ЧОМУ ВЧИТЬ НАС КЕЙС БОГДАНИ ГОНЧАРУКЦе буде цікаво всім тим, хто просувається у соцмережах. Цього тижня “духовна мільйонерка” з 500 тисячами підписників потрапила під перевірку фінмоніторингу. Люди тегнули Гороховського та Гетьманця –система спрацювала.Це гарне нагадування про те, що:1. Соцмережі зараз – інструмент публічного контролюМаксим Скибинський (блогер, автор каналу “Скібі Тру”) оприлюднив аудіо про виведення коштів через РФ і Білорусь. Сотні людей попросили розібратися – тегнули банки та депутатів. Monobank і ПриватБанк передали справу до фінмоніторингу. Гетьманець взяв під контроль.Публічний тиск працює. Це потужний інструмент впливу.2. Репутація = відповідальність за цінностіГончарук транслювала: “не думайте про війну, думайте про Мальдіви” та “2022 –найкращий рік мого життя”.Чим більший твій соціальний капітал, тим більша відповідальність за те, що ти несеш у світ. Особливо коли заробляєш на молодих матерях у декреті, продаючи їм ілюзії. Я вже не кажу про можливу фінансову діяльність з росією.3. “Магічна пігулка” завжди знайде покупцяТакі “експерти” будуть популярні завжди. Війна, невизначеність, виснаження –ідеальний ґрунт для тих, хто продає легкі рішення складних проблем.“Помедитуй –станеш мільйонером”. Це не просто дурниці. Це небезпечна маніпуляція на відчаї інфантильної частини населення.4. Завдання пасіонаріїв –навчати розпізнаватиЯк психолог, що працює з проявленістю експертів, бачу: ми не заборонимо всіх токсичних “гуру”. Але можемо говорити про них голосно. Розбирати їхні маніпуляції.Навчати людей бачити червоні прапорці:• Обіцянки швидких грошей• Заклики ігнорувати реальність• Культ особистості замість конкретних результатівКейс Гончарук –це нагадування: критичне мислення сьогодні –це не розкіш. Це виживання.
Закон №4223: Невизначеність і критикаЗ сьогоднішнього дня, 7 лютого 2026 року, в Україні офіційно починає діяти закон про державну сертифікацію психологів та психотерапевтів. Пояснюю, що це означає, — у цьому відео. Попри позитивні цілі, Закон про систему охорони психічного здоров’я викликає занепокоєння у професійної спільнотиГОЛОВНА ПРОБЛЕМА: ЗАКОН ЯК “СКЕЛЕТ”“Закон – це лише “скелет”, який потребує великої підзаконної бази. Дуже багато вирішуватимуть постанови і накази, які прийматимуться на основі цього закону” — Лада Булах, авторка законопроєкту
Фактично: Закон набрав чинності 7 лютого 2026 року, але не діє повною мірою через відсутність необхідної нормативної бази.ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ НЕВИЗНАЧЕНИМ 1. Критерії для саморегулівних організацій (СРО)❌Незрозуміло: ∙ Як визначатиметься “міжнародне визнання” ∙ Які критерії для отримання права на сертифікацію ∙ Процедура акредитації та контролюПроблема: Більшість існуючих спільнот — громадські організації без акредитації як навчальні заклади. 2. Стандарти сертифікації та БПР❌Не затверджено: ∙ Конкретні програми іспитів та критерії оцінювання ∙ Вимоги до БПР (скільки годин на рік) ∙ Порядок ресертифікації ∙ Положення про Національну комісію ∙ Процедури взаємодії СРО з Нацкомісією 3. Етика та контроль❌Не розроблено: ∙ Єдиний етичний кодекс ∙ Процедури розгляду скарг ∙ Чіткі санкції за порушення ∙ Механізми нагляду 4. Реєстри❌Не створено: ∙ Державний реєстр фахівців ∙ Реєстр провайдерів БПР ∙ Реєстр акредитованих СРООСНОВНІ РИЗИКИ 1. Корупційні ризики ∙ Непрозора взаємодія між СРО та Нацкомісією ∙ Можливість “купівлі” сертифікатів ∙ Суб’єктивні критерії відбору 2. Організаційні проблемиКлючові питання без відповідей: ∙ Як врегулювати статус існуючих асоціацій без акредитації? ∙ Що робити фахівцям поза асоціаціями? ∙ Хто визначатиме якість програм підготовки? ∙ Скільки коштуватиме сертифікація та хто фінансуватиме? 3. Процесуальні недоліки ∙ Не проводилося широких обговорень у професійних колах ∙ Лише половина коментарів врахована між читаннями ∙ Майже не враховано проблеми психіатріїПОЗИЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ✅Підтримують: ∙ Необхідність регулювання та захист клієнтів ∙ Гармонізацію з європейськими стандартами❌Занепокоєні: ∙ Прозорістю процесів та корупційними ризиками ∙ Доступністю сертифікації ∙ Якістю підзаконних актівЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИДля держави: ∙ Терміново розробити підзаконні акти ∙ Забезпечити прозорі механізми та антикорупційні запобіжникиДля професійної спільноти: ∙ Активно брати участь в обговоренні ∙ Контролювати формування Нацкомісії ∙ Готувати асоціації до акредитаціїДля практикуючих фахівців: ∙ Відстежувати розробку нормативної бази ∙ Долучатися до професійних асоціацій ∙ Не чекати останнього моментуВИСНОВОКЗакон №4223 — необхідний, але недостатньо підготовлений крок.Успіх залежить від: ∙ Якості підзаконних актів ∙ Прозорості процесів ∙ Участі професійної спільнотиНаступні місяці критичні для формування реальної системи охорони психічного здоров’я в Україні.Максимальний термін впровадження: 3 роки для бюджетної сфери, 5 років — для приватної.Слідкуйте за оновленнями на сайтах МОЗ України та Верховної Ради. Ваш голос важливий!ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Офіційний текст закону:Закон України № 4223-IX 2.THE PSYCHOLOGIST - Сертифікація психологів, Нацкомісія та обов’язкова освіта 3. Українська Правда. Життя - Що змінить закон: плюси та мінуси 4. Юридичний аналіз:PRAVO тощо
Що змінилося за 30 років досліджень у класифікації травм. Базова класифікація Ленор Терр (1991)Ленор Терр - американський дитячий психіатр, піонер дослідження дитячої травмиТип 1 - разова подіяАварія, напад, стихійне лихо. Чітка межа “до” і “після”, яскраві спогади, нічні кошмари, уникнення тригерів.Тип 2 - повторювані подіїХронічне насильство, тривалі знущання, емоційне ігнорування. Розмиті межі, травма вбудована в повсякденність, немає чіткої точки початку.Цінність: показала, що хронічний стрес може бути руйнівнішим за одноразову катастрофу і формує іншу нервову систему.Критика і розвиток концепціїБессел ван дер Колк - психіатр, автор “Тіло пам’ятає все”, засновник Trauma Center у Бостоні ∙ Реальність складніша за поділ на два типи ∙ Одна травма може запустити каскад інших ∙ Ключове не “що сталося”, а як тіло це запам’ятало ∙ Травма - це “заморожений” у нервовій системі досвідДжудіт Герман - психіатриня Гарварду, авторка “Травма і відновлення”, ввела поняття складної травмиОкрема категорія для ситуацій з повною втратою підтримки та контролю (інтернати, торгівля людьми, тоталітарні режими) - руйнується сама ідентичність.Сучасна критика ван дер Колка:Елізабет Лофтус - когнітивна психологиня, провідна експертка з досліджень пам’яті та хибних спогадів ∙ Ідея “тіло завжди знає правду” призвела до псевдотерапевтичних практик ∙ Тіло реагує на стрес, але не зберігає факти ∙ Ризик формування хибних спогадів ∙ Іноді використовувалось для ігнорування когнітивної терапії та медикаментівПрактичні висновки ∙ Одноразова подія, що не відпускає - не перебільшення, можливо резонує з минулим ∙ Хронічний стрес без драматичного сюжету - нормально, травма як фоновий шум ∙ Суть травми: нервова система застрягла в стані загрози, цикл захисту не завершенийГоловне: класифікації - орієнтири, не догми. Ваш досвід унікальний і заслуговує бути почутим без оцінок. Наука розвивається, ми вчимося.*допрацьований мною текст психолога Ганни Собчак
Думаю про одну з сьогоднішніх клієнток…— Я вже рік хожу на терапію. Таке враження, ніби стою на місці. Все ті ж реакції, все той же сором та вина…— Будь ласка, не йди зараз за голосом свого критика. Ти ж сама знаєш, що багато вже всього змінилося. Просто шлях дійсно довгий. Треба бути бережною до себе на цьому шляху.Іноді найважче — побачити власний шлях, коли ти сам ним йдеш. Ми так звикли вимірювати зміни великими кроками, що не помічаємо, як тихо змінюється наше дихання перед тим, що раніше забирало весь кисень. Як з’являється секундна пауза там, де була лише автоматична реакція. Як слова “будь ласка” до себе перестають здаватися чимось неможливим.Терапія — це не драбина вгору, де кожна сходинка чітко видна. Це скоріше спіраль, де ми знову і знову повертаємось до тих самих тем, але кожного разу – з іншої висоти, з іншою якістю присутності. І найбільша зміна не в тому, що сором та вина зникають. А в тому, що з’являється простір, де можна їх побачити, назвати, і не дати їм керувати твоїм життям.
Що насправді відбувається з психотерапевтом під час сесії.Він працює не лише з матеріалом клієнта. Аналізує, як саме це сказано, де зараз зона розвитку, які захисні механізми задіяні. Паралельно звіряється зі своєю професійною «внутрішньою базою» – знаннями та досвідом.Але є ще один, менш видимий рівень роботи.Терапевт працює з тим, що відбувається тут-і-тепер у контакті. Його тілесні реакції, почуття, імпульси – це не завада, а інформація про поле між ним і клієнтом.Тому на сесії психотерапевт постійно відстежує себе: фізіологічний стан, емоційні відгуки, внутрішні рухи. «Мене нудить» від…-> історії клієнта, його поведінки-> або/та власних переживань, повʼязаних з темою-> або/та я щось дивне зʼїв на сніданок І водночас розрізняє, де активується його власний непропрацьований матеріал, а де це проєктивна ідентифікація, тобто переживання, які зазвичай виникають у людей поруч із цим клієнтом.Саме здатність утримувати цю межу, не зливаючись і не відсторонюючись, і відрізняє зрілого терапевта від ще недосвідченого.
1. Психопатичний типПеренесення:- Маніпулює терапевтом- Не бачить терапевта як окрему особистістьКонтрперенесення:- Бездумне прагнення допомогти / довести свою корисність- Страх, уразливість, відчуття загрози2. Мазохістичний типПеренесення:- Терапія як спосіб самомученняКонтрперенесення:- Співчуття, сум- Провина, агресивність, безсилля розуміння3. Депресивний типПеренесення:- Страх бути відкинутим- Потреба в допомозі та підтримціКонтрперенесення:- Співчуття- Прагнення опікуватися4. Маніакальний типПеренесення:- Заперечує потребу в терапії- Знецінює терапевтаКонтрперенесення:- Відчуває себе незграбним- Почуття неадекватності, некомпетентності5. Нарцисичний типПеренесення:-Ідеалізація: терапевт як ідеальний об’єкт, очікування схвалення- Знецінювання: обесцінювання терапевта, грандіозне ЯКонтрперенесення:- Відчуття обесцінення власної роботи- Нереалістичні очікування швидких результатів6. Параноїдний типПеренесення:- Проекція агресора: ворожість, критика, зневага до терапевта- Контроль: тривожність, недовіра, перевірки; потреба домінуватиКонтрперенесення:- Відповідна агресія, критика, бажання виправити помилкове розуміння- Збільшення терапевтичної дистанції, контроль над власною тривожністю7. Обсесивно-компульсивний типПеренесення:- Надмірний інтерес до інтелектуальних і технічних аспектів терапіїКонтрперенесення:- Інтелектуалізація як захист- Ізоляція власного афекту у відповідь8. Шизоїдний типПеренесення:- Внутрішній недоступний світ- Дистанціювання, закритістьКонтрперенесення:- Безособовість, емоційна відстороненість- Слабкість, відчуженість, неспроможність9. Істеричний типПеренесення:- Позиція жертви: безпорадність, залежність- Еротизація: спокуса, драматизаціяКонтрперенесення:- Бажання врятувати / роздратування від маніпуляцій- Еротичні почуття / дискомфорт, відштовхування🔺Ключові принципи:✓ Контрперенесення - діагностичний інструмент✓ Завжди поєднання типів✓ Усвідомлення + супервізія = ефективність✓ Полярні реакції - норма (ідеалізація↔знецінення)
Проблема, з якою прийшла клієнтка:«Часто мене просто паралізує, коли треба щось написати в загальний робочий чат. Пишу по суті, нічого дивного — люди там нормальні, робота як робота. Але в голові все одно: «Зараз усі прочитають і подумають, що я якась дурепа».
Як гештальт-терапевтці, мені важливо бути прозорою у своїй роботі. Я вирішила поділитися з вами тим, як саме проходить терапевтичний процес: якою є логіка моїх дій, на що я спираюся в роботі та які підходи й техніки використовую. Ось з чого ми почали роботу 👇Перші сесії — усвідомлення- Ми досліджували «тут і зараз»: що відбувається в тілі, коли вона збирається писати (напруга, тремтіння, затримка дихання)- Що саме вона відчуває, які образи/голоси з’являються- Ми з’ясовували контекст: коли це почалося, чи є ситуації, де цього немаєРобота з полярностями- Зробили експеримент з «порожнім стільцем»: діалог між «Я, хто пише» ↔ «Колеги, що читають/оцінюють»- Виявили інтроект (чужі правила, що вона засвоїла): чиїм голосом звучить «дурепа»? Батьків? Вчителів?- Дослідили протилежний полюс: «А якби ти ХОТІЛА, щоб тебе вважали дурепою — як би ти писала?»«Повернення проекцій»- «Колеги подумають» → перевернули: що ТИ думаєш про себе?- Хто насправді тебе оцінює - вони чи твій внутрішній критик?Завершення гештальтів- Виявилися незавершені ситуації (публічне осоромлення, критика) — ми допрацювали їх через діалог і техніку «переписування минулого»Експерименти між сесіями- Писати повідомлення без перечитування- Свідомо написати щось “недосконале” і відстежити реакцію (свою та реальну)Мета нашої роботи — не перестати боятися, а усвідомити механізм параліча та повернути їй вибір діяти попри дискомфорт.P.S. ЗАПИСАТИСЯ ДО МЕНЕ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ МОЖЛИВО ЧЕРЕЗ ІНСТАГРАМ АБО МІЙ САЙТ
ЩО КОЖЕН ПСИХОЛОГ МАЄ ЗНАТИ ПРО РДУГКороткий екскурс від досвідченого психіатра у еволюцію уявлень про РДУГ, виконавчі функції та різні типи розладу.ЧАСТИНА 1. ІСТОРІЯРАННІ СПОСТЕРЕЖЕННЯГІППОКРАТ (493 р. до н.е.) описував людей з «перебільшеною реакцією на сенсорний досвід». Пояснював дисбалансом «вогню та води»: коли Вогонь (енергія, рух) переважає Воду (спокій), людина швидка, прониклива, але нестабільна, часто змінює наміри.АЛЕКСАНДР КРІЧТОН (1798) описав «розумовий неспокій». Виділив два типи уваги: спонтанну (працює занадто добре) та вольову (зламана). Припустив біологічну причину — «надприродну чутливість нервів». Зазначив, що стан може бути вродженим або набутим.ГЕНРІХ ГОФМАН (1845) створив перший культурний архетип гіперактивної дитини — «Непосидючий Пилип».КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ (початок XX ст.)ДЖОРДЖ СТІЛЛ (1902) — «батько» діагнозу. Описав дітей із «дефектом морального контролю» при нормальному інтелекті, припустив біологічну природу.ЕПІДЕМІЯ ЕНЦЕФАЛІТУ (1918–1928) показала зв’язок між ураженням мозку та симптомами РДУГ.ЕРА «ПОШКОДЖЕННЯ МОЗКУ» (1950-60-ті)Термін «Мінімальне пошкодження мозку», згодом — «Мінімальна мозкова дисфункція». DSM-II (1968): «Гіперкінетична реакція дитинства».ЕРА УВАГИ (1970–1990-ті)ВІРДЖИНІЯ ДУГЛАС довела: головна проблема — увага та контроль, а не рух.DSM-III (1980): назву змінено на ADD, виділено типи з/без гіперактивності.DSM-IV/5 (1994/2013): три підтипи — неуважний, гіперактивний/імпульсивний, комбінований.СУЧАСНІСТЬВизнано пожиттєвий характер. Рассел Барклі: РДУГ — розлад виконавчих функцій (робоча пам’ять, планування, гальмування). Концепція емоційної дисрегуляції та нейрорізноманіття.ЧАСТИНА 2. ВИКОНАВЧІ ФУНКЦІЇРДУГ — дефіцит виконання: людина знає що робити, але не може змусити себе зробити потрібне вчасно через дисфункцію виконавчих функцій.КЛЮЧОВІ ФУНКЦІЇ:1. Гальмування — «гальма» мозку. При РДУГ: імпульсивні покупки, перебивання, нездатність відірватися від стимулів.2.Робоча пам’ять. При РДУГ: «ефект дверного отвору», забування інструкцій миттєво.3.Відчуття часу — час ділиться на «Зараз» і «Не зараз». Мотивація з’являється лише під тиском дедлайну.4.Саморегуляція емоцій. При РДУГ: емоційні спалахи, чутливість до відмови (RSD).5.Планування. При РДУГ: ступор перед великими завданнями.6.Самомотивація. При РДУГ: гіперфокус на цікавому, неможливість виконати нудне (функціональний бар’єр, не лінь).ЧАСТИНА 3. РДУГ ЗА МЕЖАМИ СТАНДАРТІВРДУГ — поняття-парасолька для спектру станів. Ядро: проблеми з виконавчими функціями, увагою, гіперактивністю, імпульсивністю.ТИПИ:1. «Чистий» vs «Комплексний» — лише 20-30% мають РДУГ без коморбідностей (тривога, аутизм, депресія).2.РДУГ vs CDS (Синдром когнітивного відключення) — не імпульсивність, а мрійливість, загальмованість, «туман у голові». Барклі вважає це окремим розладом.3.Емоційні фенотипи (Реймхерр) — РДУГ з емоційною дисрегуляцією (часто плутають з БАР або МРО).4.Біологічні типи (Нігг):- Тип 1: Слабкий контроль (проблема «гальм»)- Тип 2: Винагорода/мотивація (дофамінова дисфункція)1)РДУГ при аутизмі (AuDHD) — якісно інший стан: менша соціальна мотивація, більша ригідність, гірша реакція на ліки.2) «Кільце вогню» (Амен) — класифікація за сканами мозку (спірна академічно, але популярна серед пацієнтів).КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ: Класичний РДУГ, CDS чи складний змішаний профіль?Автор: Андрій Бондарчук @bondarchuk_psychiatrist
Вправа “Ціна без провини та сорому” Вчора на терапевтичної групі «Проявленість» для психологів робили класну діагностичну вправу. Вирішила поділитися нею з вами. Вона може допомогти дослідити власні установки щодо ціноутворення та зрозуміти, що саме впливає на твої фінансові рішення.Як працювати з вправою:Виділи собі 30-40 хвилин спокійного часу, коли тебе ніхто не відволікатиме. Відповідай чесно, без самоцензури – ці записи лише для тебе. Дозволь собі відчувати те, що виникає, навіть якщо це дискомфортні емоції. Працюй послідовно, не перестрибуй кроки – кожен етап готує ґрунт для наступного.БЛОК 1: Діагностика через проекціюВправа “Три ціни”Крок 1: Напишіть перші три цифри, які прийшли:1. Моя реальна ціна зараз2. Ціна, яку я хочу, але соромлюсь озвучити3. Ціна, за яку я б працював “без провини”Крок 2: Дослідіть кожну ціну через метафору:- Яка форма/колір/образ у кожної ціни?- Де в тілі відчувається кожна з них?- Який голос (чий?) коментує кожну ціну?Крок 3: Дослідіть розрив між цінами:- Порефлексуй, чому такі суми та чи співпадають перша та третя? - Що станеться, якщо я візьму “соромну” ціну?- Хто в моєму житті засудить/схвалить?- Яку ціну платив/ла мій батько/мати за свою працю?- Як ставилися до грошей у моїй родині?БЛОК 2: Експрес-аналіз установок (15 хв)Вправа “Мої грошові інтроєкти”Крок 1 (5-7 хв):Швидко запишіть перші фрази, що спливають у голові, коли ви думаєте про підвищення ціни:- “Не можна…”- “Люди подумають…”- “Гідна людина завжди…”- “Соромно, коли…”Крок 2:Оберіть ТОП-3 найсильніші установки.Для кожної задайте собі питання:- Чи це моє переконання чи запозичене?- Від кого я це почув вперше?- Чи служить воно мені зараз?👉Успішної роботи з вправою! Якщо виникнуть питання або захочеш поділитися інсайтами – буду рада почути.
P.S.ВАЖЛИВО❗️На жаль, конкретні детальні етапи сертифікації ще не повністю визначені, оскільки уряд має розробити відповідні підзаконні акти. Але ось що вже відомо про систему сертифікації:Основні параметри сертифікаціїДва різні шляхи сертифікації:1. Для психологів- Сертифікація проводиться через Національну комісію з питань психічного здоров’я (державний орган при Кабміні)- Єдині стандарти сертифікації за професійними напрямами роботи- Процедура включає: - Підтвердження кваліфікації - Проходження відповідного навчання - Складання сертифікаційного іспиту 2. Для психотерапевтів- Сертифікація здійснюється через саморегулівні організації (СРО), які мають міжнародне визнання- Це професійні асоціації фахівців, які отримають спеціальний статусВимоги до освітиБазові вимоги:- Вища освіта (ступінь магістра) за спеціальністю “Психологія” — для психологів- Медична освіта (факультети “лікувальна справа”, “педіатрія”, “медико-психологічний”) або психологічна освіта — для психотерапевтівЩо відомо про процедуруЗа аналогією з іншими професійними сертифікаціями (наприклад, педагогів), сертифікація, ймовірно, включатиме:1. Незалежне тестування – перевірка теоретичних знань2. Оцінка практичного досвіду – підтвердження досвіду роботи3. Самооцінювання професійної майстерності4. Безперервний професійний розвиток (БПР) — регулярне підвищення кваліфікаціїГарантії прозоростіУряд має розробити чіткий порядок сертифікації з:- Вичерпними критеріями оцінювання- Мінімізацією суб’єктивних факторів- Прозорими процедурами для всіх учасників (Нацкомісія, фахівці, СРО)Важлива приміткаДетальні процедури, критерії, формати іспитів, перелік необхідних документів та інші технічні деталі ще розробляються урядом❗️у вигляді підзаконних актів. Ці документи мають з’явитися протягом року після набрання чинності законом. Тому фахівцям варто стежити за оновленнями на сайтах МОЗ та Нацкомісії з питань психічного здоров’я.Закон вже підписаний Президентом (9 лютого 2025), тож офіційні деталі процедури мають з’явитися найближчим часом.
TGLIST.COM.UA
