Чи можна говорити українською "клейонка": як замінитиУ побуті ми щодня користуємося назвами речей, не замислюючись над їхнім походженням. Деякі з них здаються сумнівними через схожість із російськими словами. Саме до таких належить і "клейонка".❓Часто виникає питання, чи є це слово нормативним в українській мові. Серед побутових речей, як у житлових оселях, так і у виробничих приміщеннях, майже завжди знайдеться шматок водонепроникного матеріалу, який у розмовній мові називають клейонкою.Так, українські словники фіксують слово "клейо́нка". Вони подають таке тлумачення: це тканина, покрита спеціальною речовиною, що робить її водонепроникною. У буквальному сенсі – "тканина, покрита клеєм".👉Слово утворене від основи клей, клеїти, покривати клеєм. Водночас його будова справді нагадує деякі російські зразки на кшталт "згущонка" чи "дубльонка", що й викликає сумніви в мовців. Проте сама подібність форми ще не робить слово ненормативним.☝️Однак українська мова має й інші варіанти. Найвідоміший синонім – церата. Його особливо часто вживають у західних регіонах України. Це слово є полонізмом: польське cerata означає "бавовняну, лляну або конопляну тканину, покриту воском чи лаком, блискучу й непромокальну". Походить воно з латини: cērātus – "натертий воском" (від cēra – "віск").Також у словниках можна знайти назви олійниця, клейовик, вощанка, але вони мають позначку "діалектизми". До того ж сьогодні слово вощанка закріпилося за конкретним видом товару – багаторазовими восковими серветками для зберігання їжі. Такі вощанки просочені тонким шаром бджолиного воску, змінюють форму від тепла рук і вважаються екологічною альтернативою пластику.✔️Отже, слово "клейонка" є українським, утвореним від слова клей і закріпленим в академічних словниках. Його вживання нормативне й мовно коректне. Водночас паралельно можна використовувати слово "церата", особливо якщо йдеться про традиційні або регіональні назви.#МовнийПонеділок