ВПВС в постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 вже зазначила, що потреба деталізації та диференціації систематичної несплати орендної плати під час застосування п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України обумовлена надзвичайно узагальненим формулюванням категорії «систематична несплата земельного податку або орендної плати» як однієї з підстав припинення права оренди землі.     Оскільки на практиці така систематична несплата може бути повною або частковою (недоплата), то цілком очевидно, що законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами ЗК України, а нормами ЦК України надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з`ясування наявності підстав для його розірвання.Крім того, ВПВС у справі № 918/391/23 вказала, що погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).     Оскільки з часу ухвалення постанови від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 суспільний контекст не змінився, а вади правозастосування, які б зумовлювали потребу відступити від сформульованого у цій постанові висновку, відсутні, ВПВС 24.06.2026 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/137759190  про повернення справи № 916/3908/24 на розгляд ВС.