ПсихоКлін|Ландер

Ми звикли приходити до інших у зручних ролях та масках. І якісь частини себе і не тільки «погані», а часто найніжніші, найталановитіші — вирішуємо не показувати. Бо колись їх не прийняли. Або ми самі, ще дітьми, сховали їх, щоб вижити.І от що дивно: маска, яку ми вдягаємо, щоб нас прийняли, з часом починає працювати проти нас. Бо приймають уже не нас – а маску. А ми залишаємось самотніми навіть серед своїх.🫂Вчора відбулася демоверсія нашої терапевтичної групи «Бути видимим». І сталося те, що завжди стається в безпечному колі: люди почали ризикувати. Хтось уперше вголос назвав своє незвичне хобі. Хтось показав свою «агресивну сторону» — ту, якої сам у собі боявся. Хтось сказав про талант, який ховав роками, бо колись почув: «не висовуйся».І ніхто нікого не відштовхнув. Це і є та сама терапевтична дія — коли ти показуєш частину себе, з якою звик бути сам, і бачиш: з тобою залишаються.Проблема сорому і проявленості — це, мабуть, найтихіша і найболючіша проблема в наших стосунках з іншими. На жаль, мало кого з нас життя по-справжньому навчило з цим обходитися. Нас вчили бути ввічливими, зручними, не заважати — але не вчили показуватися і витримувати, що нас бачать.🌿Наступного вівторка – офіційний старт терапевтичної групи «Бути видимим». Це простір, у якому, поступово і у своєму темпі, ви зможете:◽️зрозуміти, що саме вас зупиняє щоразу, коли хочеться проявитися◽️ побачити зсередини, як працюють сором, самокритика, перфекціонізм і синдром самозванця◽️ повернути собі право бути видимим — з більшою опорою на себе, а не на чужу реакціюЯкщо ви відчуваєте, що готові отримати новий досвід проявленості — у безпечній атмосфері, поряд з тими, хто проходить те саме — запрошуємо вас до нас.

Якщо вам знайомі страх критики й оцінки, знецінення себе, перфекціонізм або сором назвати свою ціну — ця група для вас.Запрошуємо отримати новий досвід безпечної проявленості в терапевтичній групі.Ви зможете:— зрозуміти, що саме вас зупиняє— побачити, як працюють сором, самокритика, перфекціонізм і синдром самозванця— поступово повернути собі право бути видимим і проявлятися з більшою опорою на себе🗓 Старт: 05.05 | щовівторка 10:00–13:00💻 Онлайн | до 10 учасників💰 Вартість — приємна⚠️ Група закривається після 2-ої зустрічі📝 Запис за попереднім знайомством✅ Студентам НАГТУ — години у залікову книжкуВедучі — Андрій Шевченко та Олена Ландер, кваліфіковані психологи та гештальт-терапевти.Ми не лише працюємо з темою проявленості як фахівці — ми знаємо її зсередини. Андрій з дитинства на сцені, у минулому — автор-виконавець. Олена — блогерка з 8-річним досвідом, яка досі пам’ятає, як завмирала перед кнопкою «опублікувати».Приєднуйтесь до нашого телеграм-чату — бонусом отримаєте ВЕБІНАР, який допоможе зрозуміти, що вас зупиняє, і ближче познайомитися з нами.За деталями – у дірект!

Продовження⬆️Трохи про менеОлена Ландер — клінічна психологиня, акредитована гештальт-терапевтка, супервізорка у навчанні. 8 років практики.Працюю з дорослими індивідуально, з парами та колективами, веду терапевтичні групи.Підхід: інтегративний — психодинаміка, гештальт, позитивна психотерапія, психосоматика, екзистенційна психологія + елементи східної філософії.Теми в роботі: впевненість і самореалізація, бізнес і кризи зростання, батьківство, партнерські стосунки, тривожно-депресивні та ОКР-стани.Шлях: Прийшла у психотерапію зі сфери PR та реклами, за 8 років побудувала практику і впізнаваний бренд. Понад 10 років практикую йогу та медитацію (крійя-йога, йога Айєнгара, mindfulness, ТМ, практики Ошо). Особисте: Мені 35, і я вчуся знаходити час для себе. Мама дворічного сина, що повільно повертає у своє життя простір для улюбленої роботи. Партнерка у стосунках майже 10 років, що проходили через кризи, але вистояли. Українка, яка живе в реальності хронічного стресу війни, як і багато з нас.

