Спостереження! В християнстві завжди є крайні консервативні та крайні прогресивні. 1. Між ними зазвичай велика відстань, конфронтація і несприйняття або взаємні насмішки. 2. Чимало крайніх прогресивних, це колишні крайні консервативні, які псіханули і пішли пізнавати "свободу", щоб доказати нарешті тим "законнікам і фарисеям", що вони тепер в повній свободі:) Можна відслідкувати географію та історію більшості "відірваних" і виявиться, що вони вихідці з дуже зарегульованих церков. 3. Чимало крайніх консервативних щиро тримаються своїх норм та правил, навіть не вміють їх аргументувати як Писанням так і взагалі, але роблять це для того, щоб не дай Бог "не оказаться в числі тих непослушних". 4. І одні крайні і інші крайні дуже люблять духовний світ та духовні прояви і керуються відкриттями, пророцтвами і емоційними переживаннями на межі духовного світу. І в такому випадку без твердої Біблійної основи відбуваються різні перекоси та чудасії. 5. Крайні консервативні дуже переймаються другорядними питаннями церковного життя, крайні прогресивні не переймаються взагалі нічим :) 6. Здоровий баланс і адекватна середина зберігає людей та церкви інколи навіть на ціле життя від неважливих питань, непотрібних розборок та шкідливих перекосів. Навіщо їздити обочинами, тротуварами і полями, якщо можна по рівній дорозі, з асфальтом і дорожніми знаками.?!П.С. мова йде виключно про КРАЙНІ позиції та КРАЙНОЩІ носіїв цих позицій. 1 Кор. 6:12: "Все мені можна, та не все на користь. Усе мені можна, та ніщо не повинно заволодіти мною."1 Кор. 10:23: "Все [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує."