❓ Як громада має жити через 50 років? Складне питання.В умовах війни і постійної невизначеності його часто навіть не ставлять.А через 5–10 років? Уже значно конкретніше.Але навіть на цей коротший горизонт сьогодні мають відповідь лише одиниці громад, ті, які вже затвердили комплексні плани просторового розвитку. Таких наразі всього сім. Сім громад на всю країну. Навіть міста-мільйонники такого розуміння не мають.Фактично це виглядає як рух навпомацки. Коли рішення приймаються від ситуації до ситуації без розуміння, куди саме рухається громада. Саме про це говорили під час конференції «Просторове планування для відновлення, розвитку та інвестицій», яку організувала Програма з аграрного і сільського розвитку - АГРО за підтримки Всеукраїнської асоціації громад. Окремо дякую Сергію Кубаху за організацію цієї роботи і можливість зібрати всіх в одному діалозі. До розмови долучилися понад 100 представників громад. Важливо, що це була жива дискусія. Громади ставили конкретні питання, зокрема й безпосередньо головам тих громад, які вже пройшли цей шлях і затвердили свої плани. Такий обмін досвідом — це те, що реально пришвидшує процес.Водночас ситуація поступово змінюється. Повільно, зі скрипом, але змінюється. Понад 500 громад уже прийняли рішення розробляти такі плани. Дедлайн наближається, 1 січня 2028 року це стане обов’язковим для всіх.Що це означає на практиці?Коли школа будується там, де буде найбільше дітей не тільки сьогодні, а й через 10–15 років. Коли водогін і дороги прокладаються там, де вони реально потрібні для розвитку громади, а не як склалося. Коли є чітке розуміння, де житло, де бізнес, де соціальна інфраструктура і ці рішення не змінюються хаотично.І це важливо не лише для самих громад. Це критично важливо для наших міжнародних партнерів, які будуть фінансувати відбудову. Просто прохання «бо нам дуже потрібно» не має нічого спільного з якісним плануванням. Працюють ті громади, які можуть чітко показати, що саме вони будуть будувати, де, в якій логіці і з яким результатом. Які мають план, а не перелік бажань.Парламент і держава зробили все, щоб просторове планування стало реальністю. Ми створили законодавчу базу, запустили інструменти і пішли назустріч громадам, коли вони просили більше часу на впровадження.Але жити одним днем, виправдовуючи це війною, ми вже дуже прогавили. Це стає стратегічним програшем і для окремих громад, і для держави в цілому.