У більшості країн бізнес планує наступний рік на основі загальноприйнятої економічної логіки: аналізують макроіндикатори, дивляться на ринкові тренди, оцінюють попит, вартість ресурсів і ризики. В Україні бізнес планує рік, виходячи з карти повітряних тривог і проєкту оборонного бюджету. «Бізнес-клімат» — фраза, яку до 2022 року повторювали майже як магічне заклинання перетворилась на чистий stress-test, що вимірює не комфорт, а здатність економіки працювати на межі.У такій реальності відбувся Chambers Day 2025 організований Торгово-промисловою палатою України — подія, де бізнес і держава звіряють так би мовити годинники. 📈 Бюджет 2026 року майже не відрізняється від попередніх воєнних років. Пріоритет той самий — Сили безпеки й оборони. Лише на грошове забезпечення військових закладено понад 1,7 трлн грн. Це податки, які сплачує український бізнес, працюючи під ракетами. І важлива річ, яку не можна замовчувати, зарплати наших військових фінансує не донорська допомога, а економіка всередині країни.💼 Тому бізнес сьогодні це не лише про ВВП і експорт. Це фактично ще одна гілка оборонного сектору. Якщо спрощено, cash flow компаній перетворюється на cash flow фронту. І те, наскільки передбачуваними будуть правила гри, визначає не тільки інвестиційний клімат, а й стійкість оборони.1️⃣ Окрема тема розмови це регуляторне середовище. У війні хаотичне регулювання занадто дороге, кожен зайвий підпис це втрачені тижні і зірвані контракти, а в нашому випадку ще життя. Тому курс на дерегуляцію і діджиталізацію це спосіб зменшити регуляторний шум. Там, де рішення ухвалює система, ризики падають, де чиновник, зростають.2️⃣ Другий великий блок це інфраструктура. Після кількохраундів оцінки збитків разом зі Світовим банком ми бачимо: житло, соціальні об’єкти, укриття, садочки, школи — це вже не «соціалка», а частина економічної стратегії. Коли жінка не може вийти на роботу, бо в садочку немає укриття, це одразу б’є по ринку праці, по продуктивності, по доходах сім’ї й по податкових надходженнях. На папері це виглядає як «часткова зайнятість», а в житті — як втрачені відсотки зростання.3️⃣ У фокусі наступного року прифронтові регіони. Для бізнесу це робота на межі, високі ризики і дорога логістика. У бюджеті 2026 є окремі інструменти підтримки, але важливо, щоб вони не перетворилися лише на дотації. Бізнесу потрібні стимули, щоб залишатися і заходити у ці території, а не виходити з них.4️⃣ Ще один ключовий вимір це людський капітал. Щонайменше чотири мільйони людей це ветерани та їхні родини. Якщо розглядати їх лише як соціальну категорію, ми програємо. Якщо як потенціал робочої сили і підприємництва, отримуємо іншу перспективу. Тому перенавчання і адаптація повинні стати частиною економічної політики.5️⃣ І, звичайно, доступ до фінансування. Високі ставки роблять проектне кредитування недосяжним для багатьох компаній. Програми на кшталт 5 7 9 працюють, але їх недостатньо, особливо для тих, хто постраждав від руйнувань. Якщо хочемо реального відновлення через приватні інвестиції, потрібно зменшувати вартість капіталу і давати бізнесу можливість ризикувати раціонально.