Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Нейронаука та психіатрія
Añadido 06 dic. 2025

Нейронаука та психіатрія

@PSY_med_practice
Número de suscriptores: 205
Fotos: 81
Enlaces: 47
Descripción:
💭 все про сучасні тенденції в галузі нейронауки та психіатрії; 💭 ділюся науково-обгрунтованими фактами та напрацюваннями з власної практики; 💭 для тих хто бажає розширити свій кругозір в розумінні взаємозв'язку між тілом та психікою.

👥 Número de suscriptores

205
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: +13
Promedio/Mes:: +19

👁️ Vistas promedio por mensaje

155
Promedio/Día:: 148
Promedio/Tiempo:: 113
ERR: 75.61%

📊 Mensajes por Día

0.2
Último día: 0
Promedio semanal: 0.1
Promedio por día: 0.2

Historial de cambios de logotipo

Historial de cambios de nombre

Нейронаука та психіатрія 2026-04-01
Психосоматика | від теорії до практики 2025-12-06

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

🔎 🧠 Острівцева кора: основні функції та взаємодія з іншими структурами мозкуОстрівцева кора (інсула) - одна із ключових інтегративних структур головного мозку, що забезпечує зв’язок між психічними та соматичним процесами організму.📌 Відіграє вирішальну роль у формуванні суб’єктивного переживання емоцій та їх тілесних корелятів.🧠 Анатомо-функціональна організаціяВ структурі острівцевої кори виділяють дві основні частини, які мають різну цитоархітектоніку та функціональну спеціалізацію:🔹 Задня інсула обробляє первинну тілесну інформацію (серцевий ритм, дихання, напруга м’язів тощо).🔹 Передня інсула об'єднує інформацію про стан організму з емоційними та когнітивними процесами, створюючи суб’єктивне відчуття емоції.📌 Задня та передня частини інсули працюють разом у процесах, що стосуються емпатії, самосвідомості та регулювання емоційних реакцій.🔎 Зв'язок з іншими структурами мозкуОстрівцева кора має численні зв’язки з іншими структурами мозку, що визначає її ключову роль у реалізації багатьох психічних процесів. Зокрема: взаємодія з лімбічною системою забезпечує регуляцію вегетативних функцій та емоційних реакцій; зв’язок з префронтальною корою дозволяє формувати суб’єктивне відчуття емоцій та усвідомлювати власні тілесні реакції; взаємодія з передньою поясною корою забезпечує суб’єктивне переживання болю, включно із соціальним, формуючи відчуття дискомфорту та страждання; функціонально вона є частиною salience network (про яку писалося раніше), яка забезпечує виявлення біологічно значущих стимулів і реалізації адаптивності.#ОстрівцеваКора #інсула #мозок #SN #neuroscience
💊 🧠 Початок ери антидепресантів: випадкові відкриття та моноамінова гіпотезаІсторія антидепресантів почалася в середині 1950-х років із двох випадкових клінічних спостережень:💊 Іпроніазид, який застосовували для лікування туберкульозу, несподівано покращував настрій у пацієнтів та підвищував їх рухову активність. 💬 Пізніше з'ясувалося, що Іпроніазид (ІМАО) інгібує фермент моноаміноксидазу, що призводить до підвищення рівня моноамінів у мозку. 💊 Іміпрамін, першочергово синтезований як антипсихотик, виявився неефективним у лікуванні психотичних станів, але значно поліпшував настрій та повертав інтерес до життя у пацієнтів з депресією. 💬 Згодом вияви, що Іміпрамін (перший трициклічний антидепресант, ТЦА) блокує зворотне захоплення норадреналіну та серотоніну та підвищує їх рівень у синапсах. 🔬 Формування моноамінової гіпотезиВипадкові відкриття антидепресантів (ІМАО, ТЦА) дали змогу сформулювати — моноамінову гіпотезу, першу біологічну концепцію депресії.📌 Суть гіпотези: депресія пов'язана з дефіцитом моноамінів - нейромедіаторів серотоніну та/або норадреналіну. Додатковим підтвердженням гіпотези стали дані про препарати, які знижували запаси моноамінів і викликали у пацієнтів симптоми, схожі на депресивні.🔎 Переваги та недоліки гіпотези Недоліки: не пояснює затримку клінічного ефекту при використанні антидепресантів, незважаючи на швидкі біохімічні зміни у мозку, а отже частково пояснює механізм депресії. Преваги: стала основою для створення нових класів антидепресантів — СІЗЗС і СІЗЗСН (вибірково діють на рівень серотоніну та норадреналіну), що мають в рази менше побічних ефектів в порівнянні з ІМАО та ТЦА.#психіатрія #психофармакотерапія #антидепресанти
