ВРП у відповідь на посилання скаржниці про необхідність зарахування до її стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку, п`яти років стажу роботи у галузі права відповідно до приписів статті 69 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній на час перебування на посаді судді та на день подання заяви про відставку) зазначила, що для такого зарахування нема причин, позаяк для обчислення стажу роботи на посаді судді за точним розумінням законодавства беруть до уваги ті його норми, які є застосовними для регулювання відносин, що виникли, тобто у правовідносинах з обчисленням стажу роботи на посаді судді, який би давав право позиваці на відставку, застосування підлягали норми, які були чинними на день призначення (обрання) її на посаду судді. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/127297924 від 01.05.2025 у справі № 990/368/24 погодилась з чим, оскільки вимоги до кандидатів на посаду судді були по-різному визначені законодавством України, що діяло на день їх призначення (обрання) на посаду судді, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо обчислення стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, залежно від змісту цих вимог, визначених законодавством, яке було чинним на час призначення (обрання) на посаду судді. Також, було підтверджено раніше сформовану правову позицію у постанові від 03.09.2020 у справі № 9901/521/19, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.