Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні (CSIS) оприлюднив свіжі дані втрат російсько-української війни. За його даними РФ втратила 1 мільйон військових, Україна – 400 000. Звісно, це умовні кількості, бо реальні цифри ми навряд чи колись дізнаємося. Проте загальне співвідношення 1:2,5 в принципі виглядає цілком відповідним, враховуючи хід війни і характер бойових дій.Наразі ініціативу зберігають російські війська, які наступають на декількох напрямках – Великомихайлівський, Покровський, Часів Яр\Торецьк, Лиманський, Куп’янський і в Сумській області. Проте обвалу фронту ЗСУ ніде не має, темпи просування противника зазвичай низькі, максимум 50 метрів на день на окремих ділянках. Недарма деякі західні аналітики називають російську кампанію в Україні однією з найповільніших наступальних операцій в сучасній воєнній історії. З січня 2024 року ЗС РФ захопили менше 1% території України, а загалом наразі окуповують 20%.Що буде далі не важко спрогнозувати. Протягом літньої кампанії ЗСУ продовжать оборонятися, вибиваючи ворожий особовий склад і бойову техніку. Останньої у противника і так вже небагато. Зокрема російських танків знищено більше 3600 одиниць, а на базах зберігання залишилося тільки 3500 бойових машин, з яких лише 500 перебувають у стані, придатному до відновлення.Винищення в обороні ворожих сил і резервів, в купі з наступальною війною дронів (у випадку їх дійсно ефективного застосування, як було три дні тому), міжнародною підтримкою України і поглибленням економічних проблем в РФ (де в деяких регіонах вже почали скорочувати виплати за контракти СВО), зможе сформувати вигідний для України фон для виходу сторін на конструктивні мирні перемовини, а не ті, що зараз.Утім треба бути реалістами і розуміти, що досягнути цього буде важко. Вже очевидно, що США на певний час самовидалиться з нашої війни, зосередившись на інших проблемах. Військової допомоги від них більше не буде, драконівських санкцій проти РФ – також. Сьогоднішня реакція Трампа на анонсовані Путіним «удари відплати» багато про що говорить (бо фактично це «погодження»). Тому допомогу Україні візьме на себе Європа, ВПК якої ще не до кінця розгорнутий. Далі, невирішеною залишається проблема з мобілізацією і вишколом поповнення для ЗСУ, так само бачимо затримки у впровадженні ефективного управління військами.Тому буде важко, але ми впораємося. Бо є нюанси.