Заростати бур'яном чи зрощувати плоди? ⛔️ Будяки, лобода і всяке інше зілля/бадилля - це бур'яни. Вони самі насіваються, самі ростуть, забирають сонце, вологу, приваблюють шкідників, заглушують добрі рослини, виснажують грунт. Щоб ними зарости потрібно робити НІЧОГО :) просто нічого не роби і заростеш бур'яном і вовки заведуться. ✅️ Картоплі, пшениця, помідори і т.д. - це корисні рослини, які приносять життєво важливі плоди, без яких людина не проживе. Щоб їх виростити і мати плід потрібно робити ВСЕ або багато. Вирвати бур'яни, підготувати насіння, посіяти/посадити, доглядати, захищати, поливати, підживлювати, вчасно зібрати. ⚠️⚠️⚠️1. Щоб мати погані плоди, достатньо не працювати над собою і не віддавати себе Господу2. Щоб мати добрі плоди, потрібно добряче наробитися, але з цього не прожити. Тому воно того варте. 3. Якщо не виривати бур'ян, то він заглушить добрі рослини. Гріх і святість разом не живуть. 4. І те зелене і те зелене, і те цвіте і те цвіте, але тільки жнива покажуть правду. 5. Вже сьогодні час впорядкувати свій ґрунт і засівати добре насіння, щоб скоро насолодитися добрими плодами. ‼️ Ти сам господар свого поля і збереш тільки те, що сіяв або чого не видалив.❓️Які життєві бур'яни вважаєте найбільшою перешкодою для духовного росту??
топ НЕ робочих порад 1. Роби тільки те, що тобі подобається 🤔Спростування: - якщо завтра на роботу не вийдуть ті, кому їх робота не подобається - світ випаде в колапс- якщо завтра всі батьки перестануть міняти підгузники своїм дітям, то нове покоління загрузне у халепі - якщо завтра лікарі перестануть різати людей на операціях, ті помруть від хвороб- якщо завтра військові вийдуть з холодних бліндажів і перестануть захищати країну, вона зникне- якщо завтра пастори, служителі, лідери і волонтери почнуть служити тільки по натхненню, а не через обов'язок теж - церкви дуже сильно просядуть, а деякі закриються- якщо нормальні чоловіки перестануть важко працювати для своїх сімей, то деякі дружини і діти потраплять в серйозну фінансову кризу- якщо нормальні дружини та мами перестануть дбати про свої сім'ї, то чоловіки і діти потраплять в серйозну гуманітарну кризуІ так далі.... Не лише натхнення має рухати нами, але і обов'язок та відповідальність. Інтернет повний пафосними мотиваційними фразами. Але порядок в нашому домі залежить від водія сміттєвоза, який робить свою брудну і не пахучу роботу чітко за графіком кожного понеділка
ХАЙП (від англ. hype — «шумиха») — це навмисно створений інформаційний галас або ажіотаж навколо якоїсь події, людини чи продукту для привернення максимальної уваги громадськості. Це поняття охоплює як агресивну, штучну рекламу для роздування популярності, так і раптовий сплеск інтересу, часто в медіа та соціальних мережах. БІБЛІЯ ПРО ХАЙП: До Филипʼян 2:3-4 НПУНе робіть нічого з самолюбних амбіцій чи з марнославства, а в смиренності вважайте одне одного за вищого від себе, дбаючи не лише про самих себе, а й про інших.ОСНОВНІ ЗНАЧЕННЯ ХАЙПУ:1. Рекламна кампанія: Нав'язлива реклама, яка перебільшує реальну важливість чогось, щоб привернути увагу споживачів. 2. Інформаційний ажіотаж: Шум, галас, велика кількість уваги та інтересу до певної теми, події чи особи, що часто є тимчасовим. 3. Молодіжний сленг: У сучасному мовному вжитку хайп означає модні, популярні явища або події, які викликають ажіотаж у суспільстві. 4. Інтенсивна піар-кампанія: Активне просування чогось або когось з метою здобуття популярності, що часто використовується в бізнесі та медіа. ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ ХАЙПУ:1. Штучність: Часто хайп створюється штучно для маніпулювання увагою. 2. Ситуативність: Хайп пов'язаний з певним моментом часу, оскільки інтерес до теми може швидко згаснути. 3. Мета: Головна мета — привернути якомога більше уваги та створити емоційний сплеск у великої аудиторії. 4. Негативні конотації: У молодіжному сленгу хайп часто асоціюється з негативними явищами, такими як скандали, трагедії, які використовуються для здобуття популярності. В ОСНОВІ ХАЙПУ лежать егоїстичні мотиви та бажання набуття слави чи популярності. В ГОНИТВІ ЗА ХАЙПОМ ЛЮДИ МОЖУТЬ: 1. Ігнорувати здоровий глузд2. Порушувати етичні норми3. Ігнорувати почуття та думки інших людей4. Глузувати з когось чи принижувати когось 5. Руйнувати стосунки з сім'єю, друзями, колегами6. Висвітлювати тему в якій вони не розбираються, але яка зараз популярнаДЕЯКІ БІБЛІЙНІ ПРИКЛАДИ ХАЙПУ: 1. Син Ноя, Хам - хайпанув на помилці батька2. Голіаф хайпував на темі своєї сили і непереможності3. Юдейські старшини накрутили натовп, щоб вбити Христа, а Пилат на догоду для натовпу відпустив Варраву, а не Ісуса4. Симон Ворожбит хотів купити дари Духа Святого у апостолів за гроші, щоб дивувати публікуДІЇ: 1. Мати чисті мотиви2. Не бігати за поганими трендами3. Не міняти сумнівну популярність на здоровий глузд і відносини4. Дбати про свою репутацію. Тренди міняються швидко, а ганьба лишається на довго5. Вчитися розрізняти що і чому нам хочуть подати ті чи інші творці контентуБогу завжди є чим дивувати людей і Він завжди знає та може більше ніж ми, але Він ніколи не хайпує. ♥️
