Судові повістки було скеровані позивачу та його представнику на їх адреси для листування, що зазначені у позовній заяві та матеріалах справи. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/136045920 від 02.04.2026 у справі № 9901/212/21 зазначила, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивач та його представники зобов`язані брати участь у судових засіданнях, обстоювати свої позовні вимоги та проявляти процесуальну активність. Оскільки представник позивача та позивач були належним чином повідомлені судом про судові засідання, двічі не прибули в судове засідання з причин, які визнані судом неповажними, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, Велика Палата погодилась з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.