У рішенні від 12.03.2026 у справі «Ващенко та Третяк проти України» ЄСПЛ встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, з огляду на скасування остаточних та обов`язкових судових рішень внаслідок перегляду ВСУ на підставі практики, яка сформувалася після постановлення цих остаточних судових рішень.       ЄСПЛ повторив, що право на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції під час його тлумачення у контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності охоплює вимогу про те, що коли суди остаточно вирішили спір між відповідними сторонами, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів.      ЄСПЛ нагадав, що у своїй ухвалі щодо прийнятності у справі «ПП «Вестра» та інші проти України» від 02.09.2025, він уже оцінив зазначений порядок перегляду у ВСУ, постановивши, що він не був ефективним національним засобом юридичного захисту, оскільки сам характер підстав, на яких він міг бути застосований, породжував невизначеність: вони повністю залежали від фактора, що перебував поза контролем сторін, а саме від майбутніх гіпотетичних подій у практиці, які могли виникнути в будь-який момент протягом одного року з дати ухвалення оскаржуваного рішення касаційного суду.       У цій справі подальша практика була застосована ретроактивно до справи заявника, що було для нього непередбачуваним і призвело до юридичної невизначеності.       ЄСПЛ також зазначив, що ніщо не свідчить, що скасування остаточних судових рішень у справі заявника було зумовлене необхідністю виправлення помилки, яка мала дійсно основоположне значення для судової системи, або обставинами суттєвого та переконливого характеру. Це було результатом звичайного застосування приписів законодавства, які дозволяли на момент подій поставити під сумнів остаточні та такі, що підлягали виконанню, рішення лише з тієї причини, що подальша практика вказувала на інше вирішення питання.        Стосовно скарги за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ повторив, що борг, достатньо встановлений остаточним судовим рішенням, яке підлягало виконанню, становить «майно» для цілей цієї статті, а скасування такого рішення після набрання ним законної сили становить втручання у право власника на мирне володіння цією власністю.         ЄСПЛ зазначив, що внаслідок скасування ВСУ остаточних та обов`язкових рішень, постановлених на користь заявника, він втратив або ризикував втратити у повному обсязі або частково первинно присуджене йому у грошовій формі відшкодування.      Зважаючи на констатовані ЄСПЛ порушення ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/137606492  від 10.06.2026 у справі № 205/3280/14-ц дійшла висновку про скасування постанови ВСУ в частині, що стосується скасування наказу про звільнення та поновлення заявника на посаді.