Системний аналіз приписів КПК дозволяє виснувати, що кримінальне провадження як процесуальна категорія характеризується єдністю предмета розслідування та процесуального режиму його здійснення. Об`єднання матеріалів кількох досудових розслідувань не породжує нового кримінального провадження, а утворює єдине об`єднане провадження, правовий режим якого визначається моментом його початку - датою внесення відомостей про перше кримінальне правопорушення до ЄРДР. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/134802046 від 25.02.2026 у справі № 755/15993/18 дійшла висновку, що в кримінальному процесуальному законі визначено спеціальну норму (п. 4 §2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII) з приводу регулювання цього питання, і саме вона, а не загальна норма (ст. 5 КПК), має застосовуватися під час визначення правового режиму продовження строків досудового розслідування у справах, які були розпочаті до 16.03.2018 і об`єднані з кримінальними провадженнями щодо кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до ЄРДР після 16.03.2018. Велика Палата вважає, що повноваження слідчого судді щодо продовження цих строків поширюються винятково на провадження, які розпочаті після 16.03.2018. Оскільки ч. 7 ст. 217 КПК прямо вказує на день початку розслідування раніше розпочатого провадження як початковий момент відліку для об`єднаного провадження, то й повноваження щодо продовження строку зберігаються за тим суб`єктом, який був уповноважений на момент початку цього раніше розпочатого провадження. ВПВС відступила від висновку, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31.10.2022 (справа № 753/12578/19), у частині твердження про те, що суб`єктом, уповноваженим продовжувати строки досудового розслідування в об`єднаних кримінальних провадженнях, де перше розпочате до 16.03.2018, є винятково слідчий суддя. Оже, у провадженнях, розпочатих до 16.03.2018 (до початку дії Закону № 2147-VIII), коли діяла попередня редакція ст. 294 КПК, повноваження з продовження строків належать прокурору відповідного рівня.