«Ми планували вчитися з ноги відчиняти двері, а натомість — повільно відкривали свої болючі місця. І несподівано саме це стало опорою для справжньої проявленості». Так одна з учасниць описала наш перший сезон ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ГРУПИ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ «Проявленість».🙌Ми з’являлися такими, якими є — з тими вразливими місцями, що насправді заважають бути у професії на повну. Вчилися ставити собі виклики, сумірні з власними силами. Вийшов парадоксально чудовий баланс здорового нарцисизму та теплого невротизму.Більшість учасників повертаються на 2-й сезон — і це, мабуть, найчесніший відгук про те, що відбувалося всередині.Ми добираємо кілька нових людей.🔜Якщо ти психолог і тобі знайоме хоча б одне з цих питань —Як говорити про свою роботу, не почуваючись «продавцем»?Звідки брати нових клієнтів?Чому складно брати гроші — навіть коли знаєш, що працюєш добре?Як вміти коли треба конкурувати, а коли треба співпрацювати з іншими психологами?Що заважає просто… проявитися?— можливо, тобі буде затишно та цікаво в цьому просторі.💻 Онлайн · 👥 До 10 учасників📅 Старт 10 квітня, 11:00💳 Вартість приємна. ✅ Студентам НАГТУ години записуються у залікову книжку. Пиши у дірект — розкажу деталі.

7 очей супервізії: як психотерапевту побачити те, що залишається в тіні 👁️Під час навчання на супервізора в гештальт-підході (це така людина, яка допомагає психотерапевтам зрозуміти більше про їхню роботу з клієнтами) мене вразив своєю глибиною та елегантністю наступний погляд на процес супервізії.Модель “Семи Очей” була розроблена Пітером Хокінсом та Робіном Шохетом у 1985 році, інтегруючи реляційні та системні аспекти супервізії в єдину теоретичну модель. Найкраще — вона трансорієнтаційна, тобто може застосовуватися незалежно від психотерапевтичного підходу.Уявіть: терапевт приходить на супервізію зі “складним клієнтом”. Зазвичай розмова йде про те, що робити — які техніки, які інтервенції. Але Хокінс і Шохет запропонували набагато цікавіше: дивитися на терапевтичний процес через сім різних “очей”.👁️ Око 1: Клієнт Не “що він каже”, а як він дихає, сидить, мовчить. Феноменологія до формулювань. Як би виглядав клієнт, якби ви зняли його на плівку?👁️ Око 2: Інтервенції терапевта. що ти робив? Чому саме це? Які ще варіанти були? Тут про розширення репертуару, а не про правильність.👁️ Око 3: Відносини клієнт-терапевт. Хто тут за що відповідає? Хто кого рятує? Які невидимі контракти діють між вами? Часто саме тут ховається ключ.👁️ Око 4: Внутрішній світ терапевта. А що відбувається з тобою? Нудьга, збудження, безпорадність, роздратування — це не завада, це дані. Що твоє тіло знає про клієнта?👁️ Око 5: Процес супервізора. Найцікавіше: супервізор стежить за собою. Чому мені хочеться врятувати цього супервізанта? Чому я відчуваю тугу, коли він розповідає? Паралельний процес — клієнт робить з терапевтом те саме, що терапевт зараз робить зі мною.👁️ Око 6: Відносини супервізор-супевізант. Що відбувається тут-і-зараз між нами? Ця динаміка — дзеркало того, що діється в терапії. Якщо я зараз роздратований на супервізанта — можливо, його клієнт теж роздратований на нього.👁️ Око 7: Ширший контекстОрганізація, культура, етика, “привиди” минулого. Ваш клієнт працює в токсичній корпорації? Ви — в державному центрі з неможливими нормативами? Контекст не фон, а співучасник.🎯 Чому це працює?Більшість проблем у супервізії виникають через “односоке бачення”. Терапевт фіксується на техніках (Око 2), а насправді проблема у відносинах (Око 3). Або супервізор дає поради (Око 2), не помітивши власної тривоги (Око 5).Модель Семи Очей — це не чеклист, а карта. Вона показує, куди ще можна подивитися, коли застряг.P.S. Модель придумана для супервізії, але чесно — нею можна користуватися і в терапії. Застряг з клієнтом? Пройдися по семи очах. Щось обов’язково ворухнеться 😉

ЧОМУ ВЧИТЬ НАС КЕЙС БОГДАНИ ГОНЧАРУКЦе буде цікаво всім тим, хто просувається у соцмережах. Цього тижня “духовна мільйонерка” з 500 тисячами підписників потрапила під перевірку фінмоніторингу. Люди тегнули Гороховського та Гетьманця –система спрацювала.Це гарне нагадування про те, що:1. Соцмережі зараз – інструмент публічного контролюМаксим Скибинський (блогер, автор каналу “Скібі Тру”) оприлюднив аудіо про виведення коштів через РФ і Білорусь. Сотні людей попросили розібратися – тегнули банки та депутатів. Monobank і ПриватБанк передали справу до фінмоніторингу. Гетьманець взяв під контроль.Публічний тиск працює. Це потужний інструмент впливу.2. Репутація = відповідальність за цінностіГончарук транслювала: “не думайте про війну, думайте про Мальдіви” та “2022 –найкращий рік мого життя”.Чим більший твій соціальний капітал, тим більша відповідальність за те, що ти несеш у світ. Особливо коли заробляєш на молодих матерях у декреті, продаючи їм ілюзії. Я вже не кажу про можливу фінансову діяльність з росією.3. “Магічна пігулка” завжди знайде покупцяТакі “експерти” будуть популярні завжди. Війна, невизначеність, виснаження –ідеальний ґрунт для тих, хто продає легкі рішення складних проблем.“Помедитуй –станеш мільйонером”. Це не просто дурниці. Це небезпечна маніпуляція на відчаї інфантильної частини населення.4. Завдання пасіонаріїв –навчати розпізнаватиЯк психолог, що працює з проявленістю експертів, бачу: ми не заборонимо всіх токсичних “гуру”. Але можемо говорити про них голосно. Розбирати їхні маніпуляції.Навчати людей бачити червоні прапорці:• Обіцянки швидких грошей• Заклики ігнорувати реальність• Культ особистості замість конкретних результатівКейс Гончарук –це нагадування: критичне мислення сьогодні –це не розкіш. Це виживання.

