⚖️ «Дозволено те, що наказано».Саме за таким принципом десятиліттями будувалася система відносин між "центром" і регіонами в Україні. Не було діалогу. Не було партнерства. Була лише вертикаль, де село, місто чи район існували як другорядні елементи системи — швидше як нелюбимі «пасинки» в системі державного управління, ніж як основа розвитку.І сьогодні ми все ще проходимо цей складний, а часто й болісний шлях трансформації: від радянського спадку, де міністерський кабінет вирішував, яку фарбу купувати для паркану в райцентрі, до сучасної європейської моделі.Саме про це говорила під час виступу перед Палатою регіонів Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe. Розповіла нашим європейським друзям, що таке децентралізація по-українськи. Це не лише передача повноважень на місця. Це зміна філософії влади.І водночас — це основа нашої стійкості.Того самого “децентралізованого” спротиву, коли громади і регіони щодня беруть на себе величезну кількість викликів: забезпечують базові послуги, відновлюють інфраструктуру, підтримують людей і тримають країну там, де вона найбільш вразлива. І відповідно ми маємо будуємо систему, де працює принцип субсидіарності — рішення ухвалюються там, де живе людина, де вона платить податки і отримує послуги.І зараз наше завдання — закріпити ці зміни.🔹 чітко розмежувати повноваження між рівнями влади;🔹 усунути дублювання функцій;🔹 забезпечити баланс між контролем і автономією;🔹 дати громадам фінансову передбачуваність;Законопроєкт №14412 — це перший крок у цій логіці. Він має закласти основу для більш зрозумілої системи відповідальності і ефективного управління.Паралельно впроваджуємо реформу управління публічними інвестиціями. Тому що сильна громада — це не лише про повноваження, а про здатність перетворювати ресурси на результат.І саме на рівні громад ця трансформація стає відчутною для людей.Дякую Конгресу та нашим європейським партнерам за запрошення і залученість до наших змін. Це партнерство, яке допомагає нам будувати сучасну європейську модель врядування.