🔎 🧠 Передменструальний дисфоричний розлад (коротко про основне)Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) – це циклічний розлад настрою, симптоми якого з’являються у лютеїнову фазу менструального циклу та значно погіршують повсякденне життя та міжособистісні стосунки.🔬 Клінічні ознаки та проявиХарактеризується трьома групами симптомів, з яких мінімум п’ять повинні бути присутніми для встановлення діагнозу:🔹 емоційні: коливання настрою, відчуття безнадії, дратівливість, тривожність, постійне відчуття напруги тощо.🔹 когнітивні: труднощі з концентрацією уваги, забудькуватість🔹 соматичні: болючість або набухання грудей, збільшення ваги, зміни апетиту, порушення сну тощо.🔃 Симптоми наростають за тиждень до початку менструації, та зменшуються протягом першого тижня з моменту її настання. Призводять до значного дистресу або порушення соціальної чи професійної діяльності.🧠 Причини виникнення ПМДРХоча точна причина розвитку ПМДР наразі не встановлена, сучасні наукові дані свідчать: Не пов’язаний з гормональним дисбалансом – у жінок із ПМДР рівні естрогену та прогестерону зазвичай у межах норми. Ключовий механізм — підвищена чутливість мозку до циклічних гормональних коливань і їх метаболітів, особливо у лютеїнову фазу, що впливає на емоційні, когнітивні та соматичні симптоми.💊 Лікування ПМДР базується на комплексному підході: Антидепресанти (СІЗЗС), тривалість прийому яких визначається індивідуально. Психотерапія та психокорекція – покращують емоційну регуляцію та підвищують стресостійкість. Модифікація способу життя – корекція раціону харчування, регулярна фізична активність сприяють нормалізації роботи мозку та зменшенню симптомів ПМДР.#ПМДР #афективний #розлад #психіатрія
🍽 🧠 Гедоністичне харчування: як мозок перетворює споживання їжі в насолодуГедоністичне харчування — орієнтоване перш за все на отриманні задоволення від їжі, а не на її поживну цінність чи користь для здоров’я.📌 Головна мета: отримання сенсорного задоволення від смаку, аромату, текстури та інших властивостей їжі, навіть якщо фізичний голод уже втамований.🧠 "Мозок–гормони–задоволення від їжі"Гедоністичний голод та харчові звички формуються під впливом складної взаємодії таких нейробіологічних та гормональних механізмів:🔹 Система винагороди мозку та дофамін — відповідає за мотивацію і очікування нагороди.🔹 Ендогенні опіоїдні системи та ендорфіни — беруть участь у формуванні приємних відчуттів від їжі, знижують стрес і підсилюють відчуття задоволення.🔹 Орбітофронтальна кора — формування «суб’єктивного відчуття насолоди»; інтегрує сенсорні сигнали (смак, запах, текстура) та оцінює ступінь задоволення або відрази від їжі.🔹 Грелін — стимулює апетит, через нейрони гіпоталамуса та активує дофамінергічні шляхи в системі винагороди мозку. Можливі ризики та наслідки для здоров'я🔺 Надмірне споживання висококалорійних продуктів, пріоритет на жирну, солодку, ультраоброблену їжу.🔺 Збільшення ризику ожиріння та метаболічних порушень, що є факторами ризику депресії.🔺 Їжа як механізм регуляції настрою, коли в стресових ситуаціях заспокоєння досягається через споживання суб'єктивно смачної їжі.🔺 Підвищений ризик розвитку розладу харчової поведінки, гедоністичний тип харчування може бути більш характерним для людей з булімією або компульсивним переїданням.#харчування #задоволення #мозок #РХП #ожиріння #neuroscience