Кліматичні ризики, житлові нетрі, хаотична урбанізація, перенаселення міст, дефіцит доступного житла — сьогодні це реальні житлові виклики для багатьох країн світу.Сьогодні у Баку в межах World Urban Forum 13 брала участь у парламентському круглому столі, організованому UN-Habitat спільно з Міжпарламентським союзом.І знаєте, це виглядало трохи як глобальний сеанс політичної психотерапії, де парламентарі з різних країн по черзі розповідали про свої житлові болі.У кожного своя історія.У когось мільйони людей живуть у житлових нетрях.У когось цілі регіони стають непридатними для життя через кліматичні зміни.У когось житло давно перетворилося на розкіш, яку молоді люди просто не можуть собі дозволити.Але є одна країна, яка сьогодні одночасно намагається будувати житлову політику в умовах війни, ракетних ударів, блекаутів і мільйонів людей, які втратили власний дім.І це Україна.Так, мабуть, кожному його власні проблеми здаються найскладнішими. Але якщо об’єктивно, війна, помножена на радянський житловий спадок, — це без перебільшення один із найскладніших житлових викликів у сучасному світі.У своєму виступі я розповідала парламентарям з інших країн, що таке підземні школи. Що таке єВідновлення та чому його цифрова модель стала одним із найшвидших механізмів компенсації за пошкоджене житло. Що означає для держави одночасно воювати, утримувати економіку і паралельно шукати рішення для мільйонів людей, які були змушені тікати зі своїх домівок.Бо коли частина світу дискутує про комфорт міського середовища, Україна змушена думати ще й про те, чи витримає місто наступний удар.І здається, мене почули.Бо тут важко не погодитися з однією простою річчю, що у XXI столітті житлова політика — це вже давно не лише про квадратні метри чи нові будинки.Це питання безпеки, стійкості держави і здатності країни навіть під час великої війни не втратити людей, які в ній живуть.