Станцію метро «Академмістечко» хочуть назвати на честь Василя Стуса: запущено петиціюЧому саме СтусАвтор ініціативи Сергій Шевченко наводить важливий аргумент: поет-дисидент Василь Стус проживав у цьому районі у 1970–1980-х роках — на нинішній вулиці Чорнобильській, за кілька хвилин від станції метро.Тут він жив, працював, прогулювався з сином, переживав найскладніші періоди творчого й людського життя перед арештом і етапом у радянський табір, де згодом загинув.Перейменування мало б, на думку автора петиції, символічне значення:✅вшанувати одного з найважливіших українських поетів ХХ століття, який став символом незламності;повернути українськи✅й контекст у публічний простір, подібно до станції «Тараса Шевченка»;✅позбутися радянського технічного топоніму, який сьогодні не має культурної прив’язки.«Станція давно переросла свою назву», — пише ініціатор.Скільки підписів требаДля розгляду петиції Київрадою необхідно зібрати 6 000 підписів за 60 днів.Станом на ранок 24 листопада її підтримали понад 400 киян — сигнал, що тема не залишає громаду байдужою.Київський контекст: про що це насправдіПерейменування станцій метро — не просто зміна табличок. Це:✅робота з міською пам’яттю;✅повернення значень, які формують ідентичність;✅відмова від формальних радянських назв, що зберігають інерцію, але не сенс.Подібні процеси завжди викликають дискусії: транспортні картоґрами, звички мешканців, витрати на брендування. Але врешті місто обирає імена, які визначають його культурний код.Що даліЯкщо петиція набере необхідні підписи, питання перейменування винесуть на профільні комісії та голосування Київради.Процес може бути тривалим, але практика показує: якщо є громадський запит — рішення не стоїть на місці.Василь Стус — не лише поет. Це голос свободи, який не зламали табори.І цілком можливо, що кінцева станція метро на заході Києва одного дня носитиме його ім’я — не як жест моди, а як нагадування, що незалежність починається з гідності.