Закон №4223: Невизначеність і критикаЗ сьогоднішнього дня, 7 лютого 2026 року, в Україні офіційно починає діяти закон про державну сертифікацію психологів та психотерапевтів. Пояснюю, що це означає, — у цьому відео. Попри позитивні цілі, Закон про систему охорони психічного здоров’я викликає занепокоєння у професійної спільнотиГОЛОВНА ПРОБЛЕМА: ЗАКОН ЯК “СКЕЛЕТ”“Закон – це лише “скелет”, який потребує великої підзаконної бази. Дуже багато вирішуватимуть постанови і накази, які прийматимуться на основі цього закону” — Лада Булах, авторка законопроєкту Фактично: Закон набрав чинності 7 лютого 2026 року, але не діє повною мірою через відсутність необхідної нормативної бази.ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ НЕВИЗНАЧЕНИМ 1. Критерії для саморегулівних організацій (СРО)❌Незрозуміло: ∙ Як визначатиметься “міжнародне визнання” ∙ Які критерії для отримання права на сертифікацію ∙ Процедура акредитації та контролюПроблема: Більшість існуючих спільнот — громадські організації без акредитації як навчальні заклади. 2. Стандарти сертифікації та БПР❌Не затверджено: ∙ Конкретні програми іспитів та критерії оцінювання ∙ Вимоги до БПР (скільки годин на рік) ∙ Порядок ресертифікації ∙ Положення про Національну комісію ∙ Процедури взаємодії СРО з Нацкомісією 3. Етика та контроль❌Не розроблено: ∙ Єдиний етичний кодекс ∙ Процедури розгляду скарг ∙ Чіткі санкції за порушення ∙ Механізми нагляду 4. Реєстри❌Не створено: ∙ Державний реєстр фахівців ∙ Реєстр провайдерів БПР ∙ Реєстр акредитованих СРООСНОВНІ РИЗИКИ 1. Корупційні ризики ∙ Непрозора взаємодія між СРО та Нацкомісією ∙ Можливість “купівлі” сертифікатів ∙ Суб’єктивні критерії відбору 2. Організаційні проблемиКлючові питання без відповідей: ∙ Як врегулювати статус існуючих асоціацій без акредитації? ∙ Що робити фахівцям поза асоціаціями? ∙ Хто визначатиме якість програм підготовки? ∙ Скільки коштуватиме сертифікація та хто фінансуватиме? 3. Процесуальні недоліки ∙ Не проводилося широких обговорень у професійних колах ∙ Лише половина коментарів врахована між читаннями ∙ Майже не враховано проблеми психіатріїПОЗИЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ✅Підтримують: ∙ Необхідність регулювання та захист клієнтів ∙ Гармонізацію з європейськими стандартами❌Занепокоєні: ∙ Прозорістю процесів та корупційними ризиками ∙ Доступністю сертифікації ∙ Якістю підзаконних актівЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИДля держави: ∙ Терміново розробити підзаконні акти ∙ Забезпечити прозорі механізми та антикорупційні запобіжникиДля професійної спільноти: ∙ Активно брати участь в обговоренні ∙ Контролювати формування Нацкомісії ∙ Готувати асоціації до акредитаціїДля практикуючих фахівців: ∙ Відстежувати розробку нормативної бази ∙ Долучатися до професійних асоціацій ∙ Не чекати останнього моментуВИСНОВОКЗакон №4223 — необхідний, але недостатньо підготовлений крок.Успіх залежить від: ∙ Якості підзаконних актів ∙ Прозорості процесів ∙ Участі професійної спільнотиНаступні місяці критичні для формування реальної системи охорони психічного здоров’я в Україні.Максимальний термін впровадження: 3 роки для бюджетної сфери, 5 років — для приватної.Слідкуйте за оновленнями на сайтах МОЗ України та Верховної Ради. Ваш голос важливий!ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Офіційний текст закону:Закон України № 4223-IX 2.THE PSYCHOLOGIST - Сертифікація психологів, Нацкомісія та обов’язкова освіта 3. Українська Правда. Життя - Що змінить закон: плюси та мінуси 4. Юридичний аналіз:PRAVO тощо

