримали усунення пам'ятників Дмитру Мануїльському; Михайлу Глінці, Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову, пам'ятного каменю на честь 100-річчя Леніна та меморіальної дошки Петру Чайковському. ❗️Також планують демонтувати меморіальну дошку з написом: "У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) провадив роботу підпільний Шевченківський райком КП(б)У місті Києві".Суперечки стосовно Булгакова у публічному просторіЕксперти Українського інституту національної пам'яті (УІНП) визнали російського письменника Михайла Булгакова українофобом та імперцем за світоглядом. Тому топоніми та пам'ятники, присвячені йому, можуть вважатися символікою російської імперської політики, а їхнє перебування у публічному просторі – пропагандою країни-агресорки. У своєму фаховому висновку експерти наголосили, що усі пам'ятки підлягають знесенню та перейменуванню.Згодом голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович прокоментував рішення експертів УІНП і зазначив, що вважає висновок експертів "трохи емоційним", але визнає, що "вони назвали речі своїми іменами". Дробович підкреслив, що не підтримує закриття музею через те, що його існування дає можливість Україні висловити свій погляд на спадщину та особистість Булгакова. Натомість установа має змінити назву і фокус експозиції.У музеї Булгакова заявили, що експерти УІНП використовували фрази, що, на їхню думку, є "надміру категоричними судженнями, які в результаті скоріше образно нав'язують, ніж аргументовано обґрунтовують рекомендаційну частину документа". Аргументи щодо постаті письменника були перебільшеними та поверхневими, а деякі фрагменти висновку є маніпулятивними.Після цього Український інститут національної пам'яті звернувся до експертної комісії з проханням дослідити та уточнити висновок про належність топонімів, присвячених Михайлу Булгакову, до символіки російської політики.Голова УІНП Антон Дробович також висловився про те, що літературний музей закривати не варто, тому що його існування дає можливість Україні висловити свій погляд на спадщину та особистість Булгакова."Вони за законом будуть змушені змінити назву, але ніхто не забороняє їм далі розповідати про творчість Булгакова. Але розказувати всю правду, бо музей має унікальну колекцію. І там дуже багато можна розповісти. Щоб всі ці делегації знали, що єдине місце, де розкажуть всю правду про Булгакова – це Київ. Приїжджайте, дивіться", – пояснив він.

📣 Українська короткометражка “Нічна зміна” перемогла на фестивалі ШІ-кіно в Голлівуді14 грудня у Лос-Анджелесі (США) оголосили переможців фестивалю AI International Film Festival. Короткометражка ”Нічна зміна” (The Night Shift) команди української креативної агенції Adshot Creative здобула перемогу у номінації “Найкраща коротка анімація”. 🏆У жовтні цього року стрічка вже була визнана найкращою анімацією на MEGOGO AI Film Festival в межах Odesa International Film Festival. 🇺🇦“Нічна зміна” — це історія про внутрішній діалог людини, котра працює на межі смерті. Стрічка розповідає про постійний контакт із чужим болем і про те, як цей досвід змінює людину. Історія візуалізована в стилі вовняної анімації, що пом’якшує сприйняття гострої й травматичної теми, роблячи її більш людяною та доступною. ✔️ Короткометражку створено за допомогою ШІ-інструментів: візуальні образи згенеровано в Midjourney та ChatGPT, анімацію реалізовано за допомогою Kling 1.6, Hailou і Veo 3. Для озвучування використано HeyGen та Kling.🎥 Переглянути фільм “Нічна зміна” можна за посиланням