Передаючи справу на розгляд до ВПВС, Об`єднана палата КЦС у складі ВС виходила з того, що у сфері поділу спільного майна подружжя законодавство не допускає моделей, за яких право приватної власності на земельну ділянку або її частку може бути припинене без відповідної компенсації.      Припинення права приватної власності (частку у праві) відповідача на земельну ділянку за вимогою другого із співвласників об`єкту нерухомості можливе за умови одночасного присудження власнику грошової компенсації замість його частки у праві власності на земельну ділянку. Це передбачає обов`язкове попереднє внесення позивачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, що є гарантією відшкодування власнику вартості такої частки.   Водночас за висновком, сформованим ВСУ та підтриманим КЦС у складі ВС, суди у порядку поділу майна подружжя визнали за сторонами право власності в рівних частках за кожним на будинок, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та земельну ділянку, на якій цей будинок розташований, який належав на праві приватної власності відповідачу, без оцінки пропорційності втручання у права власності відповідача та вирішення питання компенсації у зв`язку з припиненням за рішенням суду права власності на земельну ділянку (частку у праві на неї).     Такий підхід запровадив в судову практику конструкцію автоматичного та безкомпенсаційного припинення права приватної власності на земельні ділянки на підставі рішення суду про поділ спільного майна подружжя або про визнання права на частку в праві спільної власності.     Для вирішення питання про відступ від правового висновку, сформованого ВСУ у постановах від 09.12.2015 у справі № 6-814цс15 та від 16.12.2015 у справі № 6-2710цс15 , ВПВС 24.06.2026 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/137886450  про прийняття справи № 346/2938/22 до свого розгляду.