Що змінилося за 30 років досліджень у класифікації травм. Базова класифікація Ленор Терр (1991)Ленор Терр - американський дитячий психіатр, піонер дослідження дитячої травмиТип 1 - разова подіяАварія, напад, стихійне лихо. Чітка межа “до” і “після”, яскраві спогади, нічні кошмари, уникнення тригерів.Тип 2 - повторювані подіїХронічне насильство, тривалі знущання, емоційне ігнорування. Розмиті межі, травма вбудована в повсякденність, немає чіткої точки початку.Цінність: показала, що хронічний стрес може бути руйнівнішим за одноразову катастрофу і формує іншу нервову систему.Критика і розвиток концепціїБессел ван дер Колк - психіатр, автор “Тіло пам’ятає все”, засновник Trauma Center у Бостоні ∙ Реальність складніша за поділ на два типи ∙ Одна травма може запустити каскад інших ∙ Ключове не “що сталося”, а як тіло це запам’ятало ∙ Травма - це “заморожений” у нервовій системі досвідДжудіт Герман - психіатриня Гарварду, авторка “Травма і відновлення”, ввела поняття складної травмиОкрема категорія для ситуацій з повною втратою підтримки та контролю (інтернати, торгівля людьми, тоталітарні режими) - руйнується сама ідентичність.Сучасна критика ван дер Колка:Елізабет Лофтус - когнітивна психологиня, провідна експертка з досліджень пам’яті та хибних спогадів ∙ Ідея “тіло завжди знає правду” призвела до псевдотерапевтичних практик ∙ Тіло реагує на стрес, але не зберігає факти ∙ Ризик формування хибних спогадів ∙ Іноді використовувалось для ігнорування когнітивної терапії та медикаментівПрактичні висновки ∙ Одноразова подія, що не відпускає - не перебільшення, можливо резонує з минулим ∙ Хронічний стрес без драматичного сюжету - нормально, травма як фоновий шум ∙ Суть травми: нервова система застрягла в стані загрози, цикл захисту не завершенийГоловне: класифікації - орієнтири, не догми. Ваш досвід унікальний і заслуговує бути почутим без оцінок. Наука розвивається, ми вчимося.*допрацьований мною текст психолога Ганни Собчак

Думаю про одну з сьогоднішніх клієнток…— Я вже рік хожу на терапію. Таке враження, ніби стою на місці. Все ті ж реакції, все той же сором та вина…— Будь ласка, не йди зараз за голосом свого критика. Ти ж сама знаєш, що багато вже всього змінилося. Просто шлях дійсно довгий. Треба бути бережною до себе на цьому шляху.Іноді найважче — побачити власний шлях, коли ти сам ним йдеш. Ми так звикли вимірювати зміни великими кроками, що не помічаємо, як тихо змінюється наше дихання перед тим, що раніше забирало весь кисень. Як з’являється секундна пауза там, де була лише автоматична реакція. Як слова “будь ласка” до себе перестають здаватися чимось неможливим.Терапія — це не драбина вгору, де кожна сходинка чітко видна. Це скоріше спіраль, де ми знову і знову повертаємось до тих самих тем, але кожного разу – з іншої висоти, з іншою якістю присутності. І найбільша зміна не в тому, що сором та вина зникають. А в тому, що з’являється простір, де можна їх побачити, назвати, і не дати їм керувати твоїм життям.

Що насправді відбувається з психотерапевтом під час сесії.Він працює не лише з матеріалом клієнта. Аналізує, як саме це сказано, де зараз зона розвитку, які захисні механізми задіяні. Паралельно звіряється зі своєю професійною «внутрішньою базою» – знаннями та досвідом.Але є ще один, менш видимий рівень роботи.Терапевт працює з тим, що відбувається тут-і-тепер у контакті. Його тілесні реакції, почуття, імпульси – це не завада, а інформація про поле між ним і клієнтом.Тому на сесії психотерапевт постійно відстежує себе: фізіологічний стан, емоційні відгуки, внутрішні рухи. «Мене нудить» від…-> історії клієнта, його поведінки-> або/та власних переживань, повʼязаних з темою-> або/та я щось дивне зʼїв на сніданок І водночас розрізняє, де активується його власний непропрацьований матеріал, а де це проєктивна ідентифікація, тобто переживання, які зазвичай виникають у людей поруч із цим клієнтом.Саме здатність утримувати цю межу, не зливаючись і не відсторонюючись, і відрізняє зрілого терапевта від ще недосвідченого.