Спостереження! В християнстві завжди є крайні консервативні та крайні прогресивні. 1. Між ними зазвичай велика відстань, конфронтація і несприйняття або взаємні насмішки. 2. Чимало крайніх прогресивних, це колишні крайні консервативні, які псіханули і пішли пізнавати "свободу", щоб доказати нарешті тим "законнікам і фарисеям", що вони тепер в повній свободі:) Можна відслідкувати географію та історію більшості "відірваних" і виявиться, що вони вихідці з дуже зарегульованих церков. 3. Чимало крайніх консервативних щиро тримаються своїх норм та правил, навіть не вміють їх аргументувати як Писанням так і взагалі, але роблять це для того, щоб не дай Бог "не оказаться в числі тих непослушних". 4. І одні крайні і інші крайні дуже люблять духовний світ та духовні прояви і керуються відкриттями, пророцтвами і емоційними переживаннями на межі духовного світу. І в такому випадку без твердої Біблійної основи відбуваються різні перекоси та чудасії. 5. Крайні консервативні дуже переймаються другорядними питаннями церковного життя, крайні прогресивні не переймаються взагалі нічим :) 6. Здоровий баланс і адекватна середина зберігає людей та церкви інколи навіть на ціле життя від неважливих питань, непотрібних розборок та шкідливих перекосів. Навіщо їздити обочинами, тротуварами і полями, якщо можна по рівній дорозі, з асфальтом і дорожніми знаками.?!П.С. мова йде виключно про КРАЙНІ позиції та КРАЙНОЩІ носіїв цих позицій. 1 Кор. 6:12: "Все мені можна, та не все на користь. Усе мені можна, та ніщо не повинно заволодіти мною."1 Кор. 10:23: "Все [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує."
🇺🇦 "Щоб рибку з'їсти і в воду не лізти" - каже народне прислів'я.Слідування за Христом та служіння Богу має свої ціну і має свою нагороду. Але щоб отримати нагороду - потрібно платити ціну.Але і тоді і зараз були люди, які хотіли би отримувати нагороди, але не платити ціну, не втрачати преференції і не жертвувати своїм життєвим комфортом.І виглядає, що в нашому часі як і тоді не так багато людей, які готові вирішувати Божі питання, а не свої. І тут мова не про слова чи заяви, а про реальні дії.🇺🇲 "If you want to eat the fish, you have to get into the water," says a folk proverb.Following Christ and serving God comes with a price and a reward. But to receive the reward, one must pay the price.Both then and now, there have always been people who want to receive rewards without paying the price, without losing privileges, and without sacrificing their personal comfort.It seems that in our time, just like back then, there are not many who are willing to prioritize God's concerns over their own. And this is not about words or statements, but about real actions.
Управління в церквах нового заповіту здійснювали: - пресвітери, - диякони - єпископи (пресвітери, які опікували декілька церков)На якомусь етапі в євангельських церквах з'явився такий орган як "братська рада". Задумка ймовірно була непогана і базувалася на прикладі апостолів та перших служителів, які періодично збиралися, щоб порадитися і вирішити поточні робочі питання. Але за роки функціонування - ця ідея настільки деформувалася, що термін "братська рада" набув негативного відтінку, обріс різними історіями та опинився в центрі іронічних жартів і навіть анекдотів. І це печально. І хоч в багатьох церквах функціонують досить адекватні та ефективні братерські ради, кількість негативного досвіду та історій повністю дискредитує ідею та практику. На превеликий жаль "брацькі ради" в цілому ряді церков стали місцем запеклої боротьби за владу та інтереси певних груп чи окремих людей, а найбільша проблема в тому, що законно обрані чи призначені пресвітери та диякони, а особливо старші пастори стали заручниками своїх же братерських рад. Я зараз зазіхаю на святе :)), але все більше переконуюся, що якщо поточне управління (в позитивному сенсі) церквою обростає складними, бюрократичними утвореннями, то це управління стає неефективним і неповоротким. Якраз в наш час під такий опис потрапляє певна частина "брацьких рад", коли замість зрілого та спокійного лідерства здійснюються типові церковні політичні ігри та "розборки"Вихід досить простий на папері, але не простий в реалізації - повернення до біблійного формату керівництва церквою, коли ця функція належить групі служителів на чолі з старшим пресвітером (пастором) або єпископом і в цю групу входять обрані чи призначені пресвітери та диякони. При цьому каденція є не тільки у старшого пастора, а і у всіх інших служителів. Це мотивує кожного з них працювати, а не просто займати місце