ВККС стверджувала про недотримання етичних норм кандидатом на посаду судді, зважаючи на поширення ним інформації (коментарів) в соціальних мережах щодо рішень органів судової влади, що завдало шкоди авторитету судової влади та правосуддю як інституційному явищу. Положення висновку Консультативної ради європейських суддів № 25 (2022) про свободу вираження поглядів суддів роз`яснюють вимогу суддівської стриманості як обов`язку бути стриманим. Суддя повинен керуватися принципами поміркованості та коректності навіть при поширенні точної інформації. Критикуючи інших учасників системи правосуддя, суддя повинен зберігати повагу і уникати імпульсивного, безвідповідального та образливого висловлювання. Кандидат на посаду судді повинен відповідати вимогам до посади судді. Водночас рішення ВККС не містило мотивів, з яких вона виходила, оцінюючи дописи кандидата у соціальних мережах, що викликають обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики. Сам лише факт публікацій (коментарів) кандидатом в соціальних мережах без надання їм оцінки в спірному рішенні не може характеризувати його як належним чином мотивоване. Зважаючи на це ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/127077679 від 01.05.2025 у справі № 990/232/24 дійшла висновку, що оскаржене рішення ВККС не невідповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним ст. 2 